- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
Основна економічна суперечність капіталізму
З розвитком капіталістичного виробництва процес праці набуває більш суспільного характеру. Суспільний характер процесу праці виявляється насамперед у концентрації засобів виробництва і робочої сили на великих підприємствах під командуванням капіталу.
Капіталізм вже на ранніх стадіях свого розвитку — в період кооперації і мануфактури — збільшив масштаби виробництва, розміри підприємств, зосередив на них велику кількість робітників. Значно посилило суспільний характер процесу капіталістичного виробництва машинне виробництво. Тут вже безпосередньо самі знаряддя праці — велике, потужне обладнання, машини — та використання їх потребують зосередження на підприємствах великої кількості робітників. Водночас із розвитком машинного виробництва значно посилюється суспільний поділ праці. Виникають нові галузі господарства, відокремлюючись від старих, відособлюються й окремі виробничі операції. Взаємозв'язок і взаємозалежність між підприємствами, галузями, різними районами посилюються.
Таким чином, товари, що їх виробляють на капіталістичних підприємствах, є результатом спільної праці багатьох сотень і тисяч робітників. Проте результати цього суспільного процесу праці привласнюють капіталісти — монопольні власники засобів виробництва.
Суспільний характер процесу виробництва породжує об'єктивну необхідність суспільного контролю за виробництвом в інтересах тих, хто створює матеріальні блага. Але цьому суперечить капіталістична власність на засоби виробництва. Суперечність між суспільним характером процесу виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення його результатів і є основна економічна суперечність капіталізму. Вона виявляється насамперед у суперечності між двома класами буржуазного суспільства —робітничим класом і класом капіталістів. Це основна класова суперечність капіталізму.
Розвиток капіталістичного виробництва, його укрупнення супроводиться збільшенням кількості пролетаріату і одночасно посиленням ступеня його експлуатації; разом з тим, зростає організованість робітничого класу, його згуртованість, класова самосвідомість, класова боротьба. У ході класових битв пролетаріат організовується, створює свої профспілки і політичні партії, веде економічну, політичну та ідеологічну боротьбу проти капіталізму.
Для наступу на життєві інтереси трудящих і придушення їхніх класових виступів капіталісти широко використовують буржуазну державу, яка є знаряддям політичної диктатури капіталу. Буржуазна держава проводить у життя антиробітниче законодавство, спрямоване на обмеження прав профспілок і придушення класової боротьби пролетаріату.
Капіталістичний спосіб виробництва всім ходом свого розвитку породжує і поглиблює властиві йому внутрішні антагоністичні суперечності, поглиблення і загострення яких веде до його загибелі. Могильником капіталізму і творцем нового, комуністичного суспільства є робітничий клас. Робітничий клас зайнятий у великому машинному виробництві. Тому він є найбільш організованим і прогресивним класом. Його корінні інтереси — знищення капіталізму і побудова комунізму — єдині з інтересами всіх трудящих і збігаються з ходом історичного розвитку. Здійснюючи історичну місію революційного перетворення буржуазного ладу і створення нового ладу, робітничий клас стає виразником не тільки своїх класових інтересів, а й інтересів усіх трудящих. Він виступає як гегемон усіх сил, що борються проти капіталізму.
Основний економічний закон капіталізму
Відносини між працею і капіталом проймають усі виробничі відносини буржуазного суспільства — відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. В умовах панування капіталістичної власності продуктивні сили, засоби виробництва і праця безпосередніх виробників використовуються для створення І зростання додаткової вартості, для збагачення буржуазії. Такий внутрішній економічний зміст капіталістичного виробництва як процесу виробництва додаткової вартості.
Виробництво максимуму додаткової вартості і привласнення її капіталістами через збільшення кількості найманих робітнії-ків та посилення експлуатації їх — такий зміст основного економічного закону капіталістичного способу виробництва. «...Рушійним мотивом і визначальною метою капіталістичного процесу виробництва,— писав К. Маркс,— є якомога більше самозростання капіталу, тобто якомога більше виробництво додаткової вартості, отже, якомога більша експлуатація робочої сили капіталістом» 1.
1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 318.
Капіталістичне виробництво не може розвиватися безпосередньо для задоволення потреб самих виробників. В умовах капіталізму робітник існує для збільшення капіталу.
