13)Поняття авторського права та його джерела.

Авторське право (скор. АП, англ. copyright). В об'єктивному розумінні авторське право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільстві. Авторське право, зазвичай, тлумачиться як надане законом виключне право автора твору об’явити себе творцем твору, відтворювати його, розповсюджувати чи доводити його до відома публіки будь якими способами та засобами, а також дозволяти іншим особам використовувати твори визначеним способом. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів. У суб'єктивному розумінні, авторське право — це сукупність прав, які належать автору або його правонаступнику у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва. Сьогодні воно поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.

Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності. Воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження ідей або інформації, тобто їх «матеріальне втілення».

Джерела:

Особливу групу джерел сучасного авторського права станов лять міжнародні договори: Бернська конвенція по охороні літе ратурних та художніх творів, яка неодноразово допов нювалась і змінювалась; Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право; Римська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм, та організацій мовлення; Угода про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності; Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності по авторському праву; Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм; Угода про торгівельні аспекти прав на інтелектуальну власність.

Конституція України, ЦКУ, ГКУ

До нормативних актів, присвячених регулюванню авторських відносин, належать такі законодавчі акти: Закон України “Про авторське право і суміжні права” який займає центральне місце, Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм”; Закон України “Про телебачення і радіомовлення”; Закон України “Про видавничу справу”; Закон України “Про кінематографію”; Закон України “Про архітектурну діяльність” та ін.

Окрім того, до галузі авторського права відносяться окремі статті законодавчих актів, присвячені в цілому регулюванню інших суспільних відносин. Це, зокрема, ст. 176 Кримінального кодексу України; норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.

Відносини в сфері авторського права регулюються також підзаконними нормативними актами, а саме: Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим Указом Президента України; Положенням про Державний департамент інтелектуальної власності,; Постановою Кабінету Міністрів про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір; Положенням про державного інспектора з питань інтелектуальної власності,.

+Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 р.