- •Методична розробка до теми: «Предмет охорони праці» План
- •1.1. Конституція України щодо питань охорони праці
- •1.2 Кодекс законів про працю України
- •1.3 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •1.4 Закон України «Про відпустки»
- •1.5 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
- •1.6 Закон України «Про пожежну безпеку»
- •1.7 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року
- •1.8 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»
- •2.1 Основні вимоги, принципи, поняття та терміни Закону України «Про охорону праці»
- •2.2 Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи
- •2.3 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця і працівника
- •2.4 Навчання з питань охорони праці
- •2.5 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2.6 Громадський контроль
- •2.7 Відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони праці
- •3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Методична розробка до теми 1.2 «Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві». «Організація охорони праці на виробництві».
- •1. Основні положення організації охорони праці на виробництві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці.
- •4. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві
- •5. Інструктажі з охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •6. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці на виробнмцтві
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
- •Серія: На допомогу викладачу з питань охорони праці
- •Для системи навчання з охорони праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.Загальнi положення
- •2.Органiзацiя роботи по атестацiї
- •3.Вивчення факторiв виробничого середовища I трудового процесу
- •4.Принципи та основи гiгiєнiчної класифiкацiї працi
- •5.Гiгiєнiчна оцiнка умов працi
- •6.Оцiнка технологiчного та органiзацiйного рiвня робочого мiсця
- •7.Атестацiя робочих мiсць
- •Методична розробка до теми 2.1 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії». «Законодавча база з питань гігієни праці».
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
- •Категорії робіт за ступенем важкості
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин
- •3. Нормування та вимірювання шумів.
- •4. Нормування ультра - та інфразвуку.
- •5. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації.
- •Гранично допустимі рівні локальної вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу "в")
- •Значення вагових коефіцієнтів (Ki, Lki, дБ) для локальної вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
- •Гранично допустимі значення егд та нгд на робочих місцях
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів для населення (крім телебачення згідно дсн 239-96)
- •7. Нормування іч випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •8. Нормування уф випромінювання.
- •Допустимі значення для увф
- •9. Нормування лазерного випромінювання.
- •Гранично допустимі дози при однократному впливі на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Граничні дози при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •10. Вимоги безпеки при роботі з окг.
- •11. Нормування іонізуючих випромінювань.
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв*рік-1)
- •Методична розробка до теми 2.2 «Забруднення повітря виробничих приміщень. Системи опалення».
- •1. Засоби індивідуального захисту.
- •2. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •3. Природна вентиляція
- •4. Механічна вентиляція
- •Методична розробка до теми 2.3 «Освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та інфразвук.
- •1. Освітлення виробничих приміщень
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Вібрації
- •4. Виробничий шум.
- •5. Залежність рівня звукового тиску, що сприяється людиною від частоти звуку (криві рівної гучності)
- •Стандартні значення корекції рівнів звукового тиску у частотних смугах.
- •6. Ультра- та інфразвук
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Електробезпека».
- •1. Електробезпека
- •2. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Види електричних травм.
- •4. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •6. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •7. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •8. Захист від статичної електрики
- •9. Блискавкозахист.
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Пожежобезпека».
- •1. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами.
- •4. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Сутність та види горіння.
- •5. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •6. Первинні засоби пожежогасіння.
- •7. Вогнегасники.
3. Нормування та вимірювання шумів.
Шкідливість шуму як фактора виробничого середовища і середовища життєдіяльності людини приводить до необхідності обмежувати його рівні. Санітарно-гігієнічне нормування шумів здійснюється, в основному, двома способами – методом граничних спектрів (ГС) і методом рівня звуку.
Метод граничних спектрів, який застосовують для нормування постійного шуму, передбачає обмеження рівнів звукового тиску в октавних смугах із середніми геометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000 і 8000 Гц. Сукупність цих граничних октавних рівнів називають граничним спектром. Позначають той чи інший граничний спектр рівнем його звукового тиску на частоті 1000 Гц. Наприклад, “ГС-75” означає, що даний граничний спектр має на частоті 1000 Гц рівень звукового тиску 75 дБ.
Метод рівнів звуку застосовують для орієнтовній гігієнічний оцінки постійного шуму та визначення непостійного шуму, наприклад, зовнішнього шуму транспортних засобів, міського шуму. При цьому методі вимірюють коректований по частотам у відповідності з чутливістю вуха загальний рівень звукового тиску у всьому діапазоні частот, що відповідає перерахованим вище октавним смугам. Виміряний таким чином рівень звуку дає змогу характеризувати величину шуму не дев’ятьма цифрами рівнів звукового тиску, як у методі граничних спектрів, а однією. Вимірюють рівень звуку в децибелах А (дБ А) шумоміром із стандартною коректованою частотною характеристикою, в якому за допомогою відповідних фільтрів знижена чутливість на низьких та високих частотах.
Непостійний шум характеризують також еквівалентним (за енергією) рівнем звуку, тобто рівнем звуку постійного широкосмугового не імпульсного шуму, що має такий самий вплив на людину, як і даний непостійний шум. Еквівалентний рівень - це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного по шкалі “А”. Для непостійного та імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалент-ний рівень шуму у дБАекв. Для імпульсного шуму нормується також максимальний рівень шуму - у дБА.
Порядок вимірювання рівнів звуку шумомірами та розрахунок еквівалентного рівня регламентовано ДСН 3.36.037-99. Звичайний шумомір складається з мікрофону, підсилювача, фільтрів (корегуючих, октавних) та приладу, що показує . Існують прилади – акустичні дозиметри, за допомогою яких безпосередньо вимірюють еквівалентний рівень звуку. Вимірювання шуму можна також здійснювати за допомогою сучасних компьютерів.
Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т. п.).Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня).
При проведенні вимірювань мікрофон слід розташовувати на висоті 1,5 м над рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання.
Тривалість вимірювання непостійного шуму:
-
для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму;
-
для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість вимірювання - 30 хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох десятихвилиних циклів;
-
для імпульсного шуму тривалість вимірювання - 30 хвилин.