- •1. Загальна характеристика експортної діяльності України. Сутність реекспортних операцій.
- •2. Товари, експорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
- •3. Види митного режиму, їх характеристика.
- •4. Основні етапи митного оформлення товарів.
- •5. Документи, які подаються для митного оформлення товарів у режимі експорту.
- •6. Поняття, об'єкти, суб’єкти та способи здійснення митного контролю.
- •7. Випадки, в яких здійснюється обов’язкове заповнення вантажної митної декларації.
- •8.Види операцій, що відносяться до імпортних. Переваги та недоліки імпортних операцій. Сутність реімпортних операцій.
- •10.Наслідки застосування імпортного митного тарифу для споживачів, виробників та отримувачів соціальних виплат.
- •11.Поняття демпінгу та антидемпінгових заходів
- •12.Способи обмеження імпорту
- •13.Особливості захисту прав суб’єктів зед від зростаючого імпорту. Етапи проведення спеціального розслідування з встановлення факту зростаючого імпорту.
- •14. Основні види українського товарного імпорту. Фактори впливу на формування експортно-імпортної номенклатури міжнародної торгівлі України.
- •15. Загальна характеристика імпортної політики України. Критерії ефективності політики імпортозаміщення.
- •16. Основні напрямки оптимізації імпорту в Україні.
- •17. Види торгово-посередницьких операцій, які відображають право власності на товар, що є предметом посередницької угоди. Переваги посередницьких операцій.
- •18. Сутність та механізм здійснення комісійних операцій.
- •19. Загальна характеристика договору комісії. Поняття субкомісії.
- •20. Поняття консигнації, її відмінність від комісії.
- •21. Різновиди консигнації у зовнішньоторговельній практиці.
- •22. Основні етапи здійснення консигнаційної угоди
- •23. Переваги та недоліки консигнаційних операцій для консигнанта та консигнатора
- •24. Сутність, суб’єкти та строки здійснення операцій з давальницькою сировиною у зед
- •25. Переваги та недоліки використання операцій з давальницькою сировиною для замовника і виконавця.
- •26. Різновиди операцій з переробки давальницької сировини
- •27. Поняття та характерні особливості бартерних операцій
- •28. Товари, роботи та послуги, експорт (імпорт) яких за бартерними операціями заборонено.
- •1.2 Механізм проведення операцій факторингу
- •1.4 Переваги і недоліки факторингових операцій
- •37.Загальна характеристика сучасного світового ринку факторингових послуг.
- •38. Особливості надання та використання факторингових послуг в Україні.
- •40/ Основні етапи здійснення форфейтингових операцій.
- •39. Поняття, сторони, строки здійснення та сфери використання форфейтингових операцій у зед.
- •41. Види форфейтингових операцій
- •42. Сучасний світовий ринок форфейтингових послуг.
- •43 Проблеми та перспективи використання форфейтингу в Україні
- •44. Переваги та недоліки форфейтингових операцій для експортера, імпортера, форейтора та гаранта
- •45. Поняття та види лізингових операцій
- •46. Сутність фінансового лізингу.
- •47 Специфіка договору лізингу. Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •48 Сутність, об’єкт, предмет, завдання, методи та етапи аналізу зед. Джерела одержання інформації для проведення аналізу зед
- •50.Класифікація показників, що використовуються при аналізі зед
- •51.Загальна характеристика показників ефекту та ефективності зовнішньоекономічних операцій. Принципи їх розрахунку.
- •52. Особливості аналізу експортної діяльності підприємства
- •53. Особливості аналізу імпортної діяльності підприємства
- •54. Економічний ефект та ефективність експортно-імпортних операцій.
- •55. Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства-суб'єкта зед.
- •49 Основні критерії економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій на макро- та мікрорівні. Поняття та складові результатів і витрат.
45. Поняття та види лізингових операцій
Лізингова операція — це:
довгострокова оренда матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем на весь строк угоди;
специфічна форма фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду.
