5)Загальна характеристика обєктів права і.В

Поняття об'єкта цивільного права і поняття об'єкта права інтелектуальної власності між собою істотно відрізняються. Об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об'єкти суміжних прав;.. ст. 420 ЦКУ ... та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Перераховані об'єкти уже є об'єктами правової охорони, оскільки вони визнані державою такими. Але далеко не всі результати інтелектуальної діяльності є об'єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.

Отже, слід відрізняти об'єкти цивільного права, об'єкти прана інтелектуальної власності і результати інтелектуальної діяльності. Останнє поняття часто вживають у значенні об'єкта інтелектуальної власності чи об'єкта правової охорони. Проте вище було зазначено, що це різні поняття.

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної діяльності поділяються на дві основні групи: твори літератури і мистецтва або літературно-художня власність і технічні творчі твори або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літератур-но-художня і науково-технічна творчість і відповідно виокремлення в системі права інтелектуальної власності авторського права і патентного права.

Проте автори Модельного ЦК для країн СНД, враховуючи реальний стан, висунули пропозицію всі результати творчої діяльності поділяти не на дві, а на три групи: об’єкти літературно-художньої власності, об’єкти перомислової власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг. Цей поділ дістав визнання принаймні в Україні і РФ. Справді. За своїм технічним чи творчим рівнем не можна зрівнювати винахід і комерційне (фірмове) найменування, літе-ратурні твори і торговельні марки. Тому виокремлення зазначених засобів в окрему групу видається науково обгрунтованим, виправданим і доцільним. В літературі також виділяють 4 групу – нетрадиційні об’єкти права І.В. до яких належать наступні об’єкти: сорти рослин, породи тварин; компонування інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; комерційна таємниця; наукове відкриття.

Ст. 420 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

6)Система права і.В

Норми П.І.В. на даний момент належним чином не структуризовані та уніфіковані у повній мірі, про що свідчить значний масив законів та інших н-п актів які регулюють відносини з приводу виникнення, зміни та припинення права І.В. Найбільш домінуючими в цій сфері є цивільно–правові інститути (з певною долею адміністративних).

Система права І.В. (як інституту цивільного права, а не самостійної галузі) складається з таких основних субінститутів та норм:

Авторського права та суміжних прав;

Патентного права;

Правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг;

Норми що регулюють відносини щодо правової охорони інших (нетрадиційних) об’єктів права інтелектальної власності;

Інститути договірів у сфері інтелектуальної власності (ліцензійного та договору франчайзингу);

Захист права інтелектуальної власності.