Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
chpora!!.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
367.62 Кб
Скачать

39. Соціал- демократична концепція соціалізму

Соціалізм як лад протиставив себе свободі і демократії. Це призвело або до повної його ліквідації (СРСР, країни Центральної та Східної Європи) або до глибокої кризи (Куба, Північна Корея), або до ринкового реформування (Китай, В'єтнам). Це спричинило не лише крах практичної форми реалізації соціалізму, але й кризу уявлення про соціалістичну доктрину. На початку 20 ст. революційне комуністичне крило відмежовується від реформістського напрямку, тобто соціал-демократії. Основні ідеї соціал-демократії:

-соціалізм досягається не революційним шляхом, а реформуванням зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту суреднього класу, соціального партнерства, досягненням значно вищого рівня соціальної рівності й справедливості. Одним із перших розгорнуте обгрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е.Бернштейн (1850-1932). Основною тезою соціал-демократичної доктрини Е.Бернштейна є: „Рух - це все, кінцева мета ніщо". Це означає, що соціал-демократи не уявляють соціалізм у вигляді якоїсь сформованої кінцевої мети. Чому? Мета, яку ставить перед собою демократичний соціалізм, не може бути досягнута в один стрибок. Вона безперервна. Впродовж розвитку людської цивілізації вона наповнюватиметься новим змістом. Демократичний соціалізм не претендує на роль вчення про кінцеві цілі робітничого руху. Він може вважатися пошуком цілей і засобів цього руху. В соціал-демократичній доктрині Бернштейн стверджував наступне:

- заперечував вчення К.Маркса про революцію, класову боротьбу і диктатуру пролетаріату;

- обґрунтовував програму реформ, поступового поліпшення і трансформації капіталізму в соціалізм.

40. Політичний екстремізм та його різновиди

Політичний екстремізм – це схильність до крайніх поглядів і методів у політиці та ідеології.

Особливості екстремізму: 1) Ігнорування реального аналізу політичної ситуації, 2) Прагнення прискорити події, 3) Нерозуміння законів виходу сус-ва з кризи, зокрема з політичної, 4) Прагнення підкорити політичний процес волі, без врахування співвідношення політичних сил, логіки політичного процесу, 5) Правовий нігілізм, руйнування держ і політичних структур, що історично склалися, 6) Ставка на силові методи.

Соц основу цієї суспільно-політичної течії найчастіше складають ті верстви і класи, чиє значення в сус-ві спадає і вони відчувають загрозу своєму соц. статусові. Для ідеології екстремізму характерне вибіркове користування тими цінностями, що містяться в доктринах осн класів.

Правий екстремізм – ультрареакційна течія, до якої належать фашисти і неофашисти.

Лівий екстремізм проявляється у діяльності псевдореволюційних організацій. Це анархізм, троцькізм, маоїзм та інші.

Найбільш крайнім виразом політичного екстремізму є тероризм.

Терор являє собою політичну практику, одну з форм держ політики, в основі якої є система залякування, провокації, дестабілізація сус-ва насильством. Тероризм в сучасному світі перетворився на одну з глобальних проблем.

Лівий екстремізм виявляється в анархізмі. Анархізм – соціально-політична течія, що спрямована на звільнення від усіх форм політичної, екон і духовної влади, заперечення держави як форми організації сус-ва та її владного впливу, утвердження досягнення нічим необмеженої свободи людини як своєї мети.

Правий екстремізм – фашизм. Фашизму характерно: тоталітаризм; використання крайніх методів і форм насильства задля досягнення політичної мети; зрощування партії з держ апаратом; правовий нігілізм; консолідація екстремістських партій і організацій; антидемократизм; заборона прогресивних партій і організацій; ліквідація демократичних свобод; максимальний контроль за громадським і особистим життям громадян; расизм, геноцид, шовінізм, вождізм.

А. Гітлер – вищий політичний і ідеологічний діяч фашизму.

Нацизм: 1) Доктрина про вищість нації, 2) Ідея самопожертвування, 3) Теорія надлюдини – це людина, яка здатна справитися з негараздами сусп. життя, може нехтувати мораллю і вирішувати долю інших людей, 4) Тоталітарна держава, 5) Контроль держави над особою і особистістю, 6) Народ, який не може завоювати собі життєвий простір має згинути.

«Правий» та «лівий» екстремізм у будь-яких формах, як свідчить політична практика, несуть горе й страждання народам, роблять їх заручниками вузькогрупових інтересів певних політичних сил.

Зміст

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]