Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія українського суспільства.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
1.06 Mб
Скачать

118. Політика русифікації України 60 – серед. 80-х р. Наслідки цього процесу для укр..Нації.

Політика русифікації здійснювалася Кремлем під прикриттям «соціалістичного інтернаціоналізму». Пропаганда нібито безнаціонального інтернаціоналізму була насправді зручним засобом російщення національних культур.

Головну роль в русифікації відігравала загальноосвітня школа. Наступ російської школи в національних республіках відбувався навіть без «інтернаціонального» прикриття. 31 червня 1978 р. була опублікована постанова ЦК КПРС «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках». Заходи по її реалізації обговорювалися у травні наступного року на науково-практичній конференції в Ташкенті. Заохочувався перехід на російську мову викладання в старших класах. 28 травня 1983 р. ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР ухвалили ще одну постанову «Про загальні заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік».

Витіснення укр. мови було продуманим і комплексним. У столиці УРСР в середині 80-их років у класах з укр. мовою навчання лишилося близько 22 відсотки учнів. У Київському університеті ім.. Т. Шевченка національною мовою викладалося менше половини суспільних та гуманітарних наук. З 11 театрів міста лише один був українським.

За 1981-1985 рр. в Україні було надруковано понад 40 тис. назв нових кних і брошур, з них укр.. мовою – лише до 10 тис. У кінопрокаті налічувалося 17 тис. копій художніх фільмів російською і менше 2 тис. – українською мовою.

119. Концепція і шляхи «перебудови» в срср і Україні.

У березні 1985 р. новим генеральним секре­тарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася пере­будова суспільства.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРЕБУДОВИ

© 1985-1988 рр. - період розробки кон­цепції перебудови І здійснення перших еко­номічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.

© 1988-1991 рр. - період активних полі­тичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.

Головними елементами цього курсу було визначено:

  1. науково-технічний прогрес,

  2. технічна переозброєння машинобудування,

  3. активізацію "людського фактора ".

ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ

Етапи:

Квітень 1985 р. - програма приско­рення соціально-економічного розвитку країни, яка передбачала:

- до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створено­му за 70 років радянської влади;

- вирішити традиційні соціальні пробле­ми - продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.

Червень 1987 р. - реформа М. Рижкова - Л. Абалкіна.

Сутність реформи виражена в трьох "С" - самостійність, самоокупність, самофінан­сування.

Були прийняті:

"Закон про державне підприємство (об'єднання)"

"Закон про кооперацію" та інші, які передбачали:

переведення підприємств на госпроз­рахунок;

утворення кооперативного сектора;

тісний зв'язок заробітної плати з ре­зультатами господарської діяльності;

сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу.

У результаті:

реформа була непослідов­ною, половинчатою, проводилася невпев­нено і зазнала провалу.

у 1990 р. вперше за багато років почалося скорочення об­сягів суспільного виробництва. Національ­ний дохід України скоротився на 1,5%.

непродумана фінансова політика при­звела до сплеску інфляції в країні.

стало зрозуміло, що тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.

Червень 1990 р. - Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до ре­гульованої ринкової економіки, яка з са­мого початку виявилася нежиттєздатною.

Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали.

Безсистемна перебудова вела до розвалу народного гос­подарства.

РЕФОРМА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

XIX партійна конференція (червень 1988р.) прийняла рішення про кардинальне рефор­мування політичної системи, закріпила курс на гласність.

Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, полі­тика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій.

Ліквідація ст. 6 Конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС. Підрива­лися основи тоталітарного режиму.

Процеси перебудови сприяли росту політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу.