Шкали вподобань(переваг)

Класифікаційні шкали. Респондента просять розташувати досліджувані об’єкти або концепції у порядку спадання його вподобань.

Попарне порівняння. Усі об’єкти, які тестують, групують парами. Укожній парі респондент вказує на об’єкт, який вважає кращим, чи розподіляє 100 балів між парою об’єктів пропорційно до своїх уподобань.

Трійка найліпших. Респондента просять вказати на об’єкт, який він вважає найліпшим. Цей об’єкт фіксують. Потім запитують респондента, який об’єкт він вибрав би як замінник, якщо би першого не було ? Повторюють прохання ще раз, припускаючи відсутність обох вже зазначених об’єктів.

Шкали намірів

Шкала схильності. Складається з 5-7 пунктів, які містять пропозиції, що відображають різний ступінь схильності респондентів до якої-небудь дії.

Шкала ймовірності дії. Складається з 5-7 пунктів, які містять серію прикметників, що позначають різні ступені непевності і відповідають рівням ймовірності дії.

Статистичне спостереження

Статистичне спостереження – початкова стадія економіко-статистичного спостереження. Вона являє собою сплановану, науково організовану, систематизовану роботу щодо збору масових первинних даних про явища та процеси суспільного життя.

Статистичне спостереження здійснюється за допомогою оцінки та реєстрації визначених ознак в одиниць сукупності.

Статистичне спостереження повинно відповідати наступним вимогам:

1. наукова та практична цінність;

Статистичне спостереження соціально-економічного явища повинно мати наукову та практичну цінність.

2. повнота інформації;

Безпосередній збір масових даних повинен забезпечити повноту інформації, необхідної для досягнення мети спостереження. За відсутності повних даних з досліджуваних питань, аналіз та висновки можуть бути помилковими.

3. достовірність статистичних даних;

З метою забезпечення достовірності статистичних даних необхідна ретельна всебічна перевірка якості даних, що збираються.

4. наукова організація статистичного спостереження.

Для створення найкращих умов отримання об’єктивних матеріалів необхідна наукова організація статистичного спостереження.

Існують три організаційні форми статистичного спостереження : 1) звітність; 2) спеціально організовані спостереження, 3) реєстри.

Звітністю називають таку організаційну форму статистичного спостереження, за якої дані надходять у вигляді обов’язкових звітів у визначені строки та у затверджених формах. При цьому джерелом відомостей, як правило, виступають первинні облікові записи в документах бухгалтерського та оперативного обліку.

Спеціально організоване статистичне спостереження являє собою збір даних через перепис, одноразові обліки та обстеження.

За характером реєстрації даних у часі розрізняють неперервне спостереження та перервне, яке в свою чергу поділяється на спостереження періодичне та одноразове.

Реєстрова форма спостереження застосовується для безперервного статистичного спостереження за довготривалими процесами, які мають фіксований початок, стадію розвитку і фіксований кінець. Дана форма спостереження ґрунтується на веденні статистичного реєстру – системи, що стежить за станом одиниць спостереження та оцінює силу впливів різних факторів на досліджувані показники.

За часом реєстрації розрізняють неперервне (поточне) спостереження, періодичне і одноразове.

Неперервним (поточним) називають спостереження, що ведуться постійно, систематично, при цьому реєстрація фактів відбувається після їх виникнення. Наприклад, реєстрація актів громадського стану. При неперервному спостереженні не можна допускати значного розриву між моментом виникнення факту і моментом його реєстрації.

Періодичним називають таке спостереження, яке повторюється через певні визначені проміжки часу.

Одноразове спостереження проводиться як тільки виникає необхідність, без дотримання строгої періодичності, або взагалі один раз.

За ступенем охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють суцільні і несу цільні статистичні спостереження.

Суцільним називають спостереження, при якому обстеженню підлягають всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності.

При несуцільному спостереженні обстежують не всі одиниці сукупності, а тільки заздалегідь встановлена їх частина. Несуцільне спостереження поділяють на монографічне, спостереження основного масиву даних, вибіркове.

Монографічне спостереження – це вид несуцільного спостереження, за яким обстеженню підлягають окремі одиниці сукупності, як правило, представники нових типів явища.

За методом основного масиву даних обстеженню підлягають найсуттєвіші одиниці сукупності, які за досліджуваною ознакою мають найбільшу вагу.

Суть вибіркового спостереження полягає у тому, що характеристика всій сукупності дається за даними обстеження одиниць, відібраних певним методом відбору. Відібрані одиниці утворюють сукупність, яку називають вибірковою або вибіркою. Вибірка, як правило значно менша за всю (генеральну) сукупність.

Способи статистичного спостереження: безпосереднє спостереження, документальний облік, опитування. В статистиці застосовують наступні види опитувань – усний (експедиційний), самореєстрація, кореспондентський, анкетний і явочний.

Етапи статистичного спостереження:

1. Підготовчі роботи;

2. Безпосереднє проведення;

3. Контроль матеріалів спостереження.