- •1. Філософія як світогляд
- •2. Історичні типи світогляду
- •3. Проблема визначення предмету філософії
- •4. Система філософії та її структурні складові.
- •5. Основні функції філософії
- •6. Буття та його основні форми
- •42. Методологія, рівні методологічного знання. (див № №18-19 як доповнення)
- •7. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
- •8. Рух, основні його форми і властивості
- •10. Свідомість, як вища форма відображення дійсності
- •12. Чуттєве пізнання, його форми
- •13. Істина як процес
- •14.Критерії істини
- •15. Інтуїція, її різновиди.
- •16. Моральні регулятиви пізнання.
- •17. . Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
- •18.Емпіричні методи пізнання
- •19.Теоретичні методи пізнання
- •20.Методи пізнання, які використовуються як на емпіричному так і на практичному рівнях
- •21. Основні поняття і завдання праксеології (практика, успіх, дія)
- •23. Взаємодія природи і суспільства.
- •24.Форма буття людини
- •25. Сутність людини, сенс її життя.
- •26. Проблема свободи і відповідальності людини
- •27. Філософська антропологія
- •38. Політична свідомість.
- •28. Людина, як індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- •29. Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
- •30. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •31. Суспільство як система, що саморозвивається.
- •32. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •33Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- •34. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •40. Економіка і мораль.
- •36. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •37. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •39. . Правова свідомість
- •41. Екологічна свідомість.
- •43. Плюралізм філософських методологій.
- •44. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •45. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- •46. Основні принципи діалектики
- •47. Діалектика і її альтернативи
- •51. Проблема єдності світу.
- •48. Категорії діалектики
- •49. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- •50. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •52. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
- •53. Сутність духовного життя суспільства.
- •54. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •55. . Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •56. Класифікація цінностей
- •57. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •58. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •59. Сутність історчичного процесу.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •61.Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії
- •62. Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю
- •63. Основні риси і етапи розвитку Античної філософії
- •64. Антична філософія: космоцентризм.
- •65. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- •66. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- •67. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •68. Етика Сократа.
- •69.Ідеальна держава Платона
- •70. Арістотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •71. Етика стоїків.
- •72. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •73. Апологетика: примат віри.
- •74. Патристика: віра для розуміння.
- •75. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •76. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •77. Основні риси філософії Відродження.
- •78.Діалектика доби відродження(м.Кузанський).
- •79.Соціально-політичні погляди мислителів доби відродження
- •86. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- •80. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •81. Натурфілософія доби Відродження.
- •82. Основні риси філософії Нового часу.
- •83. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •84. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •85. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- •88. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- •89. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер).
- •90.Феномен німецького просвітництва та його риси.
- •91. Агностицизм філософії і. Канта
- •92. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •93. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •97. Позитивізм. Другий позитивізм.
- •94. Методи та системи філософії Гегеля
- •95.Філософія історії Гегеля.
- •96.Громадянське суспільство і правова держава у
- •98.Філософія ірраціоналізму.
- •99.Філософія життя.
- •100. Прагматизм.
- •101.Філософія марксизму.
- •102. Екзистенційна філософія.
- •103.Фрейдизм.
- •104.Неофрейдизм.
- •105.Герменевтика.
- •106. Неотомізм.
- •107.Філософська антропологія.
- •118. Консерватизм соц.-філ поглядів Липинського
- •108.Філософський дискус постмодерну.
- •109.Філософська думка Київської Русі.
- •110. Українська філософська думка доби Відродження
- •111.Філософія в Києво-Могилянській академії
- •112.Філософія Сковороди.
- •113. Університетська філософія в Україні.
- •114.Філософія серця Юркевича
- •115.Філософські ідеї Шевченка.
- •116. І.Франко про укр. Нац. Ідею.
- •117. . Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •120.Філософія переживання л.Українкі
- •121. Естетична свідомість
- •122. Картина світу. Філософська картина світу.
- •123. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •24. Форма буття людини
- •1. Філософія як світогляд.
120.Філософія переживання л.Українкі
Як відомо, особливість нашої національної філософії – це морально-етичний характер, що сформувався під впливом християнства. Як вважав Григорій Сковорода, лише серцем можна пізнати істину. Так звана „Філософія серця”. Морально-етичний аспект полягав у філософії боротьби добра і зла. Цей момент, а також момент ніжності й кохання яскраво представлений у творчості згаданої нами Лесі Українки.
Морально-етичний аспект в драмі-феєрії „Лісова пісня” полягає в таких ідеях:
- людина і природа (авторка розглядає ставлення людини до світу природи. Є люди, що люблять природу, розуміють її, захоплюються нею. Такою постаттю у драмі є дядько Лев. Є знов такі, що їх ніяка краса не промовляє, й вони нівечать її без пощади й без потреби. Є ще й такі, що під примусом зовнішніх обставин задавлюють у своїй душі всякі ідеалістичні пориви, хоч вони є потребою їх душі. Такою трагічною постаттю є Лукаш);
- зрадництво і відступництво як найтяжчий гріх (Лукаш зраджує кохану Мавку через внутрішні суперечності. Таким чином, письменниця розглядає проблему вибору. Філософія боротьби між добром і злом у внутрішньому світі людини);
- розуміння прекрасного в людині як вічного, того, „що не вмирає” (спостерігаємо ідеї гуманізму).
„Лісова пісня” – достатньо пізній твір поетеси. Проте варто наголосити, що натяки на філософське осмислення навколишнього світу у Лесі виявлялися ще в дванадцятирічному віці. Саме тоді вона написала свого першого вірша „ Ні волі, ні долі у мене нема, лишилась тільки надія сама”. Незабаром вийшли її збірки „Думи і мрії”, „Відгуки”. У ліричних поезіях Леся Українка торкалася своїх особистих переживань. В її інтимній ліриці, в якій із-поміж європейських поетів найсильнішим упливом відгукнувся Гейне, основними мотивами є мотиви природи, кохання, самоти й недуги.
Словом, Леся Українка як ніхто керувалась філософією серця при написанні своїх мистецько-філософських творів. А значить – принаймні у цьому контексті її можна назвати справжнім українським філософом.
Чимало дослідників убачають в творчості Лесі Українки значний вплив марксистсько-ленінської ідеології. В дійсності ж ця ідеологія обмежується лише двома-трьома творами поетеси – і то найслабшими: „Осіння казка”, „Три хвилини”. Вже навіть така річ, як „В катакомбах”, не може бути названа марксистською: це радше ніцшеанський волюнтаризм, ніж „класова свідомість раба”.
Поруч із відлунням марксистської ідеології в творчості Лесі Українки виразно виступає інша, протилежна ідеологія – вчення Фрідріха Ніцше. Ніцшеанство поетеси найповніше виявилося в її драматичній поемі „Одержима.
121. Естетична свідомість
В естетичній свідомості людства незмінним зберігається існування естетичних категорій та їх глибинний зміст. Естетичні ж вподобання змінюються, як у часі, так і у просторі.
Естетична свідомість існує на рівнях:
Безсвідомому – як генетично успадкований від предків інстинкт
Чуттєвому – як емоційні стани
Розумовому – як усвідомлені цінності, естетичні категорії
Естетичні категорії виступають мірилом людських почуттів, порухів душі. Звісно, вони є відносними визначеннями, оскільки відчуття прекрасного у кожного так чи інакше відрізняється. Вони розробляються на основі побудови логічних визначень, які включають у себе найголовніші ознаки і риси того, що підпадає під естетичну категорію. Правда, естетичні категорії скоріше послуговують для наукового пізнання прекрасного, ніж основою для відчуття прекрасного.
