- •1.Теоретичні та організаційні основи фм
- •2. Система забезпечення фм
- •3. Система внутрішнього фінансового контролю на підприємстві. Сутність фінансового контролінгу та його основні функції.
- •4. Зміст і завдання управлінням прибутком від від операційної діяльності. Формування прибутку. Зовнішні і внутрішні фактори що впливають на формування прибутку
- •6. Управління грошовими потоками на підприємстві
- •7. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
- •8. Зміст і завдання управління використання чистого прибутку
- •9. Стратегія і тактика управління активами
- •10. Управління виробничими запасами
- •11. Управління дебіторською заборгованістю. Забезпечення ефективного контролю за рухом і своєчасним поверненням дебіторської заборгованості
- •12. Управління необоротними активами підприємства. Управління основними засобами
- •13. Економічна суть та особливості управління формуванням власного капіталу підприємства
- •14.Економічний механізм управління формування позиковим капіталом
- •15. Оцінка позичок. Фінансовий леверидж. Ефект фінансового левериджу.
- •16. Структура капіталу. Фактори впливу на структуру капіталу. Управління структурою капіталу.
- •17. Управлніння реальними інвестиціями
- •18. Особливості управління фінансовими інвестиціями
- •19. Економічна сутність фінансових ризиків та їх види : валютний, депозитний, процентний, інфляційний, інвестиційний, кредитний
- •20.Зміст і завдання антикризового фінансового управління підприємством. Методи прогнозування банкрутства підприємств.
- •21. Система попереднього реагування на загрозу банкрутства. Комплекс упереджувальних заходів
- •6 Етапів створення системи раннього попередження :
- •22. Фінансова санація підприємства, як елемент антикризового управління. Структурні елементи санації Санація підприємства
- •23. Аналіз фінансових звітів
- •24. Реструктуризація в системі антикризового фінансового управління підприємством.
- •25. Внутрішньофірмове фінансове управління на підприємстві
ФМ
1.Теоретичні та організаційні основи фм
Фінансовий менеджмент – як процес управління формуванням,розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єктагосподарювання та оптимізації обороту його грошових коштів з метоюнайбільш повної реалізації цілей підприємства.
Таким чином були сформовані теоретичні основи фінансового менеджменту, серед яких:
В основі теорії портфелю– не можна вкладати всі кошти в активиодного виду. У цьому реалізується концепція доходу й ризику, що єосновою теорії інвестиційного портфелю. Теорія структури капіталу базується на прагненні досягти задоволення інтересів власників і зміст її можна виразити як максимізацію ціни акції, або ціни компанії. теорія дивідендів.
Об’єктами фінансового менеджменту є фінанси підприємств та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає: органи державного управління;– фінансові й податкові органи; власника;– апарат управління підприємством.
Тобто, фінансовий менеджмент як суб’єкт управління охоплює всі рівні управління.
Фінансовий механізм полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм,
інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток під-ва.
Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підприємствавизначають характер дії фінансових інструментів, коригують цю дію таподіляються:– за напрямом дії – стимули, санкції;– за видами – норми й нормативи;– за методологічними засадами – умови і принципи формування доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінансування і кредитування.
В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає:– фінансові категорії;– фінансові показники;– фінансові коефіцієнти.
Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій. В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є: – забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку; – оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства; – забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин; – забезпечення мінімізації фінансових ризиків.
фінансовою політикою розуміють спосіб організації і використання фінансових відносин
облікова політика;– кредитна політика;– політика управління грошовими засобами;– політика управління витратами;– дивідендна політика тощо.
2. Система забезпечення фм
Відповідно на підприємстві можна виділити дві сфери:виробничо-господарську та фінансово-економічну (виробничі або фінансові процеси). При цьому фінансові процеси – це відбиток виробничих процесів у вартісній або грошовій формі.
Управління фінансами – це сукупність прийомів, методів і засобів, що використовуються для підвищення прибутковості підприємства і мінімізації ризику неплатоспроможності.
Таким чином, основною метою управління фінансами або фінансового менеджменту є одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в інтересах його власників.
Фінансовий механізм підприємства – система управління фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів
Фінансові важелі – це набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства.
Фінансовий менеджмент – це організація управління фінансовими потоками з метою найбільш ефективного використання власного і залученого капіталу і одержання максим прибутку.
Фінансовий менеджмент – це розробка фінан. стратегії і тактики на основі аналізу фінан. звітності за допомогою системи показників і прогнозування доходів в залежності від зміни структури активів і пасивів під-ва.
Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на ідставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінан. стан і діяльність під-ва, а також зміни в його фінан. стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.