34.Лідерство у малих соціальних групах

Актуальність вивчення лідерства як соціально психологічного явища визначається насам перед тим,що воно є одним з найбільш значущих факторів групової інтеграції,що сприяє досягненню групових цілей з найбільшим ефектом.Під лідерством розуміють один з процесів організації й управління малою соціальною групою,що сприяє досягненню групових цілей в оптимальні строки з найбільшим ефектом.Останнім часом інтерес до проблеми лідерства різко підвищився.Це пов’язано з дослідженням малих груп і дає змогу побачити роль лідерів в управлінні контактними групами.Існують три основних підходи походження лідерства:Теорія рис(лідером не може бути будь яка людина ,а лише яка має певну сукупність психологічних якостей. теорія лідерства(стверджується що лідерство це продукт ситуаціі.лідер висовується на відповідну роль в умовах не тільки специфічної,а й завжди достатньої значущої для життєздатності групи ситуації)Синтетична теорія(лідер розглядається як ф-я групи,і вмвчати його слід з точки зору цілей і завдань групи,незабуваючи при цьому про структуру особистості лідерів).МАЛА ГРУПА-це контактна спільнота,яка взаємодіє на основі смислу спільності,має певний ступінь згуртованості,організованості й соц.зрілості й володіє неповторною соц.психікою.Малі соц..гр.фактично є цеглинами з який вибудовується наше сус-во.

40.Соціально психологічні характеритики малої групи

Соц.псих єдність групи відображає внутрішню і зовнішню силу тяжіння її членів один до одного,до групи як до окремого *рідного*їм соціуму. В основі цієї сили – соціальна,духовно-перцептивна,емоційна та вольова єдність,яка залежить від рівня розвитку СС.СОц-псих єдність групи- можна виразити через сукупність відносно статико динамічних елементів,що сприяє практичному розв’язанню її багатьох проблем.Саме на основі СП формується соц.- психолог єдність групи - *МИ – СУТНІСТЬ*В ній закріплюються групові інтереси й цінності орієнтації,солідарності,почуття дружби,поваги, довіри, тощо.

30.Психологія великих соц.Груп

Великі групи-спільноти людей,які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соц.-психологічними закономірностями виявів масової психіки і ,на відміну від малих груп,не вимагають особливих контактів. У великих групах ,як правило,формуються загальноприйняті норми поведінки,культурні цінності і традиції ,спільна думка і масові рухи. До великих груп належать класи,соціальні прошарки,етноси,конфесії ,іноді великі партії та громадські організації,вікові та професійні групи тощо. Традиційно як провідну ознаку великих соц..груп розглядають їхні потреби і інтереси. У цьому разі потреби й інтереси постають не як індивідуальні,а як групові психологічні й соціально-психологічні явища.

44.Типи міжособистісних взаємин

Оцінка міжособистісних стосунків передбачає проведення їхньої класифікації. Так, виділяються стосунки знайомства, приятелювання, дружби, Коли один з партнерів сприймає ці стосунки тільки як знайомство, а інший — як дружбу, то виникає непорозуміння. Тому міжособистісні стосунки можна визначити як взаємну готовність партнерів до певного типу почуттів, домагань, очікувань, поведінки. М. Обозов пропонує таку класифікацію міжособистісних стосунків: знайомства, приятелювання, товариські, дружні, любовні, подружні, родинні, деструктивні Вона спирається на кілька критеріїв: глибину стосунків, вибірковість щодо партнерів, функції стосунків.Головним критерієм розрізнення міжособистісних стосунків є рівень включення особистості в стосунки. У структурі особистості виділяють такі рівні: загальновидові, соціокультурні, психологічні, індивідуальні. Найбільше включен-ня індивідуальних характеристик особистості відбувається у дружніх, подружніх стосунках. Стосунки знайомства, приятелювання обмежуються включенням у взаємодію переважно видових та соціокультурних особливостей особистості.Другий критерій — вибірковість щодо партнерів — можна визначити як кількість ознак, що мають значення для встановлення та відтворення стосунків. Найбільшу вибірковість виявляють стосунки дружби, подружні, кохання, найменшу * знайомства