План статистичного спостереження

1. Програмно-методологічна частина

Мета спостереження – чітко і лаконічно формулює завдання, питання на які повинна бути одержана відповідь в результаті проведення спостереження та аналізу його результатів. Розгорнуте визначення мети спостереження обумовлює вибір форми організації спостереження, вид спостереження, його програму, спосіб проведення.

Статистична сукупність – це множина однорідних у певному відношенні елементів, якій властива масовість, цілісність, варіація, взаємозалежність стану окремих одиниць.

Об’єкт спостереження – статистична сукупність предметів, явищ, де відбуваються досліджувані процеси. Для виділення об’єкту спостереження використовують цензи спостереження. Цензи спостереження – це визначені кількісні межі ознак, за допомогою яких обмежують об’єкт спостереження, відмежовують від інших. Об’єкт спостереження складають окремі елементи - одиниці спостереження. Одиниця спостереження є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Звітна одиниця – це суб’єкт, від якого отримують дані про одиниці спостереження. Одиниця спостереження та одиниця спостереження можуть співпадати.

Ознака – це властивість, характерна риса, особливість одиниць спостереження, яку можна спостерігати, вимірювати.

Програма спостереження – це перелік ознак (питань), які підлягають реєстрації. Програма знаходить відображення у статистичному формулярі. Статистичний формуляр – це документ єдиного зразка, який містить програму і результати спостереження. Крім того, укладають інструкцію, яка визначає порядок проведення спостереження і заповнення статистичного формуляру.

2. Організаційна частина

Виділяють наступні організаційні питання: перелік заходів, що забезпечують правильність спостереження, а також організаційний план, де враховують органи спостереження, кадрові питання, місце і час спостереження, порядок прийняття та здачі матеріалів, порядок інформування, матеріально-технічне забезпечення.

Період спостереження – час, протягом якого повинна відбутись реєстрація.

Критична дата спостереження – дата, за станом на яку доводяться відомості.

Критичний момент – момент часу, за станом на який відбувається реєстрація спостережених фактів.

СТАТИСТИЧНЕ ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ ДАНИХ

Статистичне зведення – це комплекс дій по: 1) впорядкуванню та узагальненню первинного матеріалу, 2) зведенню його в групи, 3) визначенню на цій основі характерних рис та закономірностей для явища в цілому.

Розрізняють просте зведення (підрахунок тільки загальних підсумків) і статистичне групування, яке полягає в розчленуванні сукупності на однорідні у певному відношенні групи за суттєвою для одиниць спостереження ознакою. Для цієї мети вибирають групувальну ознаку і розробляють систему показників, за якими будуть характеризуватись виділені групи.

Залежно від мети і завдань дослідження розрізняють наступні види групувань: типологічні, структурні, аналітичні.

До типологічних групувань відносять усі групування які характеризують якісні особливості та відмінності між типами явищ. Типологічні групування проводять з метою виділення соціально-економічних типів явищ.

Структурне групування характеризує будову явища, виявляє складові частини однорідної в якісному відношенні сукупності.

Аналітичне групування застосовується для виявлення взаємозв’язків між явищами. Використовуючи аналітичні групування визначають чинникові та результуючі ознаки досліджуваних явищ. Чинники – це ознаки, що обумовлюють значення інших, пов’язаних з ними, ознак. Результуючі ознаки змінюються під впливом чинників.

Утворення груп за двома і більше ознаками, узятими в певному поєднанні, називається комбінаційним групуванням. При цьому групувальні ознаки прийнято розташовувати починаючи з атрибутивного, у певній послідовності, виходячи з логіки взаємозв’язку показників.

Результати зведення можуть бути представлені у вигляді статистичних рядів розподілу.

Статистичним рядом розподілу називають впорядкований розподіл одиниць на групи за досліджуваною ознакою.

Залежно від характеру ознаки ряди можуть бути варіаційними (кількісними) і атрибутивними (якісними).

Кількісні ознаки — це ознаки, що мають кількісний вираз в окремих одиниць сукупності.

Атрибутивні ознаки — це ознаки, що відображають стан одиниці сукупності та не мають кількісної міри.

Варіаційні ряди можуть бути дискретними та інтервальними.

Дискретний ряд розподілу — це ряд, в якому варіанти виражені цілим числом.

Інтервальний ряд розподілу — це ряд, в якому значення ознаки задані у вигляді інтервалу.