- •1.Поняття і предмет земельного права України.
- •2.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •3. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права
- •4. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •5Система і принципи земельного права України
- •6.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •7. Особливості правового статусу суб’єктів аграрного права
- •11. Загальні засади створення та ліквідації суб’єктів аграрного господарювання
- •12. Правове регулювання ведення сільськогосподарської діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •13 .Види земельних правовідносин.
- •14. Правовий статус земель с/г призначення.
- •15. Загальні питання ринкових перетворень на селі
- •16,27, 44, 67, 140, 144. Фінансова діяльність сільськогосподарських підприємств
- •17. Суб’єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •18. Фермерське землекористування.
- •19.Правове регулювання приватизації в апк
- •20.Державний земельний кадастр.
- •21.Особливості та класифікація джерел земельного права.
- •22. Субєкти права с.Г землекористування та загальна х-р їх правового статусу Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •23. Правові засоби формування інфраструктури аграрного ринку
- •24. Внутрішні аграрні правовідносини
- •25. Підзаконні акти як джерела аграрного та земельного права
- •28.Державний земельний кадастр.
- •29.Підстави виникнення, зміни та припинення права землекористування.
- •30.Правовий статус земель населених пунктів.
- •31. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •32, 95. Поняття та характеристика правового статусу фермерських господарств
- •33. Загальна х-р права власності на землю
- •36. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •37. Інститут права власності є
- •38.Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •39. Правове регулювання ринку зерна
- •40. Зовнішні аграрні правовідносини
- •41 Субекти і обекти права вла-ті на землю.Земельна ділянка як об’єкт права власності
- •42.Порядок використання земель в межах, населених пунктів для забудови та інших потреб
- •43. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •Порівняльна характеристика правомочностей власника, та землекористувача
- •46.Землі природно-заповідного фонду
- •47.Правове регулювання ринку цукру
- •48, 52, 119 Поняття та види с/г кооперативів
- •49. Підстави та порядок виникнення права власності на землю.
- •50. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання.
- •53. Пава та обов’язки власників земельних ділянок
- •54. Поняття та загальна характеристика земель лісового фонду.
- •56, 72, 80, 202. Правові умови та порядок створення с/г кооперативів
- •57. Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •58. Землі оздоровчого призначення та їх використання
- •61. Поняття, основні риси т юридична природа приватизації земель
- •62. Визначення, склад та використання земель рекреаційного призначення
- •63 Форми і методи регулятивної діяльн держ органів у сільському господ-ві
- •64. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів.
- •65.Субєкти, об’єкти та форми приватизації земель.
- •66. Склад та використання земель історико-культурного призначення
- •68, 88, 116, 128, 206. Членство в с/г кооперативах
- •60, 76, 83, 139. Правові основи діяльності особистих селянських господарств
- •69. Особливості приватизації земель с/г призначення та інших категорій
- •70. Нормування і стандартизація у галузі охорони земель
- •71. Поняття виробничо-господарської діяльності с/г кооперативів
- •73. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •75. Поняття соціального розвитку села
- •77. Загальна хар-ка права землекористування
- •78. Загальна хар-ка земель водного фонду
- •79. Правовий режим об’єктів соціальної сфери села
- •81. Виникнення права землекористування.
- •82. Правові форми використання земель лісового призначення.
- •84. Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства.
- •85. Права та обов'язки землекористувачів.
- •86. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •87. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •89. Припинення права землекористування.
- •90 Втрати землі, їх запобігання та відшкодовування.
- •92. Правовий режим земель особистого селянського господарства.
- •93. Поняття та юр. Ознаки оренди землі.
- •101. Договір оренди земельної ділянки
- •108. Підстави, порядок і правові наслідки припинення акціонерного членства в асгт
- •109. Обмеження прова на землю,які випливають із право добросусідство
- •113. Земельні сервітути як форма обмеження прав на землю.
- •114. Землі транспорту і їх використання.
- •116.Членство в сіль.Госп. Кооперативах
- •117. Поняття гарантій прав на землю.
- •118. Склад і використання земель зв’язку і енергетики
- •122. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •123. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.
- •124. Земельно-прцесуальне забезпечення набуття прав на землю
- •125. Особливості обчисленн плати за землі різного цільового призначення.
- •126. Відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за порушення права власності на землю за виданням актів які порушують права власників земельних ділянок.
- •127. Правовий режим майна особистого селянського господарства.
- •129. Поняття зміст та субєкти управління у галузі використання та охорони земель.
- •130. Добросусідство.
- •131. Відносини фермерського господарства з бюджетом банківськими установами та страховими організаціями.
- •132. Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві.
- •133. Система і функції управління у галузі використання та охорони земель.
- •134. Земельні торги їх обовязковість для земельних ділянок комунальної власності.
- •135. Державна підтримка особистих селянських господарств.
- •137. Система і повноваження органів управління у галузі використання і охорони земель.
- •138. Грошова оцінка та державна реестрація земельних ділянок.
- •141. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •142. Олік кількості та якості земель порядок ведення державного земельного кадастру
- •143. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства.
