Тема 10. Видатки бюджетів на охорону здоров’я

1. Переваги і недоліки державного фінансування охорони здоров’я порівняно із недержавним фінансовим забезпеченням.

2. Світова практика фінансування галузі охорони здоров’я, порівняння із вітчизняною.

3. Вітчизняна практика бюджетного фінансування охорони здоров’я, альтернативні форми державного фінансування та недержавного фінансового забезпечення, перспективи їх впровадження в Україні.

4. Проблеми і перспективи запровадження в Україні загальнообов’язкового державного медичного страхування.

5. Зарубіжний досвід обов’язкового медичного страхування та можливості його запровадження в Україні.

Тема 11. Видатки бюджетів на духовний та фізичний розвиток

1. Можливості отримання прибутку в кінематографії та доцільність її державного фінансування.

2. Співвідношення державного та недержавного фінансування фізичної культури і спорту, напрями оптимізації.

3. Проблеми використання бюджетних коштів розпорядниками.

4. Ефект і ефективність держави в духовному та фізичному розвитку населення.

5. Напрями раціоналізації фінансування архівної справи і засобів масової інформації.

6. Проблеми фінансування театрів і художніх колективів.

7. Проблеми фінансування парків культури і відпочинку та дозвілля громадян.

Тема 12. Видатки бюджетів на оборону та управління

1. Рівень фінансування військових витрат в іноземних країнах та Україні, напрями оптимізації вітчизняних витрат на оборону враховуючи специфіку Збройних Сил України.

2. Рівень державних видатків на управління в Україні і світі, порівняльна характеристика окремих статей та можливі напрями оптимізації.

3. Співвідношення у фінансуванні законодавчої, виконавчої та судової гілок влади України, центральних і місцевих органів державного управління, можливі напрями оптимізації.

4. Бюджетне забезпечення безпеки держави.

Тема 13. Витрати бюджетів на обслуговування

і погашення боргових зобов’язань

1. Державний борг України, можливі напрями оптимізації його рівня і структури.

2. Погашення боргових зобов’язань: зарубіжний досвід і можливі напрями оптимізації їх для України.

3. Політика постійного рефінансування державного боргу, доцільність і можливості її використання та наслідки.

4. Внутрішні державні запозичення України.

5. Проблеми зовнішніх державних запозичень України.

6. Проблеми здійснення місцевих запозичень в Україні.

7. Державний борг України та проблеми його обслуговування.

8. Боргові ризики в діяльності держави, напрями їх мінімізації.

9. Шляхи забезпечення бюджетної безпеки України.

10. Державні цінні папери на фінансовому ринку.

Примітка. Студент за власним бажанням може запропонувати додатково актуальну тему, яка має відповідати програмі курсу та бути узгоджена з викладачем.

Структура міні-лекції і бібліографії

Вибір теми міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Міні-лекція – це доповідь протягом 8-10 хвилин. Вона складається з наступних структурних частин:

1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства,

2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання.

Аналіз проблеми включає:

— розкриття та оцінку поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч;

— визначення причин, наслідків;

— аргументація власної позиції.

Аналіз проблеми займає до 5 хвилин міні-лекції.

3. Заключення

Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців.

У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії.

Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами.

Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність.

Разом із міні-лекцією за цією ж темою студент укладає бібліографію. Мета укладання бібліографії – дати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною вище тематикою.

Готуючи бібліографію, студент:

— обирає питання і погоджує його з викладачем;

— систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Літературні джерела добираються самостійно;

— готує бібліографію у надрукованому вигляді (обсяг – до 6 сторінок тексту набраного на комп’ютері, Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура: титульна сторінка, основний текст бібліографії, висновки, список опрацьованої літератури.

Бібліографія готується на той семінар, на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати бібліографію викладачу, який проводить семінари, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру.

Критеріями оцінки є кількість опрацьованих літературних джерел і якість систематизації матеріалу.