- •8.Порядок реалізації конституційно-правових норм.
- •9.Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •10. Суб»єкти і об»єкти конституційно-правових відносин.
- •12.Поняття і види джерел конституційного права.
- •15.Залаьна характеристика і основні риси Конституції України.
- •19. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •22.Перспективи розвитку Конституції України.
- •23. Значення і характеристика конституції п.Орлика.
- •29. Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави
- •31. Поняття і ознаки правової держави.
- •32. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •33. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави
- •34. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •35. Україна на шляху формування правової держави.
- •36. Декларація про державний суверенітет України (16. 07. 90). Її роль в становленні держави України
- •37. Державно-правові ознаки України як держави.
- •39. Державні символи України.
- •40.Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •41.Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •42. Поняття і форми представницької демократії. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •44. Демократизм виборчої системи в Україні.
- •45. Основні принципи виборчої системи України.
- •46. Порядок організаціїї та проведення виборів.
- •47. Статус цвк
- •48. Виборчий процес в Україні.
- •49. Гарантії здійснення виборчого права.
- •53. Референтний процес в Україні.
- •54.Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •57. Порядок набуття громадянства України
- •58. Порядок припинення громадянства України
- •59. Порядок набуття громадянства України дітьми
- •60. Класифікація прав і свобод громадян.
- •61. Політичні права і свобода громадян України.
- •62. Соціально-економічні права громадян України.
- •63. Громадянські права і свободи громадян України.
- •64. Культурні права і свободи громадян України
- •65. Система обов’язків громадян України.
- •66. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •67. Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •68. Права і обов’язки іноземців в Україні.
- •69. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •70.Поняття категорії осіб без громадянства.
- •71. Права і обов’язки осіб без громадянства.
- •72. Поняття національного режиму.
- •73. Поняття права притулку.
- •74. Статус біженця в Україні.
- •77. Порядок утворення Верховної Ради України.
- •78. Компетенція Верховної Ради України.
- •80. Організація роботи Верховної Ради України.
- •81.Правовий статус Президента України.
- •82. Порядок проведення виборів Президента України.
- •83. Компетенція Президента України.
- •84. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •85. Кабінет Міністрів України - орган виконавчої влади.
- •86. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів.
- •87. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •88. Система органів виконавчої влади
- •89. Центральні органи виконавчої влади
- •90. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •91. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •92. Правові основи організації судової влади.
- •93. Судова влада в системі розподілу влади.
- •94. Загальна характеристика судової системи України
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата.
- •96. Діяльність депутата.
- •97. Права і обов’язки депутатів.
- •98. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •99. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •100. Поняття і значення основі принципи територіального устрою держави.
- •101. Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •102. Правовий статус автономної Республіки Крим.
- •103. Система органів влади в арк та їх повноваження
- •104. Порядок зміни адміністративно-територіального поділу україни.
- •105. Поняття і принципи, форми здійснення місцевого самоврядування.
- •106. Органи місцевого самоврядування, їх повноваження та форми роботи.
- •107. КонституційнийСуд України, його повноваження, роль.
- •108. Конституція України про внесення змін до неї та порядок вирішення перехідних питань.
- •109. Органи прокуратури в системі державного апарату
- •110. Повноваження прокуратури та форми її реагування на порушення законності
29. Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави
Громадянське суспільство – це, по-перше асоціація людей у який кожна людина вільна як така, що володіє невідчужуваними правами, рівноправна з іншими членами суспільства, самостійна у виборі правового стану (громадянство, іноземного громадянства, відсутність громадянства), по-друге, недержавні (інституціоналізовані в об'єднання громадян) асоціації людей по соціальній, етнічній, релігійній і іншим належностям, політичним, професійним і ін. інтересам, що, по-третє формуються на цих основах суспільні (недержавні) відносини, що розвиваються і функціонують на самоуправлінських засадах, самопрояві волі й інтересів окремих індивідів, їхніх угрупувань, діючих у вільному від державно-правового впливу просторі суспільства.
