§ 2. Робоча сила як товар

Перетворення робочої сили в товар

Робоча сила є «сукупність фізичних і ду­ховних здібностей, які має організм, жива особистість людини і які вона пускає в хід кожного разу, коли виробляє які-небудь споживні вартості»².

² Там же, с. 165.

Робоча сила як здатність людини до праці існує в будь-якому суспільстві, незалежно від його історичної форми. Проте лише при капіталізмі вона стає товаром.

Коли, за яких умов робоча сила виступає як товар? По-перше, коли власник робочої сили особисто вільний. На ринку власник робочої сили як продавець протистоїть власникові грошей як покупцеві. Для збереження відносин продажу-купівлі робочої сили її власник повинен продавати свою здатність до праці лише на певний строк, а не навічно. Інакше він перетворився б з вільної людини в раба, з товаровласника — у звичайний товар.

По-друге, робоча гиля стає товаром, якщо її власник позбав­лений засобів виробництва і засобів існування. Коли б він мав засоби виробництва, то продавав би на ринку товари, в яких була 6 уречевлена його праця, як це роблять дрібні товарови­робники — селяни і ремісники.

Процес перетворення робочої сили в товар розпочався ще в надрах феодалізму, в період його розпаду, і був прискорений так званим первісним нагромадженням капіталу. Поява на рин­ку товару робоча сила означала настання нової історичної епохи в розвитку суспільства—епохи капіталізму. Робоча сила при капіталізмі» будучи товаром, має властиві торру пиі лтпн. сті: споживну вартість і вартість.

Вартість товару робоча сила

Вартість робочої сили, як і будь-якого ін­шого товару, визначається робочим часом, необхідним для виробництва і відтворення цього специфічного товару. У робочій силі як вартості міститься певна кількість суспільно необхідної праці. Що означає виробництво і відтворення товару робоча сила? Робоча сила, являючи собою здатність до праці, невіддільна від самої людини. її ви­робництво і відтворення означають насамперед відтворення са­мої людини, збереження її нормальної життєдіяльності, що мож­ливо лише шляхом задоволення її потреб.

Життєві засоби, потрібні для задоволення потреб робітника, мають певну вартість. Отже, робочий час, потрібний для відтво­рення робочої сили, зводиться до робочого часу, необхідного для створення цих життєвих засобів, а вартість робочої сили є вар­тість засобів існування, потрібних для підтримання життя її власника. На обсяг і структуру природних потреб впливають клі­матичні та інші природні умови тієї чи іншої країни. Наприклад, у робітників Канади та Іспанії потреби в паливі, теплому одязі тощо різні.

Необхідні для відтворення робочої сили життєві засоби не об­межуються тільки засобами, що задовольняють природці потре­би людини в їжі, одязі, житлі, паливі тощо. До них належать та­кож засоби, які задовольняють духовні запити робітника. Так, потреби сучасного робітника в розвинутих капіталістичних краї­нах включають потреби в газетах, радіо, телебаченні, кіно тощо. Витрати, пов'язані із задоволенням цих духовних запитів, також входять до вартості робочої сили.

Потреби людей не є вродженими, даними людині від приро­ди. Вони — продукт суспільного розвитку. Обсяг і структура жит­тєвих потреб, а також способи задоволення їх залежать від еко­номічного й культурного рівня розвитку певної країни і значною мірою від того, за яких умов і в зв'язку з якими життєвими за­питами сформувався її робітничий клас. Так, обсяг потреб робіт­ників розвинутих капіталістичних країн значно перевищує обсяг потреб робітників у країнах, відсталих в економічному відно­шенні. сТаким чином, на протилежність іншим товарам,—писав К. Маркс,— визначення вартості робочої сили включає в себе історичний і моральний елемент. Однак для певної країни і для певного періоду обсяг і склад необхідних для робітника життє­вих засобів в середньому є величина дана» ¹.

* Маркс /С, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 169.

Безперервне перетворення грошей у капітал потребує постій­ного заміщення робочих сил, які зникають з ринку внаслідок зно­шування організму і смерті робітників. Ринок праці може попов­нюватися насамперед за рахунок дітей робітників *. Тому до вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, включається також вартість засобів існування дітей робіт­ників. Отже, необхідність утримання сім'ї робітника визначає збільшення вартості його робочої сили.

* Ринок праці поповнюють також розорені дрібні товаровиробники — ре­місники і селяни.

