Історія розвитку еом в Україні.

Роки

Вчені

Машина

Призначення

1897

Павло Хрущов

„я зробив спробу побудувати дещо видозміненний примірник, додаючи до конструкції Джевонса удосконалення. Я побудував інструмент менших розмірів, виконав його з металу та усунув конструктивні дефекти. Я приєднав до інструменту світловий екран, на який передається робота машини і на якому результату «мислення» зявляються не в умовно-лшітерній формі, а в звичайній для людини словесній формі”

Відтворив машину Джевсона

Використовувати як навчальний посібник під час лекцій з логіки і мислення

1914

Олександр Щукарєв

Бачив в машині не просто посібник а, бачив її як технічний засіб механізації формалізуючих сторін мислення.

20-ті роки його погляди оцінювалися деякими вченими негативно, кібернетику спочатку визнавали лженаукою.

Машина логічного мислення

механічно виконувала прості логічні висновки на основі вихідних змістовних посилань. За допомогою машини винайдено вісім варіантів розчинів електролітів і неелектролітів.

1956

Вадим Лашкарьов

Винайшов транзистор – інтегральна схема, яка об’єднує в собі тисячі, мільйони компонентів, - який сьогодні є основним елементом ПК.

Піонер інформаційних технологій як в Україні так і в СРСР

1946

Сергій Лебедев

Присвятив життя енергетиці і компютеробудуванню. Енергетика потребувала великих обчислень, які він хотів звести до автоматизації. Незалежно і паралельно з західними вченими розробив принципи побудови ЕОМ, що зберігають памяті програмуі реалізував їх.

Його діяльність засекречена

1. В машині використовується двійкова система обчислення.

2. До складу машини входять п'ять пристроїв — арифметичне, пам'яті, керування, вводу та виводу.

3. Програма обчислень кодується і зберігається у пам'яті так само, як числа.

4. Обчислення здійснюються автоматично на основі програми, яка зберігається у пам'яті машини.

5. Крім арифметичних, машина виконує логічні операції: порівняння, умовного та безумовного переходів.

6. Пам'ять будується за ієрархічним принципом.

7. Для обчислень використовуються числові методи розв'язання задач.

МЕСМ (1951),

БЄСМ (1952)

Київ

Для системи протиракетної оборони,

Проводила обчислення і експерименти з автоматизованого проектування електронних систем

1960-70

1962

Віктор Глушков

Основоположник науки інформатика.

Включив у кібернетику проблему одержання, збереження та опрацювання інформації. Розвивав теоретичне програмування.

Проблему комп’ютеризації та інформатизації суспільства

Ідея дистанційної обробки інформації

1979

Інститут кібернетики АН УРСР почалися і завершилися роботи зі створення супер ЕОМ , в яких йшло розпаралельнення обчислювального процессу

ЄС-2701 (84 р.)

ЄС-1766(86 р.)

Багатопроцесорні системи з роздільн керуванням з розпод пам’яттю й універсал. Сист. зв’яз.