![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Тиражування та фрагментація даних як засоби розв’язання проблеми неоднорідності джерел даних.
- •2.Об’єкт схеми типу “таблиця”.
- •3.Основні риси розподілених систем баз даних.
- •4. Об’єкт схеми типу “кластер”(cluster).
- •5.Перелічити та описати типи сервісів субд третього покоління.*
- •6.Забезпечення цілісносності даних скбд oracle.
- •7.Маніфест систем баз даних третього покоління: принцип відкритості.
- •8.Засоби та технологія відновлення даних після збоїв скбд oracle.
- •9. Маніфест систем баз даних третього покоління:принцип збереження позитивних рис реляційних систем.
- •10.Тригери в скбд oracle.
- •11.Моделювання реального світу засобами інформаційних систем.
- •12.Словник даних скбд oracle(data dictionary).
- •13.Типова система архітектури “Клієнт-сервер”(схема, методи побудови).
- •14.Обєкт схеми типу “функція, що зберігається”.
- •15. Розподілення та децентралізація ресурсів управління інформацією.
- •16. Фізична структура oracle
- •17. Взаємозв’язок розподіленості, неоднорідності та стандартизації в розвитку способів побудови сучасних інформаційних систем.
- •18. Транзакції в оракл
- •19. Розвиток стандартів
- •20. Архітектура сервера скбд oracle
- •21. Неоднорідність компонентів інформаційних систем
- •22.Логічна структура скбд oracle
- •23. Основні вимоги до реалізації систем архітектури “Клієнт-сервер”
- •24. Обєкт схеми типу “синонім”.
- •25. Обєкт схеми типу “процедура, що зберігається”
- •26. Функціональні особливості розподілених систем баз даних в порівнянні з централізованими системами(віддалені запити/одиниці роботи,та інше).
- •27. Операції фіксації/відкату транзакції
14.Обєкт схеми типу “функція, що зберігається”.
Хранимые функции являются разновидностью хранимых процедур. Хранимые функции применяются для расширения функциональных возможностей операторов SELECT и ряда других SQL-операторов.
Хранимые функции могут вызываться любым пользователем, имеющего для соответствующей функции привилегию EXECUTE. Для предоставления права вызова функций, также как и для процедур, используется оператор GRANT EXECUTE.
15. Розподілення та децентралізація ресурсів управління інформацією.
Навряд чи не кожний, що має справу з комп’ютерами добре знайомий з тенденцією щодо розподілу і децентралізації обчислювальних ресурсів. Розукрупнення апаратного забезпечення комп’ютерів стало причиною появи малих за розмірами, проте вельми потужних процесорів і комп’ютерних систем, які стали життєздатною альтернативою великим системам. Такі обчислювальні системи - від настільних персональних комп’ютерів і робочих станцій до систем середнього класу - звичайно зв’язуються за допомогою комунікаційних засобів, наприклад локальних обчислювальних мереж (Local Area Networks, LAN), щоб забезпечити колективні обчислювальні потужності на тому ж, або й на більш високому рівні, ніж при централізованих великих системах недавнього минулого.
Розподіл обчислювальних ресурсів супроводжує значно більша децентралізація управління, чим в централізованому середовищі, при якому центр даних, як правило, мав сильний контроль над ресурсами великої обчислювальної системи. Така ситуація зберігається, поки що для компонентів великих обчислювальних систем у багатьох крупних організаціях. Проте настільні персональні комп’ютери (ПК) і робочі станції, разом з системами середнього класу на рівні підрозділу, забезпечили значно більший ступінь управління ресурсами для окремих користувачів.
Одним з позитивних аспектів децентралізації є вищий ступінь динамічності в багатьох областях використання обчислювальної техніки в корпораціях, таких, як установка і розробка додатків, підключення периферії, розширення системи і т.п. Негативна сторона, проте, полягає в тому, що швидке збільшення числа додатків, що знаходяться в особистій власності користувачів (наприклад, особистих копій систем електронних таблиць або програмного забезпечення систем баз даних для ПК), приводить до втрати контролю над даними. Окремі користувачі мають більш швидкий доступ до тих даних, якими вони «володіють», ніж вони мали б при централізовано керованих ресурсах, і вони можуть легко і швидко, при необхідності, створювати нові дані. Проте є тенденції до виникнення вельми важких проблем, пов’язаних з несуперечністю колективних даних організації в цілому, оскільки відсутня, наприклад, синхронізація оновлення даних і існує повне замішання щодо того, „хто, чим володіє і де це знаходиться”.
Розподіл і децентралізація мають безпосереднє відношення до управління базами даних і управління інформацією. Хоча більшість організацій і дотепер має корпоративні інформаційні системи з централізованим управлінням інформацією, що базуються на великих обчислювальних системах, з середини 80-х років спостерігається значний прогрес в області створення систем та специфічних додатків на рівні підрозділів, і у використовуванні настільних ПК з персональними додатками, що включають системи управління базами даних. Фактично управління базами даних, обробка текстів, управління електронними таблицями і графіка стали представляти так звану велику четвірку горизонтальних додатків ПК. У більшості організацій спроби центру даних нав’язати у використовуванні ПК і, зокрема, в управлінні даними принципи, подібні до тих, що використовуються на великих обчислювальних системах, зіткнулися з величезним опором. Розподіл і децентралізація надали безпрецедентний контроль над інформацією „корпоративним масам”, і вони не відмовляться від цього контролю.