3. Характеристика предмету економічного аналізу.

Будь-яка наука має свій специфічний предмет дослідження, що виділяє її в окрему галузь знань. Стосовно предмета економічного аналізу, не має єдиного погляду серед науковців та практиків. Такими ознаками найчастіше є господарська д-сть, госп. Явища і процеси, інформаційні потоки, економіка підприємств і галузей. Варто зауважити, що, враховуючи цільову орієнтацію економічного аналізу, його предмет не можна повязувати з об’єктом і станом інф. Визначеності, оскільки показники ек.системи – не зміст аналізу, а тільки форма, через яку пізнається ця система.

Предметом економічного аналізу є реальна господарська діяльність, яка характеризується сукупністю економічних відносин у зв'язку і виробничо-фінансовими ресурсами, навколишнім природним середовищем та соціально – політичною атмосферою, знаходить сенс вираження через систему економічної інформації.

Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяється дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів господарюючого суб'єкта) становлять цілі діагностики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результатів та ефективності їх управлінських дій.

Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючої о суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери); б) тих, що захищають інтереси першої групи (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа та ін.).

Об'єкти е.а.: а) виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності; б) ресурси всіх видів діяльності; в)виробничі та управлінські структури; г) організація виробництва і праці; д) форми господарювання і власності тощо.

4. Зміст і завдання економічного аналізу.

Ек.аналіз-це система спец.знань для дослідження зміни і розвитку ек.явищ в процесі їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, що визнач-ся суб’єктивними та об’єктивними причинами з метою забезп-ння цільового управління ними. Ек. аналіз ґрунтується на таких осн.принципах діалектики: 1) все пізнається в динаміці та розвитку; 2) причинно-наслідкова підпорядконість зміни та розвитку; 3) пізнання у зв’язках, взаємозв’язку, взаємозал., та взаємообумовленості. Для прийняття управлінського рішення необхідна аналіт.підготовка, яка включає такі етапи: 1) вибір варіантів госп-го рішення; 2)визначення обмежень на варіанти госп. рішень; 3)Розрахунок техніко-екон. показників, варіантів та їх вплив на госп-кі результати; 4)Визначення критеріїв ефективності варіантів госп.рішень.

Екон.аналіз-це система спец. Знань, яка пов’язана з:1)дослідженням причинно-наслідкових зв’язків, зміни та розвитку екон. явищ і процесів; 2) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства; 3) досл-нням зовнішнього екон. середовища; 4) оцінюванням підконтрольного ризику; 5) обґрунтуванням цільових програм, бізнес-планів та об’єктивним оцінюванням їх виконання; 6) класичним і якісним вимірюванням об’єктивних і суб’єктивних факторів і пошуком резервів удосконалення господарських систем; 7) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень. Теоретичною основою ек.аналізу є екон. теорія. Найбільша практична потреба в ек. аналізі була визначена розвитком науки управління

Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і завдань управління та його функціональних елементів. їхнє зна­чення та масштабність не постійні, змінюються під впливом зміни ринкового середовища та кон'юктури менеджменту. Головні за­вдання економічного аналізу:

- визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки;

-- обґрунтування цільових економічних програм, індикативних планів і бізнес-планів;

• оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної сис­теми, причин і факторів, які зумовили позитивні та негативні зміни;

• виявлення невикористаних резервів покращення економіки досліджуваного об'єкта;

• визначення пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу;

• розроблення й обґрунтування заходів, спрямованих на ак­тивізацію використання резервів і прийняття оптимальних уп­равлінських рішень.