- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
Вплив капіталістичного машинного виробництва на становище робітничого класу
Перехід до фабрики зумовив різке зростання експлуатації праці капіталом, подальше погіршення становища трудящих мас. Із застосуванням машин утверджується капіталістична дисципліна праці. Робітники поділяються на виконавців і наглядачів за працею. Штрафна книга наглядача на капіталістичних підприємствах замінює батіг наглядача за рабами.
Із застосуванням машин поглиблюється протилежність між розумовою і фізичною працею. На долю робітника випадає переважно фізична праця. Функції розумової праці виконують інженерно-технічні працівники, які здійснюють управління процесом виробництва. «Машинна праця,—писав К. Маркс,—до краю захоплюючи нервову систему, придушує багатосторонню гру мускулів і віднімає у людей всяку можливість вільної фізичної і духовної діяльності. Навіть полегшення праці стає засобом катування, бо машина звільняє не робітника від праці, а його працю від усякого змісту» 1.
» Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 402.
Машина спрощує виробничі операції і робить можливим використання праці робітників, які не мають великої фізичної сили. Із запровадженням машин капіталісти почали широко застосовувати працю жінок і дітей, включаючи їх у комбінований робітничий персонал. Машина в руках капіталістів була засобом підпорядкування безпосередньому пануванню капіталу всіх членів сім'ї робітника без розрізнення статі і віку, знаряддям подолання опору мануфактурного робітника деспотизму капіталу.
Застосування жіночої і дитячої праці, як вже зазначалось, веде до зменшення вартості товару робоча сила, бо тепер всі працездатні члени сім'ї робітника створюють еквівалент вартості своєї робочої сили. Використання жіночої і дитячої праці збільшує виробництво додаткової вартості, бо їхня праця оплачується значно нижче, ніж праця чоловіків. Прибутки капіталістів зростають ще й тому, що в результаті збільшення пропозиції робочої сили падає її ціна.
Машина сама собою є могутнім знаряддям збільшення продуктивності праці, тобто скорочення робочого часу, потрібного для виробництва продуктів. Проте як носій капіталу вона є могутнім засобом подовження додаткового робочого часу. Чим більше часу машина перебуває в процесі виробництва, тим більше вона вбирає живої праці, тим більше створюється додаткової вартості.
Крім того, запроваджуючи машину, капіталіст прагне якомога швидше перенести її вартість на товари, що їх вона виробляє. Машина втрачає свою вартість не тільки з її використанням у процесі виробництва, а й у міру того, як на виробництво машини такої самої конструкції затрачується менше коштів або починається випуск кращих, що вступають з цієї машиною в конкуренцію. В обох випадках вартість діючої машини визначатиметься не тим робочим часом, який фактично було втілено в неї під час її створення, а тим часом, який тепер затрачається на її виробництво або на виробництво машини досконалішої конструкції. Втрата машиною частини вартості у зв'язку із здешевленням виробництва машини тієї самої конструкції або у зв'язку із застосуванням сучасніших машин означає втрату частини авансованого постійного капіталу. Невтомне бажання одержати якомога більше додаткової вартості й уникнути втрати авансованого капіталу змушує капіталіста подовжувати робочий день.
Подовження робочого дня зумовлює зменшення потреби в робочій силі і тим самим призводить до збільшення кількості робітників, що їх витісняє машина. У застосуванні машини при капіталізмі закладена внутрішня суперечність. Як відомо, величина додаткової вартості, що її привласнює капіталіст, залежить від двох факторів: норми додаткової вартості і кількості зайнятих робітників. Застосування машин спричиняє зростання норми додаткової вартості, але скорочує кількість зайнятих робітників. Це спонукає капіталіста до подовження робочого дня. Абсолютним збільшенням додаткового часу він прагне відшкодувати зменшення кількості робітників.
Прагнення капіталіста до подовження робочого дня наштовхується на опір робітників, що врешті-решт призводить до встановлення законодавчо обмеженого робочого дня. Обмеження робочого дня законом капіталіст компенсує підвищенням інтенсивності праці робітника, що досягається як збільшенням швидкості роботи машини, так і зростанням кількості машин, які обслуговує один і той самий робітник. Машина як носій капіталу — засіб інтенсифікації праці робітників.
