5. Оцініть висловлювання: «Працезберігаючий технічний прогрес не потрібен країнам, що розвиваються, оскільки збільшує і без того високе безробіття і не вирішує проблем припливу капіталу»

Працезберігаючий технічний прогрес - це прогрес, який базується на технології, яка забезпечує підвищення продуктивності капіталу у більшій мірі, ніж продуктивності праці.

В результаті цього прогресу відносна кількість капіталу, який необхідно витратити на виробництво одиниці товару, збільшується, а відносна кількість праці – зменшується. А це веде до збільшення і так високого рівня безробітного населення у країнах, що розвиваються. І галузь, куди направлений капітал, стане ще більш капіталомісткою. Все це відбувається за умови незмінності цін на фактори.

Далі держава боротиметься з безробіттям та його наслідками - призупинеться приплив інвестицій. Таким чином, країна не отримає ані капіталу, щоб розвинути дану галузь, ані зменшить безробіття, хоч капітал і заміщує працю.

6. Обгрунтуйте чому основні потоки передачі технології існують між індустріальними країнами, адже вони є конкурентами?

Країни, що розвиваються намагаються надолужити той рівень технічного оснащення, який уже мають розвиненні країни, для цього їм потрібно кооперувати власні зусилля у сфері техніки та науки. Найдешевшим шляхом здобуття нових технологій є саме процес обміну, що в подальшому не лише стає причиною модернізації підприємств, галузей економіки, але й являється хорошою базою для подальшого розвитку та укріплення відносин між державами і на інших рівнях.

Також спосіб передачі технологій між країнами, що є рівними та схожими, не є асиметричним процесом і не нав’язує ніяких гегемоністичних проявів з боку уже розвинених країн. Тут спрацьовує принцип рівної кооперації.

Цей процес є ще й економічно вигідним зі сторони його дешевизни, адже держави не витрачають значну частини коштів на розробки, дослідження та проведення експериментів. Кожен оплачує лиш половину інновацій, незважаючи на те, що користується цілим «комплектом». Для країн, що розвивається не є вигідно розробляти усі технології самотужки, адже це і сприяє відлученню від світових стандартів на продукцію та технології, а також не дає змоги використовувати те, що уже створено.

Особливо активно взаємодіють у даній сфері нові індустріальні країни, які уже на початку своєї незалежності усі свої сили звернули на розробку технологій та процеси обміну ними, а сучасне інформаційне суспільство та безупинність НТП підтверджує правильність вибору цього шляху та його прибутковість

7. Що робить валюту резервною? в яких основних валютах країни тримають свої валютні резерви?

Для визнання валюти резервною потрібен значний і стійкий попит на неї на валютних біржах і міжнародному міжбанківському ринку, використання її в зовнішньоекономічній діяльності, міжнародній торгівлі, на ринку позичкового капіталу. Резервною стає валюта, затребувана іншими країнами, імпортерами для придбання ними ресурсів, товарів, послуг і капіталу.

На офіційному міждержавному рівні валюта вважається резервною, коли виконує такі функції:

• резервного активу;

• інструменту валютних інтервенцій;

• якірної валюти, до якої прив'язані курси інших валют.

У приватному міжнародному обороті резервна валюта покликана виконувати функції:

1) Засобу міжнародного інвестування та фінансування. Розширення обсягу фінансових операцій у світі сприяє збільшенню ліквідності ринку цінних паперів, номінованих у резервній валюті, до так званого критичного рівня

2) Засобу платежу в міжнародній торгівлі та обігу на валютному ринку. Можливості виконання резервною валютою даної функції визначаються рівнем попиту на неї з боку учасників зовнішньоекономічної діяльності і валютних ринків.

3) Функція валюти ціни і валюти платежу міжнародних контрактів. Роль резервної валюти в даній функції багато в чому обумовлена ​​ можливостями виконувати функцію засобу обміну в міжнародній торгівлі і на валютних ринках.

Підвищення ролі певної грошової одиниці в якості валюти ціни і валюти платежу контрактів буде відбуватися поступово у міру зміни умов стандартизації та децентралізації окремих товарних ринків, а також у тісному взаємозв'язку з розвитком розглянутих вище двох інших функцій і тим синергетичним ефектом, який виникає між роллю резервної валюти як інструменту здійснення валютних операцій на валютних ринках і зростанням обсягу торгівлі товарами і фінансовими активами, вираженими в ній.

В той же час висунення валюти країни на роль резервною покладає певні обов'язки на її економіку: необхідно підтримувати відносну стабільність цієї валюти, не вдаватися до девальвації, валютних і торгових обмежень. Статус резервної валюти зобов'язує країну-емітент приймати заходи з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.

А так як, у світі відбувається широкомасштабна глобалізація міжнародних фінансових потоків під впливом повсюдного поширення плаваючих валютних курсів і лібералізації ринків капіталів, що потенційно збільшує внутрішню нестійкість міжнародної валютно-фінансової системи.

Протягом тривалого часу долар США був домінуючою резервною валютою, в якій інші країни по всьому світу вважали за краще тримати свої валютні резерви.

В даний час найбільш реально починає заперечувати статус долара як головної світової валюти єдина європейська валюта, яка увібрала в себе відразу декілька вільно конвертованих валют. Так, Євросоюз став володарем другої за значимістю резервної валюти.

Фунт стерлінг був основною резервною валютою в більшості країн світу в XVIII і XIX століттях. Зараз лише незначна кількість країн на чолі з Великою Британією тримають свої валютні резерви у фунт стерлінгу.

Також протягом останніх десятиліть підвищена увага була до японської єни, що розглядалася як третя найважливіша резервна валюта. Але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.

Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів в швейцарських франках, як правило, нижче 0,3 %.

Також на сьогодні статус резервної валюти прагнуть здобути Китай та Росія для своїх національних грошових одиниць. Зокрема, нещодавно російський прем’єр-міністр Путін В. заявив, що також рубль може стати резервною валютою, правда лиш на території СНД.