Становлення і функціонування громадянського суспільства у недержавній сфері суспільних відносин не означає його ізольованості від державно-правових інститутів, організаційної діяльності державних органів і організацій правових засобів впливу на діяльність організацій і поводження людей у системі громадянського суспільства. При цьому використовуються різні державно-правові засоби: законодавчі акти, правові відносини, що складаються в зв'язку з правовим регулюванням поводження людей, організацією, реорганізацією, діяльністю і припиненням об'єднань людей, функціонуванням інших інститутів громадського суспільства, договірні і позадоговірні засоби правового регулювання взаємин, взаємодії суспільства і держави, правоохоронна діяльність держави, його органів і організацій.
Демократична правова держава заснована і діюча на демократичних початках юридична організація суспільства, правова форма організації і діяльності публічно-політичної влади, і її взаємин з людиною різних цивільних (прав) стану і громадянському суспільством.
Найважливіші принципи громадянського суспільства і демократично-правової держави, їхніх взаємин на індивідуальному і масовому (асоційованому) рівнях закріплені й оформлені в системі конституційного ладу. У відмінності від суспільства, у яке держава входить у якості найважливішої політичної організації, центра, навколо якого «обертається» усе політичне життя, громадянське суспільство не включає державу, не дивлячись на те, що всі його потреби й інтереси в різному ступені і формі знаходять висвітлення в державній діяльності, переломлюються «крізь» волю держави, одержуючи загальне значення в системі законодавства, юридичних засобів, що забезпечують стабільність і нормальний розвиток цивільного суспільства.
Визначається службова, обслуговуюча роль держави у відношенні цивільного суспільства, відтворення для нього нормальних демократичних умов існування і розвитку. З іншого боку, функціонування громадянського суспільства відповідно до законів держави, повага суспільством державності.
Конституційними ознаками демократичної правової держави є:
розмежування функцій, сфер впливу і відповідальності між державою і громадянським суспільством для того, щоб державне регулювання в громадянському суспільстві здійснювалося в межах, визначених Конституцією, створило для суспільства умови нормального розвитку, а громадянське суспільство і його інститути, роблячи постійний вплив на державну політику, не претендували на суверенну владу, на здійснення владних-управлінських функцій, узурпацію влади окремими партіями, чи угрупованнями обличчями, а була вільною асоціацією людей, їхнім соціальним будинком;
досягнення політичної (державної) влади тільки за допомогою законом передбачених форм прямого народовладдя, демократичних виборів, що мають загальної, рівний, прямої характер за умови таємного голосування і виключного права вищого органа державної влади виступати від імені всього народу;
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, контрольну, судову, кожна з який діє незалежно, самостійно, у взаємодії з іншою владою, як правило (виключення може бути встановлено тільки Конституцією), без права взаємного делегування функцій і повноважень, на засадах взаємних стримань і противаг;
розмежування компетенції між центральною владою й органами регіонального і місцевого самоврядування, центральною і місцевою державною адміністрацією, органами регіонального місцевого самоврядування й інших форм територіальної самоорганізації громадян із правом делегування повноважень і договірною компетенцією в системі самоврядування територіальним колективом (громади, комуни);
визнання держави не даруванням ним природних відчужуваних і недоторканних прав і воль людини і громадянина, забезпечення цих прав і воль державним захистом.
30. Взаємозалежність і співвідношення громадського суспільства і держави.У визначенні громадянства України, яка дається в Законі "Про громадянство України", підкреслюється правовий хар-р зв'язку особи і правової (української) держави. Громадянство - правовий, а не фактичний стан. Громадян держави не можна розглядати як сукупність осіб, що проживають на її території, оскільки за цією ознакою останні утворюють населення країни - категорію демографічну (а це можуть бути і іноземці,! особи без громадянства). Громадянином держави особа є не в силу того, що проживає на її території, авнаслідок існування між особою і державою певних правових зв'язків. Законодавство Укр. закріплює положення про те,що цей зв'язок правовим і тим самим визначає громадянство як правовий інститут (який пов'язаний не тільки з реалізацією держ. суверенітету, а й з обов'язком держави забезпечувати права людини в Україні). Належність до громадянства України є найважливішою передумовою обов'язку правової держави захищати в повному обсязі права і свободи своїх громадян, які закріплені в Конституції та Законах Укр. не тільки на території держави.а й за її межами.