Тема 8 Створення, державна реєстрація, ліцензування та реорганізація банків План

1. Створення банків

2. Державна реєстрація банків

3. Ліцензування банків

4. Філії та представництва

5. Реорганізація.

1. Учасниками банків можуть бути юр. і фіз. особи, резиденти та нерезиденти, також держава в особі КМУ або уповноважених ним органів. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію, та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юр. особи, в яких банк має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Банк має печатку з повним офіційним найменуванням. Не дозволяється використовувати для найменування назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банка або вводить в оману щодо його діяльності.

2. НБУ у тижневий термін після подання зави і пакету документів відкриває тимчасовий рахунок для накопичення внесків учасників.

Рішення про державну реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Нацбанком не пізніше 3-х місяців строку з моменту подання всіх документів.

Реєстрація відбувається шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру, після чого банк набуває статусу юр. особи.

3. Ліцензія надається Нацбанком на підставі клопотання. НБУ може відмовити в наданні ліцензії у випадках якщо:

- банк не забезпечений банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням.

- не має сплаченого і зареєстрованого підписаного капіталу.

- не має хоча б трьох осіб які мають відповідну освіту та досвід роботи необхідний для управління банком.

В цьому випадку реєстрація скасовується і банк ліквідовується.

4. Філія – це відокремлений підрозділ, розміщений поза місцем знаходження банку і який здійснює від його імені згідно з отриманою на них ліцензією НБУ.

Представництво – це відокремлений підрозділ банку розміщений поза місцем його знаходження, який не має права здійснювати банківські операції.

5. Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його власників або примусово за рішенням НБУ.

Реорганізація може здійснюватись шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Злиття – це припинення діяльності 2-х або більше банків як юр. осіб майно, кошти, права, обов’язки передаються до банку правонаступника.

Приєднання – це припинення діяльності одного банку як юр. особи та передача належних йому прав, обов’язків, майна, коштів до іншого банку.

Поділ – відповідну частину до банків, які створюються в наслідок реорганізації.

Виділення – до банку який створюється, при цьому перетворення передбачає зміну організаційно правової форми товариства.

Перетворення – з одного банку в інший банк.

Тема 9 Банківська таємниця План

1. Поняття банківської таємниці.

2. Забезпечення банківської таємниці.

3. Порядок розкриття банківських таємниць.

1. Банківська таємниця – це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку у процесі обслуговування клієнта, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Банківською таємницею є :

- відомості про стан рахунків клієнта,

- операції, що були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди,

- система охорони банку та його клієнтів,

- інформація про організаційно правову форму юр. особи,

- всі відомості стосовно комерційної діяльності клієнта,

- інформація щодо звітності по окремому банку,

- коди, що використовуються банками для захисту інформації.

2. Забезпечення банківської таємниці :

- обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.

- організація спеціального діловодства до інформації, що містить банківську таємницю.

- застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованого доступу до електронних та інших носіїв інформації.

- застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальність за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці.

3. Інформація що містить банківську таємницю може бути розкрита у випадку:

- на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації,

- на письмову вимогу або за рішенням суду,

- за письмовим запитом міліції, прокуратури, СБУ, податкової адміністрації на конкретну особу за певний проміжок часу.