10……З частотним ущільненням і частотною модуляцією

Радіорелейні станції з частотним розподілом каналів і частотною модуляцією є одним з основних засобів для побудови багатоканальних ліній зв'язку в ПС.

Їх основними перевагами є:

• використання стандартної апаратури ущільнення, яка використовується для ліній провідного зв'язку.

• можливість включення РРС у якості вставок у провідні ущільнені лінії зв'язку і створення комбінованих каналів;

• використання РРС для дистанційного управління передавачами радіостанцій;

• практично необмежена кількість каналів;

• простота об’єднання частини телефонних каналів в один широкосмуговий і використання його для передачі дискретної інформації з великими швидкостями.

Сигнали, що поступають від абонентів, в РРС піддаються двом етапам перетворення. На першому етапі при передачі відбувається об'єднання індивідуальних спектрів сигналів кореспондентів в загальний груповий багатоканальний сигнал. Це здійснюється в апаратурі ущільнення.

Принцип частотного ущільнення радіотракту полягає у тому, що початкові частотні спектри сигналів окремих каналів за допомогою змішувачів, смугових фільтрів і канальних піднесучих частот переносяться в область більш високих частот так, щоб отримані спектри не перекривались.

На другому етапі перетворення сформованим груповим сигналом здійснюється частотна модуляція УКХ генератору, що входить до складу передавача .

Використання частотної модуляції забезпечує високу завадостійкість зв'язку і виконання основного принципу дальнього зв'язку – підтримання постійним остаточного затухання. При прийомі відбувається зворотнє перетворення спектру сигналу

11 Особливості побудови схем приймально-передавальної апаратури ррлз з часовим розподілом каналів

приймально-передавальна апаратура проміжної станції складається звичайно із приймача й передавача кінцевої станції, з'єднаних разом.

Найбільш простий передавач (мал. 8а) складається з генератора свч із самозбудженням Г, імпульсного модулятора ІМ і допоміжного генератора ДГ. Імпульси від апаратури ущільнення надходять на вхід моду- лятора ІМ, що представляє собою потужний підсилювач импульсів. Імпульси високої напруги з виходу модулятора ІМ подаються на анод лампи генератора Г, що генерує коливання свч тільки під час подачі імпульсу. Момент виник- нення коливань у контурі генератора Г при подачі на його анод імпульсу визначається флуктуаціями в контурах. Тому положення імпульсів коливань свч, генеруємих генератором, трохи змінюється в часі, що викликає появу шумів на прийомі. Для зменшення цих шумів і стабілізації положення імпульсів у сітко-катодний ланцюг генератора Г вводиться напруга від допоміжного генератора ДГ. Генератор ДГ генерує коливання, частота яких відрізняється від номінальної частоти передавача, але присутність їх у контурі генератора Г стабілізує положення імпульсів у часі, тому що момент самозбудження генератора Г визначається цими коливаннями, а не випадковими флуктуаціями в контурах.

Внаслідок черезмірної простоти такі передавачі застосовуються в передвижній апаратурі. Суттєвий недолік їх полягає у відсутності стабілізації частоти.

Друга схема передавача (мал. 8б) трохи складніша першої й відрізняється від неї наявністю підсилювача коливань надвисокої частоти ПСВЧ. Модуляція коливань здійснюється шляхом подачі на анод лампи ПСВЧ імпульсів з виходу модулятора ІМ. Задаючий генератор ЗГ безупинно генерує коливання. У такій схемі допоміжний генератор не потрібно й може бути легко здійснена стабілізація частоти задаючого генератора.

В розглянутих схемах застосовується амплітудна маніпуляція коливань, генеруємих передавачем, імпульсами, що надходять від апаратури ущільнення. У третій схемі (мал. 8в) застосована частотна маніпуляція. Генератор ЧМГ являє собою відображуючий клістрон, на відображувач якого подаються імпульси з виходу модулятора ІМ. Клистронний генератор генерує безперервні коливання, частота яких модульована імпульсами. Ці коливання підсилюються підсилювачем ПСВЧ і надходять в антену. Схема відрізняється простотою й володіє ще тим достоїнством, що не вимагає застосування потужного імпульсного модулятора. Застосовується в апаратурі ліній з тимчасовим ущільненням і амплитудно-імпульсною модуляцією.

Блок-схема приймача для радіорелейних ліній з часовим ущільненням наведена на мал.9. Ця схема відрізняється від розглянутих вище схем приймачів ЧМ коливань тільки демодулятором і. побудовою низькочастотної частини. Демодулятор Д являє собою амплітудний детектор імпульсів. Імпульси, отримані на його виході, пропускаються через двосторонній обмежник Обм, що усуває паразитну модуляцію амплітуди шумами. Потім імпульси підсилюються в підсилювачі імпульсів ПІ й подаються на формуючі ступені ФС, де виправляється їхня форма й збільшується крутизна фронтів.

З виходу приймача імпульси надходять у прийомну частину апаратури ущільнення. Якщо в передавачі застосовується схема, показана на мал. 8в, то приймач будується по такій же схемі, що й приймач лінії із частотним ущільненням (мал.2). Приймально-передавальна апаратура проміжних станцій ліній з часовим ущільненням складається із приймача й передавача, схеми яких тільки що розглянуті. Вихід приймача з'єднується із входом імпульсного модулятора передавача.