- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
Насправді не всяке зростання веде в підсумку до зростання доходів. Відомо, що національний доход створюється зовсім не будь-якими послугами, у тому числі не послугами держави, поліції тощо. Лише виробничі затрати можуть вести до його збільшення.
Неокейнсіанці не змогли довести безперервність мультиплікаційного ефекту і змушені були визнати, що через деякий час дія такого ефекту припиняється, настає застій виробництва і навіть спад. Причину спаду вони вбачали в тому, що в кожному періоді мав місце «відплив» у потоці витрат. Це зумовлено начебто тим, що деяка частина одержаного доходу зберігається, а не витрачається. Мультиплікаційний ефект закінчується, коли все початкове зростання купівельної сили «відпливає», тобто сума заощаджень зрівнюється з величиною первісних інвестицій. Таким чином, циклічний розвиток економіки неокейнсіанці розглядають не як результат суперечностей капіталізму, а як результат «відпливаючих» витрат, або зростаючих заощаджень.
Одночасно неокейнсіанці намагаються пояснити і різкі піднесення виробництва, які перевищують ефективний попит. Вони почали аналізувати економічне зростання не тільки за допомогою мультиплікатора, а й за допомогою акселератора *. Е. Хансен та інші неокейнсіанці твердять, що сукупний попит на засоби виробництва, зумовлений збільшенням прибутків, зростає більше, ніж збільшується попит на предмети споживання. Навіть незначні коливання в попиті на готову продукцію, і насамперед на предмети споживання, на думку неокейнсіанців, спричинюють різкі зміни попиту на засоби виробництва.
* Акселератором (прискорювачем) називають відношення приросту Інвестицій до приросту доходу.
У теорії акселерації не враховується характерне для періоду загальної кризи капіталізму недовантаження виробничих потужностей. З цієї причини зростаючий попит на готову продукцію не завжди зумовлює значне збільшення виробництва засобів виробництва. Вчення про мультиплікатор і акселератор лежить в основі всіх сучасних неокейисіаиських теорій «економічного зростання». Мультиплікатор, як твердять неокейнсіанці, спричинює зростання прибутку, зайнятості і споживання, а акселератор стимулює нові інвестиції, які в свою чергу приводять в дію мультиплікатор.
Головним фактором економічного зростання неокейнсіанці вважають інвестиції, абр, інакше кажучи, норму нагромадження капіталу. Проблема нагромадження розглядається у взаємозв'язку із заощадженнями. Якщо інвестиції дорівнюють заощадженням, то економіка не зазнає утруднень. Перевищення заощаджень над інвестиціями призводить до недовантаження підприємств і зростання безробіття. Навпаки, перевищення інвестиційного попиту над заощадженнями породжує зростання цін. Сам собою розгляд пропорцій між заощадженнями і нагромадженням становить певний інтерес. Проте неокейнсіанці за допомогою цих другорядних зв'язків намагаються пояснити основні Економічні процеси, що в корені помилкове.
Надалі неокейнсіанці почали брати до уваги й інші фактори, від яких залежить зростання виробництва. Вони почали конструювати моделі, в яких удосконаленням техніки, підвищенням продуктивності праці, доцільною зміною структури капіталовкладень забезпечується високий темп зростання капіталістичного виробництва. Але й тут вони ігнорують внутрішні суперечності капіталізму, які негативно впливають на темпи зростання і виключають безперервне стійке збільшення виробництва.
Порівняно новий варіант теорії економічного зростання — по-сткейнсіанські моделі (Дж. Робінсон, Н. Калдор). Особливість їх полягає в тому, що темп зростання ставиться в залежність від розподілу доходу на заробітну плату і прибуток. Зміни в розподілі впливають на загальну суму заощаджень, оскільки «схильність до заощаджень> в одержувачів заробітної плати і прибутків різна. Саме розподіл залежить від темпу нагромадження. Темп визначає норму прибутку та її частку в доході. Залишок доходу перетворюється в заробітну плату. Згідно з моделлю Н. Калдора підвищення темпів зростання може бути забезпечене лише завдяки перерозподілу національного доходу на користь прибутку. Ці висновки використовуються для виправдання політики буржуазної держави, спрямованої проти робітничого класу.
Дж. Робінсон виходить з того, що підвищення заробітної плати, відповідне зростанню продуктивності праці, усуває труднощі в реалізації і є найважливішим стимулом економічного зростання. Такі погляди відображують боротьбу робітничого класу за поліпшення свого становища. Водночас вона переоцінює значення цієї боротьби. Зростання заробітної плати не може усунути суперечностей капіталістичного відтворення і його законів. Із своїх міркувань Робінсон робить помилковий висновок про можливість співробітництва монополій і профспілок.
Поряд з розробкою практичних методів управління економікою теорії «регульованого капіталізму" мають на меті також ідеологічні цілі, намагаючись замаскувати антинародну суть державно-монополістнчного капіталізму.
У 70-х роках криза теорій «економічного зростання» стала очевидною. Економічна криза 1974 — 1975 pp., спричинене нею зростання інфляції і безробіття показали всю неспроможність методів державно-монополістичного регулювання.
Багато буржуазних економістів визнає, що економічне зростання неспроможне розв'язати проблеми, які постають перед суспільством. І головною причиною цього вони вважають те, що політика прискорення темпів економічного зростання не брала до уваги проблеми «якості життя», що породжувало соціальне напруження. Тому для пом'якшення соціальних конфліктів, на їхню думку, тепер вже потрібно знижувати темпи зростання. Та навіть якщо б ці поради й були реалізовані, це не дало б бажаних результатів. Зниження темпів зростання економіки неминуче спричинить безробіття. Трудящі маси можуть добитися підвищення «якості життя» лише через радикальні реформи, які несприйнят-ні для буржуазії. Але поради про зниження темпів зростання, аж до нуля, непридатні також і для буржуазії. Логіка конкурентної боротьби штовхає капіталістів на розширення виробництва, підвищення темпів зростання. До цього змушує капіталістів й економічне змагання двох світових систем.
Останнім часом до міркувань про поглиблення соціальних конфліктів в умовах економічного зростання додається проблема впливу економічного зростання на навколишнє середовище. В ряді праць буржуазні економісти намагаються довести, що концепції економічного зростання несумісні з інтересами охорони навколишнього середовища. Зокрема, ці ідеї знайшли відображення в дослідженнях так званого Римського клубу — «Межі зростання», «Людство на розпутті», «Перетворення міжнародного порядку» тощо. Проте ці вчені не пов'язують нераціонального використання природних ресурсів з капіталістичною системою. Причинами збитків, що завдаються природі, вони, як правило, вважають лише сучасну техніку або приріст населення і психологію людей.
Позитивні програми охорони навколишнього середовища мають паліативний і нерідко утопічний характер. Стійкої рівноваги між суспільством і природою можна досягти тільки на основі ліквідації капіталістичних відносин.