- •Відповіді на екзаменаційні питання:
- •1.Предмет і функції економічної теорії. Історія її розвитку.
- •2. Поняття суспільного виробництва та його складові
- •Фактори виробництва
- •3. Поняття власності. Форми власності та їх характеристика.
- •4. Поняття економічної системи. Типи економічних систем.
- •5. Натуральне виробництво і його економічна характеристика
- •6. Товарне виробництво і його економічна характеристика
- •7. Розвиток форм вартості та причини виникнення грошей
- •8. Поняття грошей та характеристика їх функцій
- •9. Поняття інфляції. Види і темпи інфляції.
- •10. Капітал як економічна категорія. Форми капіталу.
- •11. Робоча сила як економічна категорія. Утворення додактової вартості.
- •12. Фонди підприємства . Витрати підприємства і промисловий прибуток.
- •13. Заробітна плата як економічна категорія . Види зарплат
- •14. Форми і системи заробітної плати
- •15. Сімейний бюджет .Крива Лоренця
- •16. Система управління сучасним підприємтвом. Основи менеджменту
- •17. Поняття маркетингу, його види та концепція
- •18. Реклама як елемент маркетингової політики.
- •19. Поняття ринку. Його структура і інфраструктура
- •20. Поняття попиту та пропозициї на ринку. Закон попиту і пропозиції.
- •21. Поняття ринкової рівноваги. Еластичність попиту і пропозиції.
- •22. Конкуренція, види конкуренції .
- •23. Монополія як економічна категорія. Види монополій.
- •24. Види ринкових структур та їх характеристика.
- •25. Поняття підприємств . Класифікація підприємств.
- •26. Поняття підприємництва
- •27. Поняття ціни.Методи ціноутворення.
- •28. Особливості аграрних відносин і сільськогосподарьского сектора виробництва
- •29. Поняття земельної ренти. Види ренти та її характеристика.
- •30. Ціна землі. Особливості встановлення ціни землі.
- •31. Поняття суспільного відтворення і його види.
- •32. Пропорції простого і розширеного відтворення.
- •33. Поняття еконмічного зростання .Типи зростання.
- •34. Система національних рахунків і її особливості в Україні
- •35. Основні макроеконмічні показники та їх характеристика .
- •36. Поняття економічного циклу. Характреристика циклів.
- •37. Поняття фінансової системи. Її складові .
- •38. Поняття фінансів. Види фінансів та їх характеристика.
- •39. Поняття бюджетної системи. Структура державного бюджету.
- •Тема 2. Бюджетний устрій
- •40. Поняття бюджетного дефіціту. Джерела фінансування бюджетного дефіциту.
- •41. Поняття податків. Класифікація податків.
- •42. Поняття банку. Структура банківської системи в Україні.
- •43. Функції центрального емісійного ринку
- •44. Функції комерційних банків і банків спеціального призначення (спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів )
- •45. Економічні функції держави. Необхідність державного регулювання економіки.
- •46. Основні форми і методи державного регулювання економіки.
- •47. Економічний кругообіг в умовах ринкової і змішаної економіки
- •48. Зайнятість . Економічно активне і пасивне населення .
- •49. Поняття безробіття та його види.
- •50. Втрати економіки від надмірного безробіття . Закон Оукена.
- •51. Соціальна політика держави і її структура .
- •52. Поняття світового господарства і його структура
- •53. Світовий ринок і міжнародний поділ праці , їх характеристика
- •54. Валюта і валютна політика. Встановлення валютних курсів.
- •55. Поняття глобальних проблем. . Класифікація і економічні аспекти глобальних проблем.
- •56. Економічні аспекти демографічної проблеми в Україні
- •57. Економічні аспекти виникнення паливно-енергетичної кризи в україні.
- •58. Економічні аспекти екологічної проблеми
- •59. Економ. Аспекти проблеми війни і миру
54. Валюта і валютна політика. Встановлення валютних курсів.
Важливим елементом будь-якої валютної системи є валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошових одиницях інших країн. Він є формою світової ціни кредитно-паперових грошей. Встановлення курсу називається котируванням валюти. При котируванні валют зазначають курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким вони її купують. Різниця між курсом продавця і курсом покупця являє собою маржу, яка покриває витрати і формує прибуток банку з валютних операцій. Очевидно, що будь-який банк заінтересований у максимально низькому курсі покупця і максимально високому курсі продавця, і тільки жорстка конкуренція за клієнта змушує банки діяти у зворотному напрямі. Розрізняють такі види валютних курсів:
Фіксований валютний курс - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах. Фіксований валютний курс передбачає закріплення вмісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або в доларах США за жорсткого обмеження коливань ринкових курсів валют до 1%. На практиці це означало тверду прив'язку всіх валют, що брали участь у міжнародній торгівлі, до долара США.
