Залежно від клінічного перебігу і функції нирок можна виділити кілька ступенів хнн:

ХНН-0: початковий період захворювання нирок перебігає в умовах нормального їхнього функціонування.

ХНН-1: загальний стан хворого задовільний, але виявляються невиражена адинамія, підвищена стомлюваність, тенденція до ніктурії, ізостенурія. Клубочкова фільтрація знижена до 50-70 мл/хв, канальцева реабсорбція - до 98 %, креатинін підвищується до 0,150 ммоль/л. Судинний і секреторний сегменти на ренограмах знижені.

ХНН-2: спостерігаються прояви основного захворювання і недостатності функції нирок. Виражена загальна слабість, гіподинамія, анорексія, полідипсія, поліурія (до 2 л), ніктурія, гіпоізостенурія. Функції інших органів загалом не порушені, крім артеріальної гіпертензії і незначної анемії. Рівень креатиніну підвищений до 0,354 ммоль/л, клубочкова фільтрація знижена до 30 мл/хв, канальцева реабсорбція - до 96 %. Порушення водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги ще незначні. Метаболічний ацидоз може бути виражений при хронічному пієлонефриті та природжених тубулопатіях, приєднанні інтеркурентних захворювань.

У цій стадії хворі втрачають масу, відзначають сухість у роті, спрагу, шкіра набуває блідожовтого забарвлення, суха, зі зниженою еластичністю.

ХНН-П-А: характерні ознаки преуремії. Хворі скаржаться на головний біль, зниження апетиту, нудоту, блювання. На цій стадії різко порушені функції нирок і гомеостаз. Артеріальний тиск часто знижується, з’являються зміни на очному дні у вигляді набряку диска зорового нерва, крововиливу в сітківку. Наростають анемія, азотемія (креатинін понад 0,355 ммоль/л). Клубочкова фільтрація знижується до 15 мл/хв, канальцева реабсорбція - до 95 %. Відзначаються ацидоз, гіпокаліємія, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпермагніємія.

ХНН-II-Б: спостерігається клінічний синдром хронічної уремії. Різко порушується функція не тільки нирок, але й інших органів і систем паралельно із підвищенням азотемії (креатинін понад 0,500 ммоль/л). Відзначаються дизелектролітемія, подальше зниження клубочкової фільтрації і реабсорбції. Все це зумовлює надзвичайно тяжкий стан хворого: триває схуднення, пацієнт слабшає, стає апатичним. Апатія іноді змінюється на збудження, тривогу, ейфорію. Розвиваються судоми. Дихання часте, утруднене, легко розвиваються трахеобронхіт і пневмонія. Границі серця розширені, тони приглушені, відзначається систолічний шум. На ЕКГ фіксуються ознаки порушення скоротливості міокарда. Артеріальний тиск досягає високих показників. Анемія і недостатність кровообігу різко погіршують стан хворого.

Діагностика:

ХНН на початкових стадіях нерідко утруднена через нечіткість симптоматики. Часто важко визначити етіологію ХНН у зв’язку з нівелюванням картини основного захворювання. Загалом клінічні прояви в усіх хворих на ХНН однотипні. Діагностиці допомагають анамнез, дослідження сечі, біохімічні показники крові. Діагноз ХНН підтверджується результатами рентгенологічного, ультразвукового та радіонуклідного методів обстеження, а також ехографією й ангіографією.