В умовах капіталізму заміна ручної праці машиною спричинює витіснення робітників з виробництва, зростання безробіття. Застосування машин посилює розорення дрібних виробників, продукція яких, створена за допомогою ручної праці, не витримує конкуренції з товарами машинного виробництва. Розорюючись, вони поповнюють ряди пролетаріату, збільшують число безробітних.
Сучасна науково-технічна революція І посилення експлуатації робітничого класу
З другої половини XX ст. почалася науково-технічна революція, що поступово охопила всі промислово розвинуті країни. «Людство вступає в період науково-технічного перевороту,— говориться в Програмі КПРС,— зв'язаного з оволодінням ядерною енергією, освоєнням космосу, з розвитком хімії, автоматизації виробництва та іншими видатними досягненнями науки і техніки»1.
1 Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., Політвидав України, 1977, с. 24.
Сучасна науково-технічна революція полягає в докорінних якісних змінах у розвитку продуктивних сил, матеріально-технічної бази виробництва і зміні функцій працівників праці. Вона охоплює всі сфери суспільного виробництва, науки і техніки. Проте, зумовлюючи певні соціально-економічні зміни, науково-технічна революція не змінює основи капіталістичних виробничих відносин.
Революція у знаряддях праці виявляється в автоматизації виробництва, що є якісно новим ступенем у розвитку техніки, на якому функції людини з контролю й управління виробничим процесом замінюються механічними пристроями, самокеруючи-ми машинами. Ці машини складаються з чотирьох елементів: виконавчого, рушійного і передавального механізмів та контрольно-керуючого пристрою.
Сьогоднішня науково-технічна революція характеризується також докорінними змінами в предметах праці. Тепер є можливість виробляти високоякісні штучні матеріали, що мають кращі властивості, ніж природні матеріали, а також речовини із заздалегідь заданими властивостями і з меншими затратами праці на їх виготовлення. У виробництво широко впроваджується хімія, з'являються нові технологічні процеси, прискорюється розвиток їх. Революційні зміни відбуваються і в галузі енергетики. Вони пов'язані з використанням атомної і термоядерної енергії для виробничих потреб.
Характерною особливістю сучасної науково-технічної революції є перетворення науки у важливий фактор розвитку продуктивних сил. Наука виступає тепер як необхідний елемент у підготовці і здійсненні процесу матеріального виробництва. Вона ставить перед ним дедалі складніші завдання і водночас розробляє методи їхнього розв'язання.
Відбуваються зміни в кількості найманих робітників, зрушення в галузевій, професійній і кваліфікаційній структурі робочої сили. Для обслуговування автоматичних систем машин потрібний новий тип робітника, який володіє знаннями основ ряду наук і має високу кваліфікацію. З'являються нові професії і спеціальності, зростає кількість кваліфікованих робітників. Процес підвищення кваліфікації робітників у буржуазних країнах має суперечливий характер. Він охоплює не всі категорії робітників і в масштабах, що визначаються потребами капіталу.
«Науково-технічна революція відкриває перед людством безпрецедентні можливості перетворення природи, створення величезних матеріальних багатств, примноження творчих здібностей людини. В той час як ці можливості повинні були б служити благу всіх, капіталізм використовує науково-технічну революцію для збільшення прибутків та посилення експлуатації трудящих»1. Автоматизація виробництва, застосування високопродуктивних знарядь праці зумовлюють швидке зростання продуктивності праці, здешевлення випуску продукції. Але в умовах капіталізму це означає підвищення експлуатації робітників, збільшення виробництва додаткової вартості. Автоматизація виробництва при капіталізмі породжує надмірну інтенсивність праці, надмірне витрачання розумової і нервової енергії працівника. Наслідком цього є зростання нещасних випадків на виробництві, збільшення професійних захворювань, рання втрата працездатності.
Використання в буржуазних країнах автоматичної техніки, посилює зростання безробіття. В результаті швидкого «морального старіння» професій звільнювані з тих чи інших виробництв робітники не можуть бути використані в нових галузях, що ставлять підвищені вимоги до кваліфікації працівника. Усе це означає, що «техніка капіталізму з кожним днем все більше й більше переростає ті суспільні умови, які засуджують трудящих на наймане рабство»2.
1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи І матеріали. К., Політвидав України, 1969, с. 268.
2 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 23, с. 91.