Курс, який коливається - це валютний курс, що вільно змінюється під впливом попиту й пропозиції.
Плаваючий курс - різновид валютного курсу, що коливається, який вимагає використання ринкового механізму валютного регулювання. Цей курс передбачає певну свободу вибору окремими країнами режиму валютного курсу.
Валютні курси розрізняють і за видами платіжних документів, що є об'єктом обміну. Розрізняють курс телеграфного переказу, курс чеків, курс банкнот (курс обмінних пунктів). Які ж фактори безпосередньо впливають на динаміку курсу валют? Можна назвати такі:
національний дохід і рівень витрат виробництва
реальна купівельна спроможність грошей і рівень інфляції в країні;
стан платіжного балансу, що впливає на попит і пропозицію валюти;
довіра до валюти на світовому ринку;
рівень відсоткових ставок у країні;
Останнім часом для валютної сфери в Європі та в інших регіонах світу характерні нестабільність, постійні коливання курсових співвідношень валют, зокрема долара до євро і долара до японської ієни. Це пояснюється багатьма факторами, в тому числі дестабілізуючою дією дефіциту федерального бюджету США; незбалансованістю розрахунків Японії та ФРН з партнерами в Західній Європі й США; проблемами заборгованості багатьох країн, що розвиваються. Нестабільність валютних курсів, їхні амплітудні коливання дуже відчутні для національної економіки.
Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та необмежено обмінюється на інші іноземні валюти. Сфера обміну її поширюється на поточні операції, пов'язані зі щоденною зовнішньоекономічною діяльністю, а також операції, пов'язані з рухом зовнішніх кредитів і закордонних інвестицій. Нині лише обмежена кількість країн має вільно конвертовані валюти: США, Великобританія, Канада, Швейцарія, Швеція, Японія, Данія, Австралія, Нова Зеландія, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн та інші. Це - або розвинуті індустріальні держави, або нафто-експортери, або країни з розвинутою та відкритою економікою. Навіть така розвинута країна, як Франція, вільну конвертованість франка запровадила лише 1 січня 1990 р.
Валю́тна полі́тика — сукупність організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей.
Функціонування валют у міжнародному обороті зумовлює виникнення і розвиток відповідних валютних відносин. Валютні відносини – це економічні відносини, пов’язані з використанням національних валют у світовому господарстві при обміні результатами праці національних економік, а також використання іноземних валют на території окремої країни. Валютні відносини охоплюють усі грошові аспекти зовнішньоекономічної діяльності. Всі суб’єкти економічних відносин, які так чи інакше використовують валюту у своїх операціях, є суб’єктами валютних відносин.
Необхідність державного регулювання валютних відносин визначається такими основними потребами:
забезпечення сприятливих зовнішньоекономічних умов для відтворювальних процесів у країні;
оптимізація участі суб’єктів господарювання країни у міжнародному розподілі праці;
формування ефективного механізму функціонування і розвитку внутрішнього валютного ринку, недопущення недобросовісної конкуренції його суб’єктів та уникнення фінансових криз;
гарантування безпеки господарської діяльності і захисту економічного суверенітету та інтересів держави на зовнішніх ринках, включаючи валютні;
забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в країні як основи зростання економіки.
Сукупність цих потреб визначає необхідність впливу держави на систему валютних відносин у країні, що власне і є валютною політикою. Її головне завдання – це забезпечення ефективного функціонування валютних відносин.
Валютна політика – це сукупність здійснюваних державою економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки.
Економічні заходи полягають у використанні тих чи інших інструментів і важелів впливу, які визначають економічну мотивацію поведінки суб’єктів валютних відносин.
Правові заходи охоплюють юридичне оформлення валютної політики у вигляді відповідного валютного законодавства країни, а також укладених міжнародних угод, предметом яких є регулювання валютних відносин.
Організаційні заходи передбачають конкретну діяльність відповідних державних інституцій із реалізації валютної політики у вигляді підготовки, прийняття і контролю за реалізацією певних рішень з валютних відносин.Таким чином, валютна політика є невід’ємною складовою державної економічної політики і за своїми цілями та пріоритетами має бути тісно пов’язана з нею.
В качестве требований к валюте установлены два основных: подлинности и платёжности.
Так, национальной валютой Российской Федерации является российский рубль, состоящий из 100 копеек (последние выступают по отношению к национальной валюте разменными денежными единицами).
Под валютой также понимаются:иностранные деньги;валютные ценности (например, такие драгоценные металлы, как золото, серебро и некоторые другие);сумма по балансу (валюта баланса).