22. Полемічна література у контексті суспільно-культурного розвитку України

Літературні твори цього жанру особливо рясно почали з'являтися в Україні у зв'язку з підготовкою і укладенням Брестської церковної унії 1596 p., коли наступ католицизму на культуру, мову, віру українського народу став загрожувати самому його національному існуванню. Українські полемісти, здебільшого відомі літератори, політологи, історики та філософи, палко обстоювали чистоту православної віри, вбачаючи у ній єдино можливий чинник самозбереження українського народу, відновлення колишньої єдності східних слов'ян, а також традицій православ'я часів Київської Русі. Протягом останнього 20-річчя XVI — 1-ї пол. XVII ст. в Україні та сусідніх країнах було видано чимало художньо-публіцистичних творів протикатолицького й антиуніатського спрямування. Поштовхом до посилення полеміки став виступ польського публіциста-єзуїта П. Скарги «Про єдність церкви божої» (Вільно, 1577), у якому він намагався ідеологічно виправдати церковну унію. Цей виступ гостро засудили у своїх посланнях, трактатах і памфлетах православні письменники, частина яких побажала залишитися анонімною. Найвідомішими серед полемістів православного табору були Г. Смотрицький, І. Вишенський, X. Філалет, В. Острозький, С Зизаній, М. Смотрицький, З. Копистенський. Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру, мову й культуру відіграв твір «Пересторога» (поч. ХVII ст.). Його анонімний автор яскраво й образно показав релігійно-ідеологічне гноблення народу з боку католицизму під егідою Речі Посполитої та Риму, а порятунок від цього лиха вбачав він у поширенні знань, освіти, у книгодрукуванні та діяльності братств.

23. Іконопис в контексті оновлення естетичної системи

Якщо архітектура, скульптура доби Ренесансу в Україні є результатом творчості іноземних майстрів або місцевих, які пройшли навчання в мистецьких центрах Європи і повністю сприйняли мистецьку мову Ренесансу, вкорінюючи ТІ на українському Грунті, то іконопис найбільше зберігав традиції, мистецькі форми Київської Русі. В іконах XV - І пол. XVI ст. бачимо збереження давніх, розроблених ще у Візантії, православних канонів - символічність кольорів, плоскість, застиглість постатей, зворотну перспективу. Це був не релігійний живопис, як в інших країнах Європи, а саме іконопис. Як вже згадувалось, така вірність традиціям, навіть певний консерватизм був засобом збереження самобутності, національних духовних цінностей Але порівняно з іконописом часів Київської Русі іконопис згадуваного періоду набуває нових рис. Обличчя святих набувають більшої виразності, живості, навіть елементів портретності, рухи стають більш природними. При збереженні канону ікони, монументальні розписи набувають певної витонченості, глибокої, стриманої емоційності. Один з шедеврів цього часу - так зване "Сине Успіння", в якому сині, блакитні тони, похилені фігури апостолів, смутні обличчя, жести рук передають їх глибоку скорботу. А постать Марії в синьому плащі вражає красою і тихою умиротворенню по Недарма українських живописців знали і шанували не лише в Україні, але й за її межами. Так, польські королі, магнати неодноразово запрошували українських майстрів для розписів храмів, магнатських, королівських палат. До нашого часу збереглися розписи, зроблені українськими митцями в Любліні, Кракові, навіть у Вроцлаві Запрошували їх і до Пскова, що, зважаючи на високий рівень псковського іконопису, було значним визнанням. До нашого часу збереглися імена таких майстрів іконопису як Андрій, Федуско, священик Гайль, Дмитро, Олексій, Василь зі Стрия та ін. Розвивався І мініатюрний живопис. Видатним його зразком є мініатюри "Пересопницького євангелія", що зображують апостолів. Треба відмітити, що в ХІУ-ХУІ ст. в Україні продовжує розвиватись мистецтво рукописної книги. В монастирях переписуються літописи, богослужбові книги, і прикрашаються мініатюрами, орнаментами, великими орнаментованими літерами. Найвидатнішим пам'ятником української рукописної книги цього часу є вже згадуване славетне "Пересопницьке євангеліє", створене в 1556 1561 рр. Зараз - це одна з національних святині України і саме на цьому Євангелії приносять присягу президенти України.