- •1.Особливості побудови засобів радіозв'язку прямої видимості
- •2.Загальна характеристика радіорелейного зв'язку
- •3. Структура радіорелейної станції та методи ретрансляції сигналів
- •4. Принцип і особливості радіорелейного зв'язку
- •5. Достоїнства та недоліки радіорелейного зв'язку
- •6. Структура радіорелейної лінії зв'язку
- •7.Функції приймально-передавальної апаратури
- •8. Принцип роботи схеми передавача кінцевої станції з безпосередньою модуляцією частоти несучих коливань
- •9. Принцип роботи схеми передавача кінцевої станції з модуляцією коливань проміжної частоти з подальшим перетворенням їх в коливання надвисокої частоти
- •10……З частотним ущільненням і частотною модуляцією
- •11 Особливості побудови схем приймально-передавальної апаратури ррлз з часовим розподілом каналів
- •12. Склад і призначення основного обладнання ррлс
- •13. Призначення основних функц. Елементів ррлс
- •14. Принцип побудови ррлс з частотним розподілом каналів і частотною модуляцією
- •15. Принцип побудови ррлс з часовим розподілом каналів
- •20. Коефіцієнт підсилювання
- •21.Коефіцієнт корисної дії
- •22. Вхідний опір антени і опір випромінювання
- •23. Поляризаційні властивості
- •24. Вібраторні логоперіодичні антени.
- •25. Зигзагоподібні антени
- •26. Антени типу "хвильовий канал".
- •27.Параболічні антени
- •28.Абсолютні і відносні рівні передавачів сигналів
- •29 Залишкове згасання.
- •30 Частотна характеристика залишкового згасання.
- •31.Амплітудна характеристика та коефіцієнт нелінійних викривлень каналів ррлз
- •32. Технічні принципи транзитних з’єднань каналів зв’язку.
13. Призначення основних функц. Елементів ррлс
Див.пит.12
14. Принцип побудови ррлс з частотним розподілом каналів і частотною модуляцією
Див.пит.10
15. Принцип побудови ррлс з часовим розподілом каналів
Радіорелейні станції з часовим розподілом каналів також використовують два етапи модуляції ( демодуляції ).
На першому етапі в імпульсному обладнанні апаратури ущільнення відбувається перетворення повідомлення у модульовану по тому чи іншому параметру періодичну імпульсну послідовність. Тут же здійснюється об'єднання індивідуальних канальних імпульсних послідовностей у груповий імпульсний відеосигнал. На другому етапі здійснюється модуляція коливань генератора надвисоких частот груповим сигналом по одному з його параметрів.
Найчастіше використовується апаратура ущільнення з часовим розподілом каналів при фазо-імпульсній модуляції ( ЧсРК-ФІМ ). В ній забезпечується формування модульованої по фазі (тобто по значенню затримки відеоімпульсів відносно визначених моментів часу) імпульсної послідовності і розподіл каналів при демодуляції. Крім того, в синхронних системах зв'язку, якими являються ЧсРК-ФІМ , апаратура ущільнення повинна забезпечувати сувору черговість слідування імпульсів різних каналів при передачі і правильний їх розподіл при прийомі.
Згідно з цим до складу апаратури ущільнення входять індивідуальні пристрої ( модуляційні канальні пристрої ) , що призначені для отримання послідовності відеоімпульсів тактової частоти, промодульованих по фазі напругою від джерела інформації та групові пристрої, що забезпечують сувору черговість роботи всіх канальних вузлів, об'єднання імпульсів всіх каналів у єдину групову послідовність і їх нормалізацію по формі, тривалості і амплітуді.
В синхронних системах зв'язку з часовим розподілом каналів по одному з них передається спеціальний синхросигнал.
Канал синхронізації забезпечує синхронність і синфазність роботи передавальної і приймальної частин апаратури ущільнення і дає можливість здійснити правильну демодуляцію будь-якого з абонентів.
В РРС з тактовою синхронізацією для передачі виділяється спеціальний канал (як правило, перший). Синхроімпульси цього, т.н. маркерного каналу можуть відрізнятись від канальних по тривалості або зформовані у вигляді парних імпульсів однакової тривалості з канальними.
В РРС з безтактовою синхронізацією у якості маркерного каналу використовують один з абонентських каналів, імпульси якого додатково модулюються гармонічними коливаннями, частота яких лежить за межами спектру корисного сигналу.
У приймальній частині апаратури часового ущільнення відбувається розподіл відеоімпульсів усіх каналів, що поступають з виходу НВЧ приймача, між демодуляційними канальними пристроями ( ДКП ), демодуляція імпульсів кожного каналу і передача напруги звукової частоти відповідним абонентам.
Групові пристрої забезпечують виділення інформації про початок відліку каналів (виділення синхросигналу) і формування напруги імпульсної форми для розподілу всієї послідовності імпульсів по відповідним демодуляційним канальним пристроям.
16.Сутність методу частотного розподілу каналів
17.Основні вимоги по розміщенню каналів в груповому спектрі частот систем передачі РРЛ станцій
18.Діаграма спрямованості дії передавальних антен
19. Коефіцієнт спрямованої дії (КСД)
КСД характеризує енергетичний виграш за рахунок спрямованих властивостей антени.
КСД – це відношення потужності випромінювання ненаправленого (ізотропного) випромінювача до потужності випромінювання даної антени при умові, що вони створюють одинакові напруженості поля в напрямі максимуму на однакові відстані.
D = P∑е ⁄ P∑ при r = const
КСД антени у напрямку Q та φ є число, що показує у скільки разів кутова щільність потужності ρ(Q,φ), що створюється у цьому напрямі даною антеною, більше кутової щільності потужності ρе, що створюється у цьому ж напрямі еталонною антеною за умовою рівності потужностей цих антен:
D(Q,φ) = ρ(Q,φ)⁄ρе , при P∑ = P∑е .
Інше визначення КСД, дано А. А.Пістолькорсом у 1923 році. КСД антени зветься число, яке показує у скільки разів необхідно збільшити потужність випромінювання еталонної антени у порівнянні до потужності випромінювання даною антеною для того, щоб у заданій точці отримати однакову кутову щільність потужності, отже - однакові напруженості полів
D (Q, φ) = P∑е ⁄ P∑, при ρ (Q, φ) = ρе
або E (Q, φ) = Eе, r = const