- •1. Загальна характеристика експортної діяльності України. Сутність реекспортних операцій.
- •2. Товари, експорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
- •3. Види митного режиму, їх характеристика.
- •4. Основні етапи митного оформлення товарів.
- •5. Документи, які подаються для митного оформлення товарів у режимі експорту.
- •6. Поняття, об'єкти, суб’єкти та способи здійснення митного контролю.
- •7. Випадки, в яких здійснюється обов’язкове заповнення вантажної митної декларації.
- •8.Види операцій, що відносяться до імпортних. Переваги та недоліки імпортних операцій. Сутність реімпортних операцій.
- •10.Наслідки застосування імпортного митного тарифу для споживачів, виробників та отримувачів соціальних виплат.
- •11.Поняття демпінгу та антидемпінгових заходів
- •12.Способи обмеження імпорту
- •13.Особливості захисту прав суб’єктів зед від зростаючого імпорту. Етапи проведення спеціального розслідування з встановлення факту зростаючого імпорту.
- •14. Основні види українського товарного імпорту. Фактори впливу на формування експортно-імпортної номенклатури міжнародної торгівлі України.
- •15. Загальна характеристика імпортної політики України. Критерії ефективності політики імпортозаміщення.
- •16. Основні напрямки оптимізації імпорту в Україні.
- •17. Види торгово-посередницьких операцій, які відображають право власності на товар, що є предметом посередницької угоди. Переваги посередницьких операцій.
- •18. Сутність та механізм здійснення комісійних операцій.
- •19. Загальна характеристика договору комісії. Поняття субкомісії.
- •20. Поняття консигнації, її відмінність від комісії.
- •21. Різновиди консигнації у зовнішньоторговельній практиці.
- •22. Основні етапи здійснення консигнаційної угоди
- •23. Переваги та недоліки консигнаційних операцій для консигнанта та консигнатора
- •24. Сутність, суб’єкти та строки здійснення операцій з давальницькою сировиною у зед
- •25. Переваги та недоліки використання операцій з давальницькою сировиною для замовника і виконавця.
- •26. Різновиди операцій з переробки давальницької сировини
- •27. Поняття та характерні особливості бартерних операцій
- •28. Товари, роботи та послуги, експорт (імпорт) яких за бартерними операціями заборонено.
- •1.2 Механізм проведення операцій факторингу
- •1.4 Переваги і недоліки факторингових операцій
- •37.Загальна характеристика сучасного світового ринку факторингових послуг.
- •38. Особливості надання та використання факторингових послуг в Україні.
- •40/ Основні етапи здійснення форфейтингових операцій.
- •39. Поняття, сторони, строки здійснення та сфери використання форфейтингових операцій у зед.
- •41. Види форфейтингових операцій
- •42. Сучасний світовий ринок форфейтингових послуг.
- •43 Проблеми та перспективи використання форфейтингу в Україні
- •44. Переваги та недоліки форфейтингових операцій для експортера, імпортера, форейтора та гаранта
- •45. Поняття та види лізингових операцій
- •46. Сутність фінансового лізингу.
- •47 Специфіка договору лізингу. Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •48 Сутність, об’єкт, предмет, завдання, методи та етапи аналізу зед. Джерела одержання інформації для проведення аналізу зед
- •50.Класифікація показників, що використовуються при аналізі зед
- •51.Загальна характеристика показників ефекту та ефективності зовнішньоекономічних операцій. Принципи їх розрахунку.
- •52. Особливості аналізу експортної діяльності підприємства
- •53. Особливості аналізу імпортної діяльності підприємства
- •54. Економічний ефект та ефективність експортно-імпортних операцій.
- •55. Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства-суб'єкта зед.
- •49 Основні критерії економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій на макро- та мікрорівні. Поняття та складові результатів і витрат.
1. Загальна характеристика експортної діяльності України. Сутність реекспортних операцій.
Український експорт становить понад 50 відсотків валового національного продукту України.
На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство (зерно), машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 80 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є їхній сировинний характер та високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 1996 році становив 37,9 млрд. доларів США. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами склалось позитивним в сумі 249,2 млн. доларів США.
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2004 році досяг рівня 69 млрд. доларів США при позитивному сальдо торгівлі товарами та послугами у 6,9 млрд. доларів США, що є рекордним показником за всі часи незалежності України.
Важливим моментом розвитку експорту стало набуття Україною у травні 2008 року повноправного членства в СОТ, що надало можливість стати рівноправним партнером на світових товарних ринках. У результаті було скасовано окремі обмеження та лібералізовано умови доступу на зовнішні ринки для цілого ряду українських товарів базових експортних галузей.
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг у 2009 році становив 99,8 млрд. доларів США. Сальдо торгівлі товарами та послугами у 2009 році склалося від'ємним в сумі 1,4 млрд. доларів США.
Сучасний стан зовнішньої торгівлі зумовлений впливом таких економічних факторів:
суттєве зростання цін на імпортовані енергоносії (з 50 доларів США за 1 тис. куб.м у 2004 році до 210 доларів США у 2009 році);
скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках внаслідок розгортання світової фінансово-економічної кризи;
падіння промислового виробництва та скорочення будівельних робіт, що вплинуло на зниження потреби вітчизняних підприємств у сировині, матеріалах та напівфабрикатах;
падіння інвестиційної активності, що позначилось на зниженні потреби вітчизняних товаровиробників в імпорті машин та устаткування, а також інших інвестиційних товарів;
обмеження доступу до фінансових ресурсів, порушення рівноваги банківської системи та відтік капіталу;
недоліки у системі прав власності, макроекономічна нестабільність та високі граничні ставки податків;
низький рівень показників створення спільних підприємств між українськими та іноземними партнерами, що гальмує передачу технологій;
звуження споживчого попиту в умовах зниження заробітної плати та споживчого кредитування, що позначилось на зменшенні обсягів імпорту споживчих товарів, включаючи легкові автомобілі.
Реекспортні операції входять до складу зовнішньоторговельних операцій.
Реекспортні операції – це такі операції, які пов’язані з продажем та вивезенням за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався у реекспортуючій країні ніякій обробці. Згідно митної статистики реекспортними вважаються також операції, при яких товари, що передаються або ж відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну. Об'єктом реекспорту найчастіше є товари, що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах.
Здійснюючи ЗЕД шляхом реекспортних операцій торгові фірми отримують прибуток завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, фірма якої здійснює реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних послуг, проведення страхових, кредитних та інших операцій товаропросування.
При здійсненні реекспортної операції передбачається укладення реекспортером двох зовнішньоторгових угод. За першою угодою він купує товар, а за другою його продає.
Однією із ключових умов для здійснення реекспортних операцій є наявність території, на якій товари не оподатковуються. Наприклад, вільні економічні зони, офшорні зони. Товари, які ввозять на територію таких зон, не обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків або встановлюють спеціальні пільги для обігу товарів, капіталу. У випадку продажу товарів усередині країни при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито, а у випадку реекспорту товари вивозяться без будь-яких митних формальностей.
Такі операції, як правило, здійснюються на замовлення кінцевого імпортера, який не має виходу на ринок країни експортера та не бажає нести витрати, які зв'язані з таким виходом. Іноді причиною реекспортних операцій є торгово-політичні умови, які обмежують експорт чи імпорт деяких країн.