5. Характеристика методу економічного аналізу.

Метод економ.аналізу являє собою діалектичний підхід до вивчення госп. процесів, в їх становленні та розвитку. Особливості методу: 1) використання системи екон. показників, що характеризують госп-ку діяльність; 2) вивчення причин зміни цих показників; 3) виявлення та вивчення взаємозв’язків між показниками з метою підвищення соц.-економ.ефективності діяльності підприємства. Методика ек.аналізу-це сукупність способів і прийомів виконання конкретної аналітичної роботи. В методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання: 1р-Емпіричний-спостереження і експеримент; 2)Теоретичний-розробка наукових гіпотез, теорій, відкриття законів і закономірностей. Для економ.аналізу характерний емпіричний рівень пізнання.

МНИХ

Грунтуючись на загальній теорії наукового пізнання та вра­ховуючи особливість економічної теорії, економічний аналіз як наука має свою специфіку методу дослідження. Під методом еко­номічного аналізу розуміємо науковий спосіб вивчення, становлен­ня та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-яко­го економічного об'єкта шляхом виявлення і визначення взаємо-зв 'язку та зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірюван­ня впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Ме­тод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

Характерні ознаки методу економічного аналізу такі:

1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи про­цес розглядають як складну систему, і в процесі дослдження тре­ба виділити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та взаємозв'язки цих елементів.

2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджува­ної системи і причинно-наслідкових зв 'язків зміни їх параметрів. Ме­тод аналізу передбачає з'ясування типу та характеру зв'язків, по­будову алгоритму факторної залежності і визначення послідо­вності оцінок впливу факторів.

3.Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні за­гального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від то­го, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від коректності проведених обчислень.

4.Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування вис­новків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важ­ливим є досягнення об'єктивності оцінок.

6. Аналітичні показники та їх класифікація.

Предметом праці в аналітичних дослідженнях є інформація про діяльність господарюючого суб’єкта. ЕА проводиться з використанням системи економічної інф-ції, необхідної для прийняття управлінських рішень. Для проведення комплексного ЕА використовують такі інформаційні ресурси: нормативно-довідкова інформація – об’єднує законодавчі акти, нормативи, ліміти та інші регламенти господарських операцій; планова – виражена у системі планових завдань, показників та інших даних, які визначають поведінку господарюючих суб’єктів у визначеному плановому періоді; облікова – утворюється за визнаними національними положеннями облікового процесу , за прийнятою підприємством обліковою політикою та іншими регламентами облікового процесу; звітно-статистична – систематизована інформація обліку та інформація спеціальних статистичних обстежень; дані спеціальних обстежень - формується при відсутності потоку стандартизованої інформації та при зміні методики аналізу на запит користувачів. Формування інформаційної бази аналітичних досліджень повинно опиратися на такі основні принципи: оптимізації інформаційних потреб, що забезпечує мінімальні затрати на збір, передачу та опрацювання інформації і максимальну результативність аналітичних обґрунтувань, висновків і пропозицій; повноти й об’єктивності відображення екон явищ і процесів (для реалізації цього принципу доцільно проводити аудит інформаційних ресурсів); єдності інформаційної моделі господарюючого суб’єкта, що дає змогу забезпечити комплексність досліджень, усунути дублювання та різнопланове тлумачення господарських явищ і процесів; оперативності інформації, що дає змогу забезпечити своєчасність прийняття управлінських рішень відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища; максимальної алгоритмізації параметрів економічної системи, кодування і передачі опрацювання інформаційних ресурсів на ЕОМ, що дає змогу формувати раціональну технологію аналітичного процесу.Аналітичні показники можна класифікувати за рядом ознак:1. По відношенню до результату діяльності:- факторні - впливають на результативні.- результативні - показники, що зазнають впливу різних факторів.2. За змістом досліджуваних економічних явищ:- кількісні - характеризують розміри об'єктів, ресурсів.- якісні - характеризують суттєві властивості та ефективність використання ресурсів.3. За характером відображення економічних явищ:- натуральні;- умовно-натуральні;- вартісні;- трудові.4. За ступенем охоплення:- загальні - характеризують результати роботи підприємства, незалежно від галузі.- часткові - мають галузеву специфіку.7. Основні форми викладення аналітичного матеріалу.