
- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
Критика буржуазних теорій вартості
Початок теорії трудової вартості поклали представники буржуазної класичної політичної економії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо). Проте класики буржуазної політичної економії не змогли послідовно розвинути цю теорію, бо вони плутали суспільні відносини між людьми з відносинами між речами. У ряді випадків вони відступали від теорії трудової вартості, були непослідовними, їм не вдавалося з'ясувати суть капіталізму.
К. Маркс послідовно розвинув теорію вартості, викрив подвійний характер праці, яка виробляє товар, і на цій основі в кінцевому підсумку розкрив справжню суть капіталістичної експлуатації, її механізм, закон руху капіталістичного господарства. К. Маркс показав, що теорія товару і теорія трудової вартості є ключем до розуміння законів розвитку капіталізму. Ще до виникнення теорії трудової вартості буржуазні економісти намагалися знайти закони, які управляють рухом цін, але не змогли проникнути в глибину явищ. Тому вони пояснювали ціни то співвідношенням попиту і пропозиції, то корисністю речей. Згодом ці ідеї підхопила буржуазна вульгарна політична економія, яка поставила собі за мету свідомий захист капіталізму. Вона виступила проти марксової теорії трудової вартості, намагаючись протиставити їй свої теорії.
Однією з таких теорій є теорія «попиту і пропозиції», прихильники якої, як правило, заперечують який-небудь внутрішній зміст вартості, зводять її до суто кількісного співвідношення. За цією теорією, ціна, по суті справи, збігається з вартістю, а вартість визначається як результат коливань попиту і пропозиції. Представники цієї концепції не можуть пояснити суть вартості, не дають відповіді на запитання, що є змістом ціни, коли попит дорівнює пропозиції. Вони крутяться в порочному колі, пояснюючи коливання цін коливанням попиту і пропозиції, а коливання попиту і пропозиції — коливанням цін.
Інша вульгарна теорія вартості пояснює ціни товарів витратами виробництва цих товарів. Але витрати виробництва в умовах буржуазних відносин виступають як певна сума цін. Виходить, що ціни товарів визначаються витратами їхнього виробництва, а витрати виробництва визначаються цінами товарів. І ця теорія виявляється в замкнутому колі, оскільки пояснює ціни ціпами.
Сучасні буржуазні економісти широко пропагують теорію, яку розкритикував свого часу ще К. Маркс, згідно з якою вартість є результатом дії трьох факторів виробництва: праці, капіталу (втіленого в засобах виробництва) і землі. Представники цієї теорії намагаються підмінити суспільні відносини між людьми відносинами між факторами виробництва. Але науковий підхід вимагає розрізняти економічну і технічну сторони виробництва. Звичайно, у виробництві споживної вартості беруть участь усі три фактори виробництва. Але в цьому разі нас цікавить не сама споживна вартість товарів, а вартість, тобто ті відносини, які складаються між людьми в процесі виробництва товарів. Вартість — це не результат затрат праці взагалі, а результат затрат суспільної праці. Одні затрачають більше праці, інші — менше, одні трудяться, інші зовсім не трудяться і все-таки привласнюють собі незмірно більше продуктів виробництва, ніж ті, хто трудиться. Завдання політичної економії в тому, щоб викрити суть відносин між людьми, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання речей.
Марксистсько-ленінська політична економія розглядає вартість як вияв об'єктивних суспільних відносин між людьми в процесі праці. Теорія «трьох факторів виробництва» має явно апологетичне, реакційне призначення, бо вона намагається довести відсутність експлуатації при капіталізмі. Згідно з цією теорією, власник кожного фактора ніби одержує повний еквівалент того, що він створює: робітник ніби одержує еквівалент своєї праці — заробітну плату, власники землі і капіталу — те, що вироблено капіталом і землею (прибуток і ренту). Виходячи з теорії «трьох факторів виробництва», її представники проповідують гармонію класових інтересів при капіталізмі.
