- •1. Загальна характеристика експортної діяльності України. Сутність реекспортних операцій.
- •2. Товари, експорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
- •3. Види митного режиму, їх характеристика.
- •4. Основні етапи митного оформлення товарів.
- •5. Документи, які подаються для митного оформлення товарів у режимі експорту.
- •6. Поняття, об'єкти, суб’єкти та способи здійснення митного контролю.
- •7. Випадки, в яких здійснюється обов’язкове заповнення вантажної митної декларації.
- •8.Види операцій, що відносяться до імпортних. Переваги та недоліки імпортних операцій. Сутність реімпортних операцій.
- •10.Наслідки застосування імпортного митного тарифу для споживачів, виробників та отримувачів соціальних виплат.
- •11.Поняття демпінгу та антидемпінгових заходів
- •12.Способи обмеження імпорту
- •13.Особливості захисту прав суб’єктів зед від зростаючого імпорту. Етапи проведення спеціального розслідування з встановлення факту зростаючого імпорту.
- •14. Основні види українського товарного імпорту. Фактори впливу на формування експортно-імпортної номенклатури міжнародної торгівлі України.
- •15. Загальна характеристика імпортної політики України. Критерії ефективності політики імпортозаміщення.
- •16. Основні напрямки оптимізації імпорту в Україні.
- •17. Види торгово-посередницьких операцій, які відображають право власності на товар, що є предметом посередницької угоди. Переваги посередницьких операцій.
- •18. Сутність та механізм здійснення комісійних операцій.
- •19. Загальна характеристика договору комісії. Поняття субкомісії.
- •20. Поняття консигнації, її відмінність від комісії.
- •21. Різновиди консигнації у зовнішньоторговельній практиці.
- •22. Основні етапи здійснення консигнаційної угоди
- •23. Переваги та недоліки консигнаційних операцій для консигнанта та консигнатора
- •24. Сутність, суб’єкти та строки здійснення операцій з давальницькою сировиною у зед
- •25. Переваги та недоліки використання операцій з давальницькою сировиною для замовника і виконавця.
- •26. Різновиди операцій з переробки давальницької сировини
- •27. Поняття та характерні особливості бартерних операцій
- •28. Товари, роботи та послуги, експорт (імпорт) яких за бартерними операціями заборонено.
- •1.2 Механізм проведення операцій факторингу
- •1.4 Переваги і недоліки факторингових операцій
- •37.Загальна характеристика сучасного світового ринку факторингових послуг.
- •38. Особливості надання та використання факторингових послуг в Україні.
- •40/ Основні етапи здійснення форфейтингових операцій.
- •39. Поняття, сторони, строки здійснення та сфери використання форфейтингових операцій у зед.
- •41. Види форфейтингових операцій
- •42. Сучасний світовий ринок форфейтингових послуг.
- •43 Проблеми та перспективи використання форфейтингу в Україні
- •44. Переваги та недоліки форфейтингових операцій для експортера, імпортера, форейтора та гаранта
- •45. Поняття та види лізингових операцій
- •46. Сутність фінансового лізингу.
- •47 Специфіка договору лізингу. Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •48 Сутність, об’єкт, предмет, завдання, методи та етапи аналізу зед. Джерела одержання інформації для проведення аналізу зед
- •50.Класифікація показників, що використовуються при аналізі зед
- •51.Загальна характеристика показників ефекту та ефективності зовнішньоекономічних операцій. Принципи їх розрахунку.
- •52. Особливості аналізу експортної діяльності підприємства
- •53. Особливості аналізу імпортної діяльності підприємства
- •54. Економічний ефект та ефективність експортно-імпортних операцій.
- •55. Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства-суб'єкта зед.
- •49 Основні критерії економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій на макро- та мікрорівні. Поняття та складові результатів і витрат.
44. Переваги та недоліки форфейтингових операцій для експортера, імпортера, форейтора та гаранта
Переваги форфейтингу:
1. Експортер вільний від:
а) відповідальності по боргах імпортера у найближчому майбутньому (протягом 1 року);
б) потенційних пасивів у вигляді боргів, які мають бути виплачені імпортером протягом середньострокового періоду (до 5 років).
Це зв'язано з тим, що експортер негайно отримує готівку від ФФ, а ФФ відмовляється від регресу до експортера. Оскільки експортер не має пасивів у своєму балансовому звіті, він буде у вигідному становищі для наступного збільшення свого кредиту, якщо виникне така необхідність.