Відкритий К. Марксом основний економічний закон капіталізму — закон додаткової вартості дає змогу зрозуміти і пояснити всі процеси і явища, що відбуваються в буржуазному суспільстві. Основний економічний закон капіталізму виражає суть капіталістичного способу виробництва і визначає всі головні процеси його економічного розвитку. Закон додаткової вартості є законом руху і розвитку капіталізму.
Розподіл засобів виробництва і робочої сили між різними сферами господарства, пропорції між ними, масштаби і темпи розвитку виробництва, зміни його структури, створення нових галузей і сфер діяльності, застосування наукових відкриттів у виробництві, удосконалення техніки і напрямів використання її, ступінь зайнятості робітників найманої праці —усе це визначається законом додаткової вартості. У країнах капіталу розвиток суспільного виробництва, зростання його продуктивних сил здійснюється в ім'я збільшення додаткової вартості. На додатковій вартості, що створюється неоплачуваною працею найманих робітників, тримається існування капіталістичного суспільства.
Внаслідок дії закону додаткової вартості капіталістичне виробництво розвивається в антагоністичній формі. Основний економічний закон капіталізму є найглибшим виразом суперечностей буржуазного суспільства. Його дія веде до постійного загострення суперечностей і зумовлює не лише розвиток, а й загибель капіталістичного ладу.
Місце теорії додаткової вартості в економічному вченні К. Маркса
Теорія додаткової вартості, за визначенням В. І. Леніна, є наріжним каменем економічного вчення К. Маркса. Вона розкриває найглибші основи капіталістичного виробництва, його експлуататорську суть, є ключем для справді наукового пояснення економічних законів і категорій буржуазного суспільства.
Показавши діаметральну протилежність економічного становища пролетаріату і буржуазії, К. Маркс розкрив причину антагоністичних суперечностей між основними класами буржуазного суспільства. Класова боротьба пролетаріату проти буржуазії — невід'ємна риса капіталізму. її причини криються в самому способі виробництва, в експлуатації найманих робітників капіталістами. К. Маркс показав, що із зростанням експлуатації найманих робітників розвиваються і поглиблюються класові суперечності. Посилення класової боротьби робітників неминуче веде до розхитування підвалин буржуазного ладу, до пролетарської революції і загибелі капіталізму.
Боротьба пролетаріату з буржуазією, «проявляючись в різних і дедалі багатших за змістом формах, неминуче стає політичною боротьбою, спрямованою до завоювання політичної влади пролетаріатом («диктатура пролетаріату)»1.
В. І. Ленін у праці «Карл Маркс» вказував, що «неминучість перетворення капіталістичного суспільства в соціалістичне Маркс виводить цілком і виключно з економічного закону руху сучасного суспільства»2, тобто із закону додаткової вартості.
Наукове обгрунтування історичної ролі пролетаріату як могильника буржуазного ладу і творця нового, комуністичного суспільства К. Маркс дав у «Капіталі». «Можна сказати,— писав В. І. Ленін,— що весь «Капітал» Маркса присвячений виясненню тієї істини, що основними силами капіталістичного суспільства є і можуть бути тільки буржуазія і пролетаріат: — буржуазія як будівник цього капіталістичного суспільства, як його керівник, як його рушій,— пролетаріат, як його могильщик, як єдина сила, спроможна змінити його»3.
Вчення К. Маркса про додаткову вартість дає пролетаріату духовну зброю в боротьбі з капіталізмом за свої життєві права, за встановлення нового суспільного ладу.
1 Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 26, с. 65.
2 Там же.
3 Там же, т. 38, с. 183.
Розділ V
заробітна плата при капіталізмі
Теорія заробітної плати, яка є органічною складовою частиною створеного К. Марксом вчення про додаткову вартість, глибоко обгрунтована в «Капіталі», де розкрито таємницю перетворення вартості і відповідно ціни робочої сили в заробітну плату. Теорія К. Маркса пояснює не тільки закони цього перетворення, а й закони руху заробітної плати, специфічні функції, які вона виконує в процесі капіталістичного виробництва, її роль як засобу підсилення експлуатації робітничого класу і водночас як засобу маскування цієї експлуатації.