- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки до практичної роботи №5 по курсу
- •Інтелектуальна власність
- •Порядок складання
- •Ліцензійного договору
- •Тернопіль - 2010
- •1. Основні поняття і визначення
- •2. Види ліцензійних платежів
- •3. Порядок розгляду ліцензійних договорів
- •Приклад бланку ліцензійного договору Договір
- •1. Визначення термінів, які використовуються в цьому договорі
- •2. Предмет Договору
- •3. Технічна документація
- •4. Удосконалення і покращення
- •5. Зобов'язання та відповідальність
- •6. Технічна допомога в освоєнні виробництва „Продукції за ліцензією"
- •8. Інформація та звітність
- •9. Забезпечення конфіденційності
- •11. Реклама
- •12. Розв'язання суперечок
- •13. Термін дії Договору
- •14. Інші умови
- •Порядок виконання роботи
- •Література
2. Види ліцензійних платежів
У світовій практиці застосовуються різні види ліцензійних платежів (винагород), які поряд з ціною ліцензії суттєво впливають на ефективність ліцензійної угоди.
Ліцензійна винагорода — грошова сума, виплачувана Ліцензіатом на користь Ліцензіара за передані першому за ліцензійною угодою права на використання визначеного винаходу або науково-технічного досвіду.
Звичайно застосовують такі види ліцензійних винагород:
1) періодичні або поточні відсоткові відрахування — роялті (за визначений період експлуатації, за визначену кількість продукції або переробленої сировини); це найбільш поширений вид патенту, ставка якого коливається, як правило, в межах І-12 % від вартості проданої продукції (частіше 2-6 %);
Як база роялті можуть бути використані такі показники:
-
продажна ціна продукції, виготовленої за ліцензією;
-
поточні витрати на виробництво продукції за ліцензією;
-
прибуток, отриманий у результаті використання об'єкта ліцензії (дуже сумнівний показник);
-
обсяги виробництва продукції за ліцензією тощо.
-
сплата первісного (паушального) платежу (твердо зафіксованої в угоді одноразової суми) для покриття витрат за ліцензійною угодою повністю (або частково), витрат з проведення НДР, ДКР п0 об'єкту угоди; може бути в розстрочку — 50 % після підписання угоди; 40 % — після поставки обладнання і передачі технічної документації; 10 % — після пуску обладнання;
3) комбіновані платежі — виплата ліцензійної винагороди шляхом поєднання одноразових (паушальних) платежів з періодичними на базі роялті. У цьому випадку комерційні умови ліцензійного договору, що визначаються на базі роялті, передбачають виплату ліцензіатом на початковому етапі реалізації договору певної фіксованої суми, яка необхідна ліцензіару для компенсації витрат, пов'язаних з підготовкою та передачею технічної документації, а також витрат на рекламу, підготовку договору тощо. Даний вид платежів дозволяє максимально враховувати взаємні інтереси сторін і найчастіше застосовується у міжнародних ліцензійних угодах.
Можливі інші форми первісного платежу — за ознайомлення (при підписанні договору або зразу після цього), вступний (до моменту повного розкриття об'єкта ліцензії).
Ліцензійний збір — плата, стягнута з імпортера або експортера при видачі йому ліцензії (це не звільняє від сплати мита і ліцензійних винагород за договором).
Як критерій ефективності купівлі ліцензії можна використовувати (за аналогією з міжнародною практикою оцінки інвестиційних проектів) такі показники:
-
інтегральний ефект;
-
індекс рентабельності;
-
норму рентабельності;
-
період окупності.
3. Порядок розгляду ліцензійних договорів
Наказом Держпатенту від 22.05.1995 р., № 81 затверджена інструкція про розгляд і реєстрацію договору про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі). Інструкція визначає порядок розгляду і реєстрації відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Ця інструкція — обов'язкова для виконання усіма фізичними і юридичними особами незалежно від форми власності.
Ліцензійний договір набирає сили після реєстрації в Держдепартаменті інтелектуальної власності України, а приймається до розгляду після публікації відомостей про винахід в офіційному бюлетені.
Документи, що подаються на реєстрацію:
-
Заява про реєстрацію за установленою формою — 1 прим.
-
Ліцензійний договір — 3 прим.
-
Документ про сплату збору за реєстрацію — 1 прим.
Розгляд і реєстрація ліцензійного договору здійснюється протягом одного місяця з дня подачі заяви. Виноситься рішення за установленою формою. Якщо вимагаються додаткові матеріали, то після запиту — ще два тижні до рішення.
У держреєстр заносяться такі відомості:
-
сторони договору;
-
номер патенту;
-
назва винаходу;
-
обсяг переданих прав;
-
вид ліцензії (виключна, невиключна);
-
термін і територія дії договору;
-
юридичні адреси сторін.
Рішення про розірвання Ліцензійного договору доводиться до відома ДДІВ в місячний термін.
Тим же наказом Держпатенту від 22.05.1995 р., № 81 затверджені інструкції:
-
про розгляд заявки про намір здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах (з додатком зразків заяви, довідки, рішення про дозвіл або заборону);
-
про розгляд заявки про намір здійснити патентування промислового зразка в іноземних державах (з додатком подібних зразків);
-
про розгляд і реєстрацію договору про передачу прав власності на промисловий зразок і ліцензійний договір на застосування промислового зразка (з додатком зразків необхідних документів).
Можуть бути інші договори:
-
авторські (про передачу готових здобутків науки, літератури і мистецтва або їх створення);
-
видавничі (про видання і поширення);
-
на депонування рукопису;
-
на створення і використання результатів науково-технічної діяльності;
-
на роботи і послуги із забезпечення науково-технічною інформацією;
-
договір франчайзинга.