Далі, робітник повинен мати досвід, навички, знання з тієї чи іншої галузі праці. Тому витрати на набуття ним цих назичок і знань, тобто на освіту, навчання, також входять у вартість ро­бочої сили. Чим вища кваліфікація робітника, тим вища вартість його робочої сили.

Отже, вартість робочої сили є вартість життєвих засобів, необхідних для її відтворення і притому відтворення нормальної' якості. З розвитком виробництва, з прогресом засобів виробни-цтва змінюється й робоча сила. Підвищуються майстерність, вміння, досвід робітника. Зростають потреби людей. Кожному етапу розвитку виробництва відповідає своя суспільно нормаль­на якість робочої сили. Нижчу, або мінімальну, межу вартості робочої сили утворює вартість життєвих засобів, фізично необ­хідних для існування робітника і підтримання його здатності до праці.

З розвитком капіталізму вартість робочої сили зазнає змін в результаті того, що одночасно діють фактори, які зумовлюють як зниження, так і підвищення її. До факторів, що знижують вартість робочої сили, належить насамперед зростання продук­тивності суспільної праці. Справа в тому, що внаслідок підви­щення продуктивності праці вартість засобів існування робітни­ків, а тим самим і вартість робочої сили знижуються. Зниженню вартості робочої сили сприяє також дедалі ширше залучення у виробництво членів сім'ї робітника — жінок і дітей, оскільки в цьому разі утримання сім'ї забезпечується вже не лише за ра­хунок вартості робочої сили її голови, а й усіх членів сім'ї, що працюють.

До факторів, які підвищують вартість робочої сили, належать зростання кваліфікації робітника і включення в коло його по­треб та потреб його сім'ї нових товарів і послуг. Сучасна науко­во-технічна революція ставить нові, підвищені вимоги до за­гальноосвітньої і спеціальної підготовки робітників, внаслідок чого збільшуються витрати на їхнє навчання. Водночас із роз­витком виробництва змінюється склад продуктів, що їх споживають робітники, зростають транспортні витрати і витрати на нові побутові послуги (наприклад, газ, електрику), з'являються нові соціальні і духовні запити. Зростання обсягу і зміна струк­тури потреб робітника та його сім'ї підвищують вартість робочої сили.

Підвищення вартості робочої сили зумовлюється також збіль­шенням інтенсивності праці робітника. При підвищенні інтенсив­ності робітник витрачає більше енергії і потребує, звичайно, більшої кількості засобів існування. Отже, чим вища інтенсив­ність праці, тим вища вартість робочої сили.

Природа капіталізму зумовлює тенденцію до зниження вар­тості робочої сили. Водночас у ході матеріального виробництва розвиваються фактори, які породжують тенденцію до її підви­щення. На різних етапах розвитку капіталістичного способу ви­робництва і в різних країнах переважає та чи інша тенденція. Природа капіталістичного способу виробництва зумовлює тен­денцію до зниження вартості робочої сили, тоді як розвиток про­дуктивних сил, зростання матеріального виробництва породжу­ють тенденцію до підвищення вартості робочої сили. Одночасно діє породжувана цим способом виробництва тенденція до зни­ження ціни робочої сили порівняно з її вартістю, і лише опір та боротьба робітників ставлять перепону для її здійснення.

У вартості робочої сили виражаються виробничі відносини ка­піталістичного способу виробництва — купівля-продаж робочої сили та її використання власниками засобів виробництва для здобування додаткової вартості.

Споживна вартість товару робоча сила

Треба розрізняти здатність до праці і саму працю. «Здатність до праці,— писав К. Маркс,— ще не означає працю, подібно до того як.здатність перетравлювати їжу зовсім ще не збігаєть­ся з фактичним перетравлюванням їжі». 1 Капіталіст купує не працю, а здатність до праці. Праця — це процес споживання ро­бочої сили.ЧСпоживна вартість робочої сили саме й виявляється в процесі її використання, споживання. Процес споживання това­ру робоча сила є процес виробництва товарів, вартості і додат­кової вартості. На відміну від інших товарів робоча сила в про­цесі її споживання створює вартість і до того ж вартість більшу, ніж вона сама має. Надлишок вартості, створений працею ро­бітника понад вартість його робочої сили; становить додаткову вартістьУ здатності створювати додаткову вартість й полягає епоживна вартість товару робоча сила. Саме ця особлива спо­живна вартість робочої сили цікавить капіталіста.