Тема 6 Правові основи страхування

План

1. Поняття і функції страхування

2. Основні галузі і види страхування

3. Перестрахування і співстрахування.

1. Страхування – це система заходів по формуванню грошового фонду, з якого відшкодовуються збитки, завдані стихійними лихами, нещасними випадками.

Суб’єктами страхування є страховик і страхувальник.

Страховик – це ю/о будь – якої організаційно правової форми, що має державний дозвіл, ліцензію на здійснення страхових операцій.

Страхувальник – юр. або фіз. особа, що має страховий інтерес, вступає в відносини з страховиками за приписом закону, інших НПА або на підставі двосторонньої угоди у формі договору страхування.

Функції страхування :

- відновлювальна

- попереджувальна

- ощадна

- контрольна

2. Галузі страхування :

1. Майнове страхування – об’єктом є матеріальні цінності.

2. Соціальне страхування – страхується рівень добробуту громадян.

3. Особисте страхування – життя, працездатність, здоров'я громадян.

4. Страхування відповідальності – об’єктом виступають обов’язки страхувальників виконувати договірні умови по поставкам продукції, погашення заборгованості кредиторам.

5. Страхування підприємницьких ризиків – об’єктом є ризик неодержання прибутку чи настання збитків.

Види страхування підприємницьких ризиків :

- страхування від усіх випадків,

- морське та авіаційне страхування,

- страхування від втрати прибутку внаслідок порушення виробничого процесу,

- страхування ризиків по новій техніці і технології,

- страхування заставлених операцій,

- страхування біржових угод,

- страхування від втрат із – за коливання валютних курсів,

- страхування із – за інфляції,

- страхування від фінансових втрат, зумовлених злочинною діяльністю.

3. Перестрахування – це система економічних відносин, при яких страховик частину відповідальності по взятих на себе ризиках передає іншим страховикам з метою забезпечення фінансової стабільності і рентабельності страхових операцій.

Договір перестрахування укладають дві особи:

- страхове товариство, що передає ризик,

- страхове товариство, що приймає ризик.

Співстрахування – це метод розподілу і вирівнювання страхових ризиків.

В цьому випадку страховик, що одержав пропозицію укласти угоду страхування об’єктів з великою фактичною вартістю і високим ступенем ризику, ділить частини відповідальності з іншими страховиками.

За методами здійснення страхування поділяється на:

- обов’язкове страхування

- добровільне страхування.

Метод страхування є підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян.

Тема 7 Правові основи банківської діяльності План

1. Види банків та їх організаційно правова форма.

2. Державні банки

3. Кооперативні банки

4. Банківські об’єднання.

1. Банківська система України складається з:

- Нацбанку України.

- державних банків.

- комерційних банків.

Банки функціонують як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією вони можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50% його активів є активами одного типу.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо 50% його пасивів є вкладами фіз. осіб.

Банки мають право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності.

Банки в Україні створюються у формі акціонерних товариств, ТОВ або кооперативного банку.

2. Державний банк – це банк, 100% статутного капіталу якого належить державі.

Засновується він КМУ з дозволу національного банку України. Органами управління є наглядова рада та правління. Органом контролю є ревізійна комісія, склад якої призначається наглядовою радою.

Наглядова рада – це вищий орган управління державного банку.

Здійснює контроль за правлінням банку. До складу входять члени призначені ВРУ та ПУ. Строк повноважень 5 років. 7 – членів призначає ВРУ, 7 – ПУ.

Члени проводять свої функції без отримання матеріальної допомоги. Засідання правомочне, якщо присутні 10 чоловік. Рішення приймається простою більшістю голосів.

3. Кооперативний банк – типова кількість учасників повинна складати не менше 50 осіб. Якщо кількість учасників зменшується і банк не може протягом року збільшити до типової кількості, то діяльність цього банку припиняється шляхом зміни організаційно правової форми або ліквідації.

Статутний капітал кооперативу поділяється на кабінети.

Кожний учасник кооперативу незалежно від внеску має 1 голос.

4. Банківське об’єднання створюється за попередньою згодою НБУ

Типи банківських об’єднань:

- банківська корпорація

- банкові фінансові корпорації

- банківська холдінгова компанія

- фінансова група.

Один банк може бути членом лише одного банківського об’єднання. Учасники об’єднання перед своєю назвою ставлять назву об’єднання. Всі банківські об’єднання повинні опублікувати в офіційних виданнях інформації про своє створення, діяльності або припинення діяльності.

Ліквідація банківського об’єднання відбувається:

- за рішенням учасників

- за рішенням суду з ініціативи НБУ, якщо його діяльність суперечить антимонопольному законодавству України.