- •145. Планування використання земель,землеустрій.
- •146. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
- •148. Контроль за використанням та охороною земель.
- •149. Спільна власність на землю.
- •150. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності.
- •152. Моніторинг земель.
- •154. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сульському господарстві.
- •156. Державний земельний кадастр.
- •157.Загальна характеристика посвідчення договорів відчуження земельних ділянок.
- •158. Правове регулювання бджільництва.
- •159. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств.
- •160. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •162. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності іноземним громадянам та юридичним особам.
- •163.Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва.
- •164. Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок
- •165. Повноваження кму в галузі земельних відносин
- •166. Контрактація, інші окремі договори щодо реалізації с/г продукції
- •167. Розмежування правового регулювання приватизації земель та набуття права власності на землю за спеціальними процедурами
- •168. Правочини із земельними ділянками.
- •169. Поняття, завдання, та мета землеустрою
- •170. Правове регулювання ветеринарної медицини
- •171. Умови і порядок припинення діяльності фермерського господарства
- •172. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •173.Покупці земель сільськогосподарського призначення та набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
- •174. Правове регулювання насінництва
- •175. Припинення права користування земельньними ділянками,які використовуються з порушенням земельного зак-ва.
- •Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
- •176.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
- •178. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •180.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •181. Правові засади відтворення і охорони земель
- •182. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •183,191,195. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
- •184. Поняття правової охорони земель.
- •185. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися
- •Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
- •186. Правова охорона прав на сорти рослин
- •187. Право постійного користування земельною ділянкою, права землекористувачів Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
- •Стаття 95. Права землекористувачів
- •188.Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •189. Надання права пост.Користув. Зем.Ділянок юридичним особам.
- •190. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •192.Особливості прав. Охорони ґрунтів
- •194. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •196. Загальна характеристика відповідальності за порушення земельного законодавства
- •197. Бонітування грунтів та економічна оцінка земель
- •198. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •201.Склад і використання земель оборони та іншого призначення
- •202. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •203. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств
- •204.Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •205. Порядок укладення договору оренди землі,чинність договору,термін дії та державна реєстрація.
- •206. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •207. Загальна характеристика
- •208.Вирішення земельних спорів Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
- •Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •Стаття 160. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів
- •Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів
- •209. Виникнення права спільної часткової власностіна земельну ділянку .
- •210.Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція.
- •211.Земельні правовідносини у фермерському господарстві.
- •212. Поняття механізму реалізації прав на землю.
- •213. Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних відносин
- •214. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.
- •215. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності.
118. Склад і використання земель зв’язку і енергетики
Розвиток і вдосконалення поштового та електричного зв'язку здійснюються відповідно до Комплексної програми створення єдиної національної системи зв'язку. Суспільні відносини у цій галузі регулюються Законом України «Про зв'язок» та іншими актами законодавства.
До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку1 (ст. 75 ЗК).
До складу цих земель Закон «Про зв'язок» відносить земельні ділянки, надані для будівництва й експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку, та проводового мовлення, морських кабельних лінії зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти, радіорелейних, тропосферних, су-путникових ліній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами, будинків, споруд та інших об'єктів, необхідних для експлуатації, технічного переоснащення та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку.
Суб'єктам зв'язку земельні ділянки надаються у власність2 постійне користування (на період експлуатації засобів, споруд і мереж) або на умовах оренди (на період їх будівництва).
Правове регулювання використання земель зв'язку здійснюється Земельним кодексом, Законом України «Про зв'язок», Правилами охорони ліній зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р.3, і Правилами
користування телеграфним зв'язком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.1
Уздовж повітряних, підземних і підводних ліній електрозв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінюючих споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній, встановлюються охоронні зони, а у разі потреби створюються просіки2.
У межах охоронних зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають лінії зв'язку, а також без присутності їх представника забороняється: проводити сільськогосподарські та земляні роботи на глибині більше як 0,3 м; виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати ґрунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера тощо.
На підприємства, установи, організації та громадян, яким надано у власність чи користування земельні ділянки, у межах яких проходять лінії зв'язку та проводового мовлення, покладено відповідальність за проведення робіт на цих ділянках. Вони також зобов'язані вживати належних заходів для забезпечення охорони зазначених ліній.
Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від відомчої належності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи у зазначених зонах.
Відповідно до ст. 76 ЗК України землями енергетичної сис-темиЗ визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. Ці землі задовольняють потреби електроенергетики.
До складу земель енергетичної системи належать землі, І надані під електрогенеруючі об'єкти, перелік яких наводиться у законі, та під об'єкти транспортування електроенергії до
користувача1.
Суб'єкти електроенергетики, здійснюючи статутну діяльність, використовують відповідні земельні ділянки, які надаються їм у власність, постійне користування чи оренду. Цільове призначення цих ділянок полягає в розміщенні елек-трогенеруючих об'єктів і об'єктів транспортування електроенергії тау подальшій експлуатації цих об'єктів.
