1) Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.

багатою була усна народна творчість розвивалась наука та освітаРозвивалися літописання і література

"Повість минулих літ"Київський літописСлово про закон і благодать" "Слово о полку Ігоровім", „Повчання дітям"

"Слово о полку Ігоровім" (1185р.-1187р.), ймовірно, автором якого був Володимир - син Ярослава Осмомисла

літописна пам'ятка - це Галицько-волинський літопис,

Саме в церковному будівництві виробився самобутній стиль періоду Київської Русі. Найбільш відомими спорудами цього періоду є Десятинна церква, збудована у 989-996 рр., Софія Київська, Золоті Ворота, Спаській Собор у Чернігові, Михайлівська церква та єпископські во­рота у Переяславі, Успенський собор Печерського монастиря та інші пам'ятки Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, Новгорода та інших міст Київської Русі.

Великих успіхів було досягнуто і в містобудуванні, фортифікації.

Образотворче мистецтво Київської Русі представлено мозаїкою, фресками, іконами і книжними мініатюрами.

Високий рівень економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі.

2) Здійснення реформ 60-70 рр. ХІХ ст. в Україні та їх наслідки

19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

У ході аграрної реформи територія України ділилась на регіони за специфікою проведення:

1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю);

2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).

Наслідки реформи:

• відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності;

• товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та заможних селян;

• чіткішою стає спеціалізація окремих районів України;

• застосовують різні методи використання землі (оренду, ведення власного господарства);

• підвищилась урожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.

3) Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії. Операція “Вісла”. Боротьба оун-упа.

Напрямки масових репресій в Україні:

Репресії проти „українського буржуазного націоналізму” :

боротьба з „підпільними націоналістичними організаціями” : процес над СВУ („Спілка визволення України”). Було засуджено 45 чоловік – відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР:

процес над „Українським національним центром”. Керівником цього центру оголосили М.Грушевського і вислали його в Кисловодськ ; в Україні викрили 15 великих підпільних організацій націоналістів. Боротьба з „національними елементами” в Академії наук України: репресовано багато вчених, розігнано цілі наукові інститути.

Репресії проти членів КП(б)У. У ході „партійної чистки” було знищено майже половину складу КП(б)У, українського уряду. Загинули Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, В. Чубар, М. Скрипник та ін. Репресії проти великого командування в армії. Був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з Й. Якіром, був знищений командний склад Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Напередодні Великої Вітчизняної війни мали вищу військову освіту лише 7% командирів. Репресії проти селян: розкуркулювання селян, штучний голодомор 1932-1933 рр.Репресії проти спеціалістів різних галузей виробництва, - „ворогів народу”, „шкідників”. „Шахтинський” процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну. Боротьба проти релігії і церкви .

Гоніння проти українських письменників, діячів мистецтв. 30-і роки були названі „розстріляним відродженням”.

Наслідки репресій:

фізично знищені мільйони українців;

занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу української нації;

• деформація морально-етичних відносин: насадження атмосфери страху та абсолютної покори, заохочення доносів, формування тоталітарної свідомості;

• посилення економічної і політичної залежності від центру.

Білет6