Класифікація лізингових операцій
Міжнародний лізинг — договір лізингу, що укладається суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Розрізняють міжнародний лізинг:
прямий експортний;
прямий імпортний;
транзитний (непрямий).
Технологічно вони реалізуються за допомогою договорів, що укладаються:
українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендатором;
українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном;
українською лізинговою компанією з іноземним орендатором через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках;
українським орендатором безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.
Прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями, наділеними правами юридичної особи з двох різних країн. Привабливість його полягає в тому, що:
лізингодавець має можливість одержати експортний кредит в своїй країні і тим самим розширити ринок збуту своїх товарів і послуг;
орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.
Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди у національної фірми і передає в оренду іноземному лізингоодержувачу.
Рис. 19. Спрощена модель експортного лізингу
Імпортна лізингова операція — лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і передає його вітчизняному лізингоодержувачу.
Рис. 20. Спрощена модель імпортного лізингу
Транзитний (непрямий) лізинг — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, що знаходиться в третій країні.
Рис. 21. Спрощена модель транзитного міжнародного лізингу
Прямий лізинг — має місце, коли постачальник сам без посередників здає об’єкт у лізинг, що дозволяє безпосередньо виробнику одержувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції і спрямовувати їх на розширення і технічну реконструкцію виробництва.
Непрямий лізинг передбачає участь посередників: лізингодавець спочатку фінансує купівлю засобів виробництва виробника і постачає їх орендарю, а потім одержує лізингові платежі від орендаря.
Зворотний лізинг — полягає в тому, що власник майна спочатку продає його майбутньому лізингодавцю, а потім сам орендує цей об’єкт у покупця, тобто одна і та ж особа (початковий власник) виступає і як постачальник, і як лізингоодержувач.
Лізинг постачальнику — відрізняється від зворотного тим, що постачальник, хоча й виступає в ролі продавця та орендаря одночасно, але не є користувачем майна, яке він зобов’язується передати в сублізинг третій особі.
Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший за той, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути подовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Пайовий (leveraged) — суть його полягає в об’єднанні кількох фінансових установ для фінансування крупної операції з лізингу. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів згідно із Законом України «Про лізинг» не може перевищувати 80% вартості набутого для лізингу майна.
Груповий лізинг — орендодавцем виступає група учасників (акціонерів). Вони засновують спеціальну корпорацію і призначають довірену особу, яка здійснює в подальшому всі операції з лізингових відносин.
Чистий лізинг — угода, за якої за всіх інших умов технічне обслуговування устаткування, переданого у користування, лягає на лізингоодержувача.
«Мокрий» лізинг — звільняє лізингоодержувача від згаданого вище зобов’язання, оскільки лізингова фірма пропонує йому цілий набір послуг з експлуатації вказаного майна.
Лізинг нерухомості — лізингодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і передає йому для користування у виробничих та комерційних цілях з правом викупу або без нього по закінченні строку договору.
Лізинг рухомого майна — поділяється на лізинг виробничого і будівельного обладнання, комп’ютерів, транспортних засобів, верстатів і т. д.
Фіктивний лізинг — має спекулятивний характер і розрахований на одержання прибутку за рахунок діючих у країні податкових та інших пільг. Ця угода здійснюється для прикриття операцій купівлі-продажу в розстрочку, яку б хотіли здійснити сторони насправді.
Дійсний лізинг — з правової точки зору повинен відповідати чинному законодавству та економічному змісту лізингу.
Грошовий лізинг — коли всі платежі здійснюються у грошовій формі.
Компенсаційний лізинг — передбачає платежі у формі поставки товарів, що виробляються на орендованому обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг.
Змішаний лізинг — базується на поєднанні грошових і компенсаційних платежів.
Слід зазначити, що в Україні сьогодні можуть застосовуватись далеко не всі види лізингу через відсутність необхідної законодавчої бази (законодавчо дозволені лише фінансовий і оперативний, зворотний, пайовий і міжнародний лізинги).