ІНСТИТУТ РЕКЛАМИ

КАФЕДРА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ І РЕКЛАМИ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

___________________М.М. Єлізєв

Робоча програма навчальної дисципліни

“ТИПОГРАФІКА”

спеціальність 6.020210 “Дизайн”

для студентів VI курсу денного відділення

(9 семестр)

Київ – 2009

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 28 серпня 2009р.

Рекомендовано Методичною радою інституту

Протокол № 1 від 29 серпня 2009р.

Укладачі: проф. Єлізев М.М.

Рецензент:

Під загальною науковою редакцією і керівництвом

професора Антоновича Є.А.

І. Аннотація дисципліни

“ТИПОГРАФІКА”

Етимологія терміна «типографіка» пов'язана з грецькими основами «тип» (слід, відбиток), що у складних словах вказує на зв'язок з поняттями «відбиток», «друк», і «граф» (пишу, зображую). Сучасна транскрипція цього терміна в деяких мовах є дуже схожою (пор: англ. — їуродгарпу;

італ. — їіродгапа; голл. — гуродгаіїе). Однак, у тлумаченні цього терміна ще й досі немає одностайності, хоча він не тільки стрімко увійшов у про­фесійний лексикон видавців, поліграфістів, але й визначив назву навчальної дисципліни, яка стала однією з професійно-орієнтованих при підготовці дизайнерів-графіків.

Класичним вважається визначен­ня відомого англійського типографа початку XX сторіччя Стенлі Морісо-на: й Типографіка — мистецтво на­лежного розташування набірного матеріалу відповідно до конкретно­го призначення» (Епсусіораесііа Вгіїапізса, 1929).

Практика роботи дизайнера-графіка дає підстави стверджувати, що більшу частину свого про­фесійного часу він працює зі шриф­товими елементами, текстами. Вміння оперувати набірним шриф­том, набірними елементами для ство­рення графічних композицій без за­стосування зображувальних форм — це невід'ємна риса майстерності фахівця графічного дизайну.

Типографіка сприяє розвитку творчої особистості дизайнера, ор­ганізовує і дисциплінує у процесі творчого пошуку, примушуючи об­меженими засобами створювати не­обмежені композиційні ситуації.

Перша спроба створення в Україні навчального підручника з дис­ипліни «Типографіка» має за мету надати студентам знання і практичні поради щодо самостійної фахової роботи. Можливість вільно оперува­ти засобами набору допоможе їм у створенні власних творчих компо­зицій із урахуванням вироблених століттями норм і правил, досвіду ба­гатьох поколінь типографів.

Головне і невід'ємне завдання ти-пографіки — це передача інформації набірними друкованими засобами. Тому повага до читача під час твор­чого пошуку незвичних компо­зиційних побудов повинна постійно бути першорядною турботою дизай­нера. Оволодівши багатовіковим досвідом типографіки, ознайомив­шись і проаналізувавши сучасні прийоми роботи з набірним шриф­том, майбутній фахівець проник-неться повагою до маленького чор­ного знака, «відчує» мову чорного і білого, взаємних пропорцій ліній, крапок, плям і порожнин, музику слова, візуалізацію вербальної мови, просторову організацію тексту.

Типографіка викладається як окрема дисципліна у дизайнерських навчальних закладах Європи з 1957 року. Перша книга з типографіки у перекладі російською мовою з'яви­лась у 1982 році. Її автор Еміль Рудер для радянського видання додав підзаголовок «Руководство по оформленню». Найбільш на сьогодні об'ємним і повним виданням з питань типографіки є двотомник Володимира Кричевського «Типогра-фика в терминах й образах» (Моск­ва, Слово, 2000). За півтисячі років практики композиції і оформлення друкованого тексту засобами набору та верстки накопичився визначний інтернаціональний досвід, викладе­ний окремими главами і у сотнях різних спеціалізованих виданнь, рекомендованих студентам для збо­ру інформації з питань історії, роз­витку і сучасного стану типографіки.

Велика кількість ілюстративного матеріалу є безперечно необхідною і природньою для такого посібника, але обсяг видання не дозволяє навіть поверхово надати більш-менш повне уявлення про величезний досвід ти-пографів минулих літ, про сучасні прийоми типографіки.

Викладений у посібнику матеріал розрахований на попереднє вивчен­ня студентами курсу основ поліграфії і таких предметів, як шрифт, основи композиції, проекту­вання. До типографіки так чи інакше причетні друкарі і складальники, ав­тори і редактори, художні і технічні редактори, художники-графіки і оформлювачі, каліграфи і проекту­вальники шрифта, художники книги і дизайнери-графіки. Тому цей посібник може бути корисним не тільки студентам дизайнерських фа­культетів, але й усім, хто докладає зусиль до створення різної поліграфічної продукції.