30 Частотна характеристика залишкового згасання.

Це залежність залишкового згасання від частоти при постійному рівні на вході каналу.

при L_вх = const

ЧХ нормується в межах ефективно передаваної смуги частот (ЕПСЧ) каналу ТЧ.

ЕПСЧ називають полосу частот каналу, залишкове згасання якого на граничних частотах не більше залишкового згасання виміряного на частоті 800 Гц на 8,7 дб (1Нп).

ЧХ нормується не абсолютними значеннями залишкового згасання, а його відхиленням від залишкового згасання, яке виміряне на частоті 800 Гц.

Вимірювання частотної характеристики зводиться до вимірювання залишкового згасання на окремих частотах ЕППЧ каналу ТЧ.

Норми для ЧХ каналу ТЧ максим. довжини (2500км) приведені на рис 2.

Задовільною ЧХ вважають таку характеристику, яка проходить через точку 800 Гц, а на всіх інших частотах не пересікає заштрихованої частини графіку допуску.

Пересікання нижньої граничної межі приводить до порушення стійкості каналу, а верхньої – в області шумів.

31.Амплітудна характеристика та коефіцієнт нелінійних викривлень каналів ррлз

Амплітудна характеристика- Це залежність величини залишкового згасання від рівня сигналу на вході каналу при частоті 800Гц.

(L_вх) при f = 800 Гц.

Амплітудна характеристика оцінює роботу підсилювачів каналу.

Норми на АХ для каналу ТЧ в режимах 2ПР.ОК та 4ПР.ОК приведені на рис. 5 і 5а.

До порогу обмеження (-13дб) АХ повинна бути лінійною. Потім встановлені норми на нелінійний характер вузлів апаратури. Останні дві точки (2дб та 8дб) харакреризують якість роботи обмежувача амплітуди, який встановлюють на вході каналу для виключення перенавантаження групового тракту апаратури.

Коефіцієнт нелінійних викривлень- Характеризує співвідношення між величиною напруги основної частоти та величинами заважаючих напруг, які з’явились на виході пристроїв за рахунок його нелінійності.

Чим менше значення К_нв, тим менше нелінійних викривлень вносить пристрій. К_нв вимірюється селективним приладом П-322 шляхом вимірювання рівня окремих гармонік.

32. Технічні принципи транзитних з’єднань каналів зв’язку.

В залежності від структури каналу транзитні канали:

• Простим каналом називають канал який утворений шляхом з’єднання між собою 2 кінцевих комплектів апаратури каналоутворення.

• Під складовим (транзитним) канал який складається із декількох простих каналів, з’єднаних послідовно.

Основні технічні задачі які вирішуються при транзиті:

- забезпечення високої якості передачі повідомлень;

- забезпечення стійкого проходження сигналів виходу між кінцевими пристроями складового каналу.

Умови, при яких виникає необхідність транзитного з’єднання каналів зв’язку:

- коли по оперативним умовам дальність зв’язку перевищує номінальну довжину каналу ТЧ.

- При організації зв’язку через інстанцію або по обхідним напрямам.

- При нарощуванні польових кабельних ліній.

- При організації радіовставок в польові КЛЗ та при побудові польових КЛЗ в важкодоступній місцевості.

Умови для виконання транзиту каналів ТЧ.

1. Рівні сигналів на входах та виходах каналів ТЧ в пункті виконання транзиту повинні бути узгоджені, тобто забезпечена постійність діаграми рівнів.

2. ЕППЧ простих каналів ТЧ повинні бути рівними.

3. Опір входів та виходів каналів ТЧ в пункті транзиту повинні бути однаковими (R=600 Ом).

4. Канали, які з’єднуються повинні мати однакові системи визову.

Умови для виконання транзиту каналів ТТ.

1. Швидкість телеграфування в з’єднуваних каналах повинна бути одинакова.

МККТТ встановлена швидкість телеграфування 50, 100 та 200 Бод.

2. Транзит каналів повинен виконуватись в режимі I (двохполюсний дуплекс ).

3. Струм в лінійних ланцюгах кінцевих телеграфних пристроїв повинен бути

одинаковим (для I режиму = 20 мА).

5. Кінцеві телеграфні пристрої транзитного каналу повинні бути одинакових систем.