Досить поширеною в сучасній буржуазній політичній економії є теорія «граничної корисності», в основі якої лежить суб'єктивістське трактування вартості. Згідно з цим напрямом вульгарної політичної економії, вартість є суто психологічне явище, суб'єктивна оцінка товару, яка, в свою чергу, визначається його корисністю. Ступінь цієї корисності ніби залежить від кількості товарів: чим менше їх, тим більша їхня корисність, і, навпаки, чим більше товарів, тим їхня корисність менша. Цінність товарів, стверджують автори цієї теорії, визначається їхньою граничною (найменшою) корисністю. Ця теорія ігнорує суспільний характер виробництва, суспільні відносини між людьми.
Вартість є об'єктивне економічне відношення, а не результат психологічних оцінок. Якими б не були такі оцінки, наприклад, невеликого відрізу тканини, він менше коштуватиме, ніж автомобіль, бо на виробництво останнього затрачено значно більше суспільної праці. Суб'єктивістська теорія вартості намагається спростувати положення про наявність об'єктивних економічних законів, які визначають розвиток суспільного виробництва. Вона підмінює об'єктивний підхід до вивчення явищ підходом суб'єктивним, дослідження виробничих відносин — аналізом психології ізольованої людини, історичний підхід — позаісторичним.
Сучасні буржуазні теорії вартості — це, як правило, суміш розглянутих вище теорій: «попиту і пропозиції», «витрат виробництва», «трьох факторів виробництва» і суб'єктивістської теорії вартості.
Деякі буржуазні економісти звинувачують К. Маркса в тому, що він ніби підійшов до економічних явищ з точки зору етики, докоряючи йому тим самим в уявній відсутності об'єктивного, наукового підходу. Насправді К. Маркс і Ф. Енгельс не раз підкреслювали, що вони виходять не з моральних міркувань, не з моральної оцінки значення праці, а з того простого об'єктивного факту, що будь-яка нація вимерла б від голоду, якби зупинила процес виробництва. К. Маркс і Ф. Енгельс завжди виходили з об'єктивної оцінки значення праці в житті суспільства, яке проявляється в будь-яких суспільних умовах.
Реформісти і ревізіоністи слідом за буржуазними економістами також проповідують різні антинаукові teopu вартості і, спираючись на них, намагаються довести неспроможність теорії трудової вартості К. Маркса. Вони твердять, що «абсолютна вартість» (тобто вартість як втілення затрат праці — субстанція вартості) не існує, що це «надмірна абстракція» К. Маркса, що суперечності товару і праці, про які він писав, є суто логічні суперечності. Проте повсякденний досвід доказує, що суспільна трудова вартість цілком реальна. Відомо, що підприємства, які затрачають на виробництво одиниці продукту більше живої і уречевленої праці, ніж інші, в умовах конкуренції розоряються і гинуть. Оскільки реально, об'єктивно існує суперечність між конкретною і абстрактною працею, то не досить виробити товар лише як споживну вартість, необхідно ще реалізувати його як вартість. Спостереження над закономірностями обміну показують, і це доводиться визнати навіть буржуазним економістам, що пропорції в обміні залежать врешті-решт від величини трудових затрат.
Критика буржуазних теорій грошей
Не розкривши справжньої природи товару і вартості, буржуазні економісти не змогли зрозуміти і суті грошей. Ще на ранніх стадіях розвитку капіталізму виникла так звана металева теорія грошей, яку підтримують ряд буржуазних економістів і тепер. Згідно з цією теорією, золото і срібло за своєю природою, внаслідок природних властивостей є грішми. Але, як відомо, природа не створює грошей. Ті або інші предмети стають грішми лише тоді, коли суспільні відносини породжують необхідність грошей. Золото перетворюється в гроші і відіграє роль загального еквівалента тільки за певних суспільних умов.