Землі енергетики використовують відповідно до вимог Земельного кодексу, Закону України «Про електроенергетику», Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.2, та ін. Законодавством передбачено, що уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. В цих зонах діють обмеження щодо використання земель. В них забороняється, зокрема, виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні бу-ДИНки, влаштовувати будь-які звалища, розпалювати вогнища., розміщувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів тощо.
Для гарантування безпеки населення, яке мешкає в районі розташування об'єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри і порядок використання яких визначається у нормативно-правових актах та проектах цих об'єктів, затверджених у встановленому порядку.
Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть проводитися тільки за погодженням з власником об'єкта електроенергетики або уповноваженим органом. Використання об'єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і Держави, порушує громадський порядок, забороняється.
119. С/г кооперація – це система с/г кооперативів, створена з метою задоволення потреб членів кооперативу С/г кооператив – це юр. Особа, створена фізичними та (або) юридичними особами, що є с/г товаровиробниками на засадах добровільності і об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у с/г і обслуговування переважно членів кооперативу. Ознаки кооперативу: 1) добровільне об’єднання; 2) Членський характер об'єднання; 3) Рівноправність членів, що означає не лише рівність прав, алей рівність обов'язків, однакову відповідальність, а головне — що кожен член кооперативу має лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв; 4) Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай; 5) Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив; 6) Головною метою діяльності кооперативу є не одержання високого прибутку на вкладений капітал, а збільшення доходів і добробуту своїх членів, зменшення їхніх витрат на споживання; 7) Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності; 8) Обов'язкова участь членів кооперативу в його діяльності. С/г кооперативи поділяються на обслуговуючі та виробничі. Виробничі с/г кооперативи – це юр. Особи, які створюються фіз. Особами, що є с/г товаровиробниками, з метою спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва. Обслуговуючі с/г кооперативи – це кооперативи, створені для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх с/г діяльності. До них належать переробні підприємства, які займаються переробкою с/г сировини (виробництво хлібо-булочних, макаронних виробів та ін.). Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фіз.. особи, а обслуговуючого – як фіз.., так і юр. Особи, які виконують статут і беруть участь у діяльності с/г кооперативу. Кооператив вважається створеним з моменту державної реєстрації. Мінімальна кількість членів – 3.
120, 155 Формою порушення клопотання є подача заяви або звернення з клопотанням, які подаються лише у письмовій формі. Вони направляються до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської селищної, міської ради за місцем розташування земельної ділянки. У заявах громадян на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності зазначаються бажані розміри та мета її використання. До клопотань юридичної особи про відведення земельної ділянки у постійне користування додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. При приватизації земельної ділянки, що перебуває у користуванні громадянина, рішення приймається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на підставі технічних матеріалів та документів (державний акт на право постійного землекористування, земельно кадастрова документація). Термін прийняття рішення – 1 місяць із дня прийняття заяви. Процедура розгляду матеріалів щодо надання земельної ділянки громадянам із земель державної або комунальної власності є дещо складнішою. У випадку схвального рішення на передачу земельної ділянки у власність орган, що розглядає дану заяву дає дозвіл на розробку проекту її відведення (розробляється організаціями, що мають ліцензії на виконання даних робіт). Погодження проекту відведення земельної ділянки здійснюється органом з питань земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Після цього він подається на розгляд відповідної місцевої адміністрації. На основі розгляду певний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду. В останньому випадку питання про набуття прав на землю вирішується у судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посланням на певні нормативно-правові акти. Наступна стадія – набуття прав на землю – визначення меж користування земельною ділянкою. На цей стадії здійснюється відведення земельних ділянок у натурі. Це є необхідним для виникнення прав землевласників землекористувачів. Дана стадія діє на підставі угоди між замовником та землевпорядною організацією і на платній основі. Останній етап набуття прав на землю є видача, документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та його реєстрація (ч.1 ст. 125 ЗК України). Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладена на Державний комітет України по земельних ресурсах.
121. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
• для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0, 1;
• для багаторічних насаджень - 0, 03.
Ставки земельного податку по земельних ділянках (за винятком сільськогосподарських угідь) диференцію-ють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціональ-ного використання та місцерозташування земельної ді-лянки, але вони не повинні бути вищими ніж у два рази від середніх ставок податку із врахуванням коефіцієнтів.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фон-дом, кооперативними автостоянками для перебування особистих транспортних засобів громадян, гаражно-, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними га-ражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного й лісового господарства, які зайняті виробничи-ми, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 % суми земель-ного податку, обчисленого у встановленому порядку.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податок на земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреацій-ного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відпо-відного земельного податку.
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господар-ськими будівлями і спорудами, розташованими на тери-торіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповід-ного земельного податку:
• міжнародного значення - 7, 5;
• загальнодержавного значення - 3, 75;
• місцевого значення - 1, 5.
Податок за частину площ земельних ділянок, нада-них підприємствам, установам і організаціям (за винят-ком сільськогосподарських угідь), що перевищують нор-ми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.
Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничо-добувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 % суми обчисленого земельного податку.