109. Органи прокуратури в системі державного апарату

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників. Генеральний прокурор України:

1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим, а токож виконує інші повноваження відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

110. Повноваження прокуратури та форми її реагування на порушення законності

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих

перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою.

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ,

організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;

3) порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Існують наступні атки прокурорського реагування:

Протест прокурора. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

Припис прокурора. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам

держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто.

Подання прокурора. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих

порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином

прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

1.Конституційне право – провідна галузь права України

2.Поняття і предмет конституційного права України

3.Роль конституційного права України в системі права України

4.Основні принципи та система конституційного права України

5.Поняття і система інститутів конституційного права України

6.Конституційно-правові норми, їх особливості

7.Види конституційно-правових норм

8.Порядок реалізації конституційно-правових норм

9.Поняття і види конституційно-правових відносин

10.Суб’єкти і об’єкти конституційно-правових відносин

11.Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин

12.Поняття і види джерел конституційного права

13.Види джерел конституційного права України

14.Конституція України – основне джерело конституційного права України

15.Загальна характеристика і основні риси Конституції України

16.Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України

17.Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процесу

18.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів

19.Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України

20.Суть конституціоналізму

21.Суть фактичної і юридичної конституції

22.Перспективи розвитку Конституції України

23.Значення і характеристика Конституції П. Орлика

24.Основні положення Конституції України

25.Поняття і принципи конституційного ладу України

26.Поняття і властивості суверенітету України

27.Організація державної влади в Україні. Розподіл державної влади

28.Верховенство права в Україні

29.Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави

30.Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави

31.Поняття і ознаки правової держави

32.Інститут захисту конституційного ладу України

33.Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави

34.Поняття, форми і принципи державного устрою

35.Поняття і принципи формування правової держави в Україні

36.Декларація про державний суверенітет України (16. 07. 1990). Її роль в становленні держави України

37.Державно-правові ознаки України як держави

38.Поняття і зміст компетенції держави України

39.Державні символи України

40.Суть і зміст народовладдя в Україні

41.Форми здійснення прямого народовладдя в Україні

42.Поняття і форми представницької демократії. Правові гарантії здійснення народовладдя

43.Поняття і суть виборчого права і виборчої системи

44.Демократизм виборчої системи України. Види виборчих систем

45.Основні принципи виборчої системи України

46.Порядок організації та проведення виборів

47.Статус ЦВК

48.Виборчий процес в Україні

49.Гарантії здійснення виборчого права

50.Поняття і види референдумів

51.Принцип участі громадян у референдумах

52.Демократичні засади підготовки і проведення референдумів

53.Референтний процес в Україні

54.Поняття, принципи і зміст правового статусу особи

55.Поняття громадянства і засоби його набуття

56.Інститут громадянства в Україні

57.Порядок набуття громадянства України

58.Порядок припинення громадянства України

59.Порядок набуття громадянства України дітьми

60.Класифікація прав і свобод громадян

61.Політичні права і свободи громадян України

62.Соціально-економічні права і свободи громадян України

63.Громадянські права і свободи громадян України

64.Культурні права і свободи громадян України

65.Система обов’язків громадян України

66.Гарантії здійснення прав і свобод громадян України

67.Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи

68.Права і свободи іноземців в Україні

69.Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав

70.Поняття категорії осіб без громадянства

71.Права і обов’язки осіб без громадянства

72.Поняття національного режиму

73.Поняття права притулку

74.Статус біженця в Україні

75.Поняття, ознака і система органів України

76.ВРУ – єдиний орган законодавчої влади України

77.Порядок утворення ВРУ

78.Компетенція ВРУ

79.Комітети ВРУ та їх повноваження

80.Організація роботи ВРУ

81.Правовий статус Президента України

82.Порядок проведення виборів Президента України

83.Компетенція Президента України

84.Взаємовідносини Президента України з ВРУ і КМ

85.Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади

86.Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України

87.Компетенція Кабінету Міністрів України

88.Система органів виконавчої влади

89.Центральні органи виконавчої влади

90.Місцеві державні адміністрації, їх повноваження

91.Організація роботи місцевих державних адміністрацій

92.Правові основи організації судової влади

93.Судова влада в системі розподілу влад

94.Загальна характеристика судової системи України

95.Конституційно-правовий статус народного депутата

96.Діяльність депутата

97.Права і обов’язки депутатів

98.Основні гарантії діяльності депутатів

99.Депутатський запит і депутатське звернення

100.Поняття, значення та основні принципи територіального устрою держави

101.Види територіально-адміністративних одиниць в Україні

102.Правовий статус АРК

103.Система органів влади в АРК ті їх повноваження

104.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України

105.Поняття і принципи, форми здійснення місцевого самоврядування

106.Органи місцевого самоврядування, їх повноваження та форми роботи

107.КСУ, його повноваження, роль

108.Конституція України, внесення змін до неї та порядок вирішення перехідних положень

109.Органи прокуратури в системі державного апарату

110.Повноваження прокуратури та форми її реагування на порушення законності