Класики буржуазної політичної економії хоч і встановили, що гроші —це товар, але не змогли зрозуміти суті суспільних відносин, які вони містять. Не зрозумівши подвійного характеру праці, яка виробляє товар, вони не змогли викрити суперечностей товарного виробництва. Тому буржуазні економісти розглядали гроші як технічний засіб обміну. Проте гроші виражають певні суспільні відносини між людьми і аж ніяк не є технічним засобом обігу. Грошовий обіг не технічний, а суспільний процес. Звичайно, гроші є товаром, але товаром особливим, який виконує особливу суспільну функцію. Отже, зрозуміти суть грошей можна лише тоді, коли буде викрита природа загального еквівалента, його необхідність.
Досить популярна серед буржуазних теоретиків й інша теорія грошей — номіналістична, яка також виникла ще при зародженні капіталізму. її представники трактують гроші як номінальну лічильну одиницю, позбавлену будь-якого матеріального змісту. Прихильники номіналістичної теорії грошей твердять, що гроші — це лише умовний знак, який не має внутрішньої вартості, це просто лічильна одиниця. Номіналістичну теорію грошей ще за її появи наприкінці XVII ст. використовували для обгрунтування різних маніпуляцій держави з метою зменшити вартість грошової одиниці. Тепер її представники намагаються довести, ніби паперовогрошовий обіг в умовах капіталізму цілком може замінити золотий обіг грошей і тим самим обгрунтувати надмірну емісію грошей. Номіналісти твердять, що гроші — це творіння державної влади і що їхня вартість цілком визначається державою. Вони бачать лише зовнішні форми, в яких проявляються гроші, плутають масштаб цін з мірою вартості. Держава може встановлювати будь-який масштаб цін, зважаючи на те, яка кількість металу береться за грошову одиницю. Але вона не може визначати вартість грошового товару. Грошовий обіг, звичайно, можуть обслуговувати і паперові гроші, самі вони вартості не мають. За ідеальними лічильними грішми приховані реальні гроші.
Однією з найбільш поширених буржуазних теорій грошей є кількісна теорія грошей, за якою вартість грошей визначається кількістю їх в обігу. Прихильники цієї теорії твердять, що товари входять в обіг без цін, а гроші — без вартості, що ціна повністю утворюється тільки в процесі обігу. Маса грошей просто обмінюється на масу товарів. Насправді гроші, грошовий товар, як і всі товари, мають самостійну вартість, яка утворюється ще до процесу обігу, в процесі виробництва. Більше того, вартість кожного товару вимірюється в грошах ще до процесу обігу. Отже, гроші виконують свою функцію міри вартості ще до безпосереднього акту купівлі-продажу.
Кількість повноцінних грошей, які перебувають в обігу, залежить від вартості грошового товару і від факторів, які лежать поза грошовим обігом. Під час обігу повноцінних грошей зайві гроші перетворюються в скарби, а коли зростає потреба б них, вони знову надходять із скарбів в обіг. Ціни товарів у цьому разі не коливаються залежно від кількості засобів обігу, бо кількість засобів обігу завжди відповідає потребі в них.
Така ж неправильна й кількісна теорія грошей щодо паперо-вогрошового обігу, бо вартість, зазначена на паперових грошах, визначається тим, в якому співвідношенні знаходяться вони з кількістю золотих грошей, необхідних для обігу. Під час паперо-вогрошового обігу золото, як і раніше, виконує функцію міри вартості.
Розділ IV
КАПІТАЛ І ДОДАТКОВА ВАРТІСТЬ.
ОСНОВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН КАПІТАЛІЗМУ
У попередньому розділі розглянуто теорію трудової вартості, яка є ключем до відкриття законів капіталістичного способу виробництва. У цьому розділі буде розглянуто Суть капіталістичного процесу виробництва, внутрішні причинно-наслідкові зв'язки між його складовими елементами, зміст і механізм дії основного економічного закону капіталізму. Проблеми розділу аналізуються К. Марксом у 4—16-му розділах І тому «Капіталу».