2. Позиція експортера щодо ліквідності поліпшується, оскільки він негайно отримує готівкові.
3. Якщо експортер не має потенційних пасивів і має кращу ліквідність, його шанси отримати позику збільшуються. Форфейтинг не впливає на ліміти експортера а овердрафту або на інший кредит, наданий банком (навіть якщо він є ФФ).
4. На валютні ризики наражається не експортер, а ФФ.
5. Експортер не повинен захищати себе від ризику неплатежу шляхом страхування експортного кредиту через Відділ гарантування експортних кредитів або приватну страхову компанію. У будь-якому випадку страхування експортного кредиту не покриває потенційні втрати експортера на 100%, І експортер наражається на ризик понести певну частину збитків у випадку неплатежу імпортера. При ФФ такого ризику немає. Крім того, якщо експортер вибирає страхування експортного кредиту і кредит покупцю або постачальнику, який гарантований Відділом гарантування експортних кредитів, замість ФФ, а покупець відмовляється оплачувати свої борги, у нього будуть проблеми з ліквідністю, доки страховик не здійснить розрахунок. При ФФ цієї проблеми не існує.
6. Не існує ризику процентних ставок, оскільки облікова ставка відома з самого початку.
7. Експортер звільняється від адміністративних проблем та витрата інкасування
боргів.
8. Послуга з ФФ більш гнучка, ніж фінансування кредиту покупцю або постачальнику, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, оскільки експортер може домовитись про ФФ, навіть коли в експортному контракті пропонується значна сума за товари, вироблені за кордоном, і "місцеві" витратну країні покупця. Укладення договору про фінансування, гарантованого Відділом гарантування експортних кредитів, дещо складніше у такій ситуації.
9. Він являє собою метод фінансування, коли фінансування, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, просто недоступне.
10. Договір про ФФ може бути укладений швидко.
11. ФФ може бути дешевшим за традиційний метод фінансування середньострокового експортного кредиту шляхом банківського кредиту, який підтримується покриттям Відділу гарантування експортних кредитів (фінансування кредиту постачальнику), в залежності від поточних процентних ставок по консенсусу для такого фінансування.
Переваги ФФ (з векселями,які отримали банківський аваль від імені імпортера) перед перевідними векселями, акцептованими трасатом, полягають у такому.
Якщо ринок потребує кредиту, то виникають технології, які дозволяють надати кредит та забезпечують різні ступені безпеки. Добрі давні перевідні векселі, які можуть бути обліковані, мають перевагу у тому, що юридичним стан векселя визнаний маііже в усьому світі і мало знайдеться країн, у яких хто-небудь наважиться отримати оскаржений вексель. Варіантом, популярність якого зростає, є ФФ першокласних ставок (усе перевідні векселі). Це особливо вигідно її рп укладенні контрактів вартістю, у крайньому раз), в 250 ООО СВР, де фіксована процентна ставка необхідна, скажімо, на 5 років.
Покупець отримує заздалегідь обумовлений аваль, гарантію оплати по його векселях, від провідного банку у своїй країні. Результуючий цінний папір потім може бути проданий з дисконтом на форфейтинговому ринку, які в наш час поширені у Лондоні. Перевага для продавця полягає у тому, що до нього немає регресу.
Недоліки ФФ:
1. Основним недоліком ФФ є його вартість. Облікова ставка по простих векселях може бути достатньо високою, і експортер може домовитись про фінансування, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, по пільговфій ставці (ставці консенсусу). Вартісний недолік ФФ залежить від:
а) комерційних процентних ставок;
б) доступності пільгових процентних ставок за схемою Відділу гарантування експортних кредитів та величини різниці між цими та комерційними ставками.
2. Іншим недоліком ФФ є те, що експортер може не знайти банк, який би схотів діяти як форфейтер, з таких причин:
а) він не задоволений кредитоспроможністю покупця;
б) банк, який надає аваль, не є престижним, тому банк-ФФ не хоче покладатись на його гарантію;
в) уряд країни покупця може накласти обмеження на платежі за кордон;
г) країна покупця зазнає нестачу резервів іноземної валюти;
д) покупець може відмовитись виконати авансовий платіж за товари, і тому банк-ФФ може відмовитись надавати послуги з ФФ.