Тема 6. Зв’язки з громадськістю в промисловості, комерційній діяльності, фінансовій сфері.

План

1. Особливості зв’язків з громадськістю в промисловості.

2. Зв’язки з громадськістю в комерційній діяльності.

3. Системи зв’язків з громадськістю у фінансовій сфері.

1. Особливості зв’язків з громадськістю в промисловості.

Промисловість становить найважливішу галузь народного господарства, яка справляє вирішальний вплив на динаміку функціонування виробничих сил кожного суспільства та на виробництво споживчих вартостей. Структура промисловості включає дві головні великі групи галузей – видобувну та переробну.

Суть зв’язків з громадськістю у промисловості полягає у реалізації однієї з важливих функцій управління процесом організації та налагодження виробництва споживчих вартостей, а також їх реалізації на ринку. Зв’язки з громадськістю у промисловості являють собою систему впливу на цільові аудиторії з метою формування їх думки на ефективного управління нею, враховуючи інтереси конкретного підприємства (фірми чи компанії), а також в інтересах ширшої цільової аудиторії та суспільства. Від того, якими є суть та зміст сформованої на певний момент громадської думки цільових аудиторій певної організації, залежить, наскільки ефективною буде її виробнича діяльність та управління як у самій компанії, так і в динаміці її стосунків із партнерами та споживачами.

Для вищої ефективності служби зв’язків із громадськістю у промисловості необхідні такі передумови: укомплектування висококваліфікованими фахівцями, наділення служби зв’язків з громадськістю належною роллю у організаційній структурі промислового підприємства, високий рівень виконання нею поставлених завдань у поєднання із забезпеченням керівництва потрібною та достовірною аналітичною інформацією щодо стану та перспектив розвитку виробництва, налагодження збуту та відносин з партнерами, конкурентами та споживачами. Поруч з цим необхідно, щоб служба зі зв’язків з громадськістю справляла активний вплив на кристалізацію громадської думки, як в інтересах компанії, так і її цільових аудиторій.

Система зв’язків із громадськістю у промисловості виконує два головні завдання:

1. Налагодження ефективних контактів із своїми службовцями, акціонерами та покупцями та здійснення на них цілеспрямованого впливу, для того, щоб сформувати необхідну та бажану думку.

2. Розширення сегментів ринку збуту товарів та послуг компанії за

обставин жорсткої конкуренції. Для цього потрібно всесторонньо

проаналізувати стан справ у реальних конкурентів і грамотно

встановити контакти з ними. Мистецтво ПР-фахівців полягає у їх

здатності перетворити конкурентів на партнерів.

Охарактеризуємо особливості здійснення зв’язків із громадськістю у сфері промисловості. В промисловості необхідним є здійснення раціонального ставлення до громадської думки на всіх щаблях організації, а завдання формування та управління громадською думкою повинні виконувати висококваліфіковані фахівці, наділені навичками ефективного спілкування.

Ефективне застосування ЗЗГ у промисловості базується в якості однієї із передумов і на грамотному та чіткому визначенні пріоритетів застосування фінансових ресурсів, робочої сили, послуг та товарів. Іноді перспективним здається здійснення досить простих проектів, які обіцяють вагомі результати. Однак у ряді випадків службі ЗЗГ необхідно ретельно зважити доцільність виконання таких проектів, враховуючи важливі проблеми, які стоять перед організацією і рішення яких є першочерговим з метою забезпечення стратегічної перспективи. При цьому необхідно брати до уваги , що послідовність пріоритетів не є раз і назавжди усталеною, а може змінюватись.

Для налагодження оптимальних ЗЗГ у промисловості необхідно враховувати характерні риси функціонування добувних та переробних галузей промисловості.

У добувних галузях промисловості, таких як вугільна, залізорудна, головна мета ЗЗГ полягає в тому, щоб переконати цільову аудиторію, керівництво та трудові колективи переробних підприємств у тому, що сировина, яку вони добувають та постачають є високоякісною та найдешевшою у порівнянні з цими параметрами їх конкурентів. В зв’язку з цим структура ЗЗГ у добувних галузях промисловості, як правило, характеризується вертикальною спрямованістю, забезпечуючи всі необхідні інформаційні дані для кристалізації громадської думки знизу. Але разом з тим передбачаються і горизонтальні зв’язки з громадськістю, з партнерами інших добувних підприємств, а також з іншими добувними галузями промисловості.

У переробних галузях промисловості система ЗЗГ повинна характеризуватись горизонтальною спрямованістю і забезпечувати ефективне спілкування із цільовими аудиторіями на засадах кооперативності, тобто взаємодопомоги та рівноправ’я. можна спостерігати і вертикальну спрямованість ЗЗГ у переробних галузях промисловості, але вона стосується зв’язків із державними закладами, які здійснюють регулювання певних аспектів власності, виробництва, обміну, розподілу чи споживання.

Пам’ятаючи про ці особливості, слід окреслити і загальні вимоги до ефективності ЗЗГ характерні і для добувних, і для переробних галузей промисловості:

1. Побудова сучасної організаційної структури служби ЗЗГ у кожній компанії (корпорації).

2. Діяльність висококваліфікованих ПР-фахівців на засадах автономії; при цьому вони повинні бути здатні діяти в якості команди.

3. Побудова досконалої системи комунікації для забезпечення прямого та зворотного зв’язку, налагодження ефективного діалогу із цільовими аудиторіями.

4. Плекання духу підприємництва завдяки активному застосуванню інновації, творчості та ініціативності працівників.

5. Застосування демократичного стилю керівництва, дотримання високих стандартів самоорганізації та самоуправління на всіх щаблях.

6. Здійснення стратегічного та оперативного планування на наукових засадах із застосуванням всебічного аналізу ситуації та перспектив її розвитку.

7. Дотримання колективної та індивідуальної відповідальності.

8. Правильна ідентифікація інтересів як фірми. так і цільових аудиторій, їх реалізація завдяки ефективним взаємодії та взаєморозумінню.

9. Втілення на практиці раціональної та активної політики з найму на роботу та просуванню висококваліфікованих фахівців як серед жінок. Так і серед чоловіків, представників різних демографічних та етнічних груп.

10. Плекання високої культури співпраці та соціальної взаємодії працівників.