1.Київська держава за правління Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха

Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. "Руська правда"

Ярослав Мудрий князював у Києві 35 років (1019—1054 pp.). Головну увагу Ярослав приділяв внутрішнім проблемам, а також відбудові країни та захисту її кордонів. 1036 р. він розбив і відкинув назавжди від Києва печенігів, на початку 30-х pp. XI ст. відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость, здійснив успішні походи проти ятвягів і Литви.

За Ярослава Володимировича Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту й могутності, стала в ряд з головними країнами середньовічного світу — Візантією та Германською імперією. Та його сини не змогли підтримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їхніх діда й батька.

Ключові дати1019-1054 pp. - князювання Ярослава Мудрого 1036-1037 pp. - перемога Ярослава Мудрого над печенігами

1017 (1037) р. - початок будівництва Софіївського собору

1051 р. — заснування Києво-Печерської лаври

1037-1039 pp. — створення першого зводу законів "Руська правда"

Відновлення могутності Київської держави та князівської влади за Володимира Мономаха

.У 1078-1094 pp. Володимир князював у Чернігові, потім - у Переяславі.

За його пропозицією у 1103 р. князі здійснили спільний похід проти половців. У битві біля острова Хортиця було вбито 20 половецьких ханів. Великі походи руських князів у 1107, 1109, 1111 pp. теж закінчилися перемогою.

Володимир погодився. У Києві він скликав нараду за участю київських бояр і послів чернігівського князя. Було розроблено "Статут Володимира Мономаха", який став доповненням до "Руської Правди". Нові статті обмежили безконтрольну діяльність лихварів і землевласників.

Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові господарські зв'язки. Величними будовами прикрасилися міста. Під Києвом споруджено дерев'яний міст через Дніпро. Мономах написав видатний літературний твір "Повчання дітям".

Україна в роки Першої Світової війни 1914-1918рр.

Початок війни. Плани воюючих сторін щодо українських територій

Перша світова війна розпочалася як протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав — Антанти (Англія, Росія, Франція) і Троїстого союзу (Австро-Угорщина, Італія, Німеччина). 1 серпня 1914 р. вважається днем початку війни. Напередодні війни окреслилися основні цілі ворогуючих сторін щодо завоювання українських земель.

"Антанта" Період імперіалізму характеризувався складанням двох військово-політичних блоків з причин існування загострень Англо-Німецьких, Франко-Німецьких, Російсько-Німецьких протиріч.

6 травня 1873р. таємний договір між Росією та Німеччиною, а 6 червня 1873 таємний договір між Росією та Австро-Угорщиною. Цей союз трьох імператорів був спрямований проти Франції, він проіснував до 1887 року. У 1891 між Росією та Францією підписується консультативний пакт.

1 серпня 1914 почалась І світова війна. Воєнні дії йшли переважно на західноукраїнських землях. Трагізм ситуації полягав у тому, що на прикарпатському фронті галичанам протистояли їхні етнічні побратими – наддніпрянські українці та козаки кубанських полків.

Війна призвела до великих людських втрат, зниження життєвого рівня, до господарчої кризи, ще більш загострила існуючі протиріччя, і наприкінці наштовхнула суспільство до нової революції.У серпні-вересні 1914 на Галичині із добровольців створено легіон УСС. До легіону входили юнаки воєнізованих українських організацій: "Сокіл", "Січ", "Пласт", які були створені 28 червня 1914. У місто Стрий на Львівщину прибуло 28 тис. добровольців, але австро-угорський уряд дозволив формування з 2,5 тис. легіону. Військову присягу солдати давали два рази. Перший раз на вірність Австро-Угорщині, а другий Україні. І курінь УСС очолив Д. Вітовський.

Наслідки Першої світової війни

Негативні·

Позитивні· Зростання національної свідомості населення.

· Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду.· Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.

Кризові явища в політичному і культурному житті Укрвїни та посилення національно-визвольного руху.

Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу

Було відновлено поважне ставлення до Сталіна, порушувалися громадянські права і свободи, демократичній активності людей навішувався ярлик злочинного інакомислення, здійснювалися незаконні репресії.

1967 р. у структурі КДБ було створено спеціальне «п'яте управління» по боротьбі з «ідеологічними диверсіями». Адміністративно-командна система робила все, щоб із суспільних відносин виключити національний фактор.

Конституція СРСР 1977 р. і Конституція УРСР 1978 р., у яких говорилося про демократизацію політичної системи, розширення прав і свобод радянських громадян, рівність націй, розходилися з реальним життям. Конституція формально узаконила безмежну владу комуністичної партії, оголосивши її «ядром політичної системи суспільства».

Культура й духовне життя України

У роки «застою» культура України розвивалася під впливом тоталітарного режиму.

Провідним науковим центром України в ці роки була Академія наук України на чолі з Б. Патоном. Розвивалася українська література: видавалися твори М. Стельмаха, П. Загребельного.У цей період зародився новий напрямок у кіномистецтві — «поетичне кіно».

Реформа загальноосвітньої школи 1984 р. сприяла процесу ідеологізації та русифікації в Україні. Рівень знань та інтелектуальний розвиток учнів і студентів загалом перевищували показники розвинених країн Заходу.

Білет 13