- •1.1. Метод, методологія, методика
- •1.2. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку
- •1.3. Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності
- •1.4. Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна
- •1.5. Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень
- •1.6. Організація як соціальний інститут і об’єкт менеджменту
- •1.7. Персонал організації
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •2.1. Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації
- •Порівняльна характеристика відкритої та закритої політики менеджменту персоналу [1, с. 131]
- •2.2. Чинники стратегії та політики менеджменту персоналу
- •Зовнішні та внутрішні фактори політики менеджменту персоналу
- •2.3. Напрями реалізації стратегії та політики менеджменту персоналу
- •На другому рівні узагальнення в системі менеджменту персоналу виокремлюють такі підсистеми та функції лінійного та функціонального управління, стосовно яких розробляється політика:
- •2.4. Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу
- •2.5. Залежність стратегії та політики менеджменту персоналу від генеральної стратегії розвитку організації
- •2.6. Відмінності в політиці менеджменту персоналу залежно від моделі ринку праці
- •Характеристики бюрократичної та патерналістської моделей внутрішньофірмового ринку праці
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література
1.7. Персонал організації
Відомий японський підприємець і менеджер Коноске Мацусіта так охарактеризував роль персоналу: «Ціна будь-якого підприємства дорівнює ціні його людського чинника».
Персонал — це особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів і власників [3, с. 50].
У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кількістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо. А це дуже ускладнює систему та процеси управління такими колективами.
В організаціях промислового виробництва виділяють персонал основної діяльності (промислово-виробничий) і неосновної (непромисловий).
В Україні назви категорій персоналу стандартизовано, а отже, усі організації повинні дотримуватися стандартизованих назв.
Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персоналу:
-
законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі);
-
професіонали;
-
фахівці;
-
технічні службовці;
-
робітники сфери торгівлі та побутових послуг;
-
кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;
-
кваліфіковані робітники з інструментом;
-
оператори та складальники устаткування і машин;
-
найпростіші професії.
У складі персоналу організації можуть бути постійні працівники, сезонні, тимчасові. Є такі, що зайняті повний робочий день, інші працюють у режимі неповного робочого дня або тижня. Одна людина може працювати у двох організаціях на засадах сумісництва. При цьому основним місцем роботи вважається та організація, де зберігається трудова книжка працівника.
Організація може приймати на навчання, підвищення кваліфікації, стажування тощо учнів, студентів-практикантів, стажистів з інших організацій, але ці люди до складу персоналу не входять, хоча клопотів, пов’язаних з їхнім перебуванням в організації, може бути багато.
Структурою персоналу називають співвідношення чисельності різних категорій працівників, наприклад, керівників і рядових виконавців; робітників, зайнятих ручною та механізованою працею тощо.
Структуру персоналу неможливо стандартизувати, адже вона складається щоразу індивідуально під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно аналізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутрішніх змін.
Багатьом організаціям не лише в Україні, а й в усьому світі, бракує висококваліфікованих, ініціативних, з творчим потенціалом працівників усіх посадових рівнів, але в першу чергу менеджерів зі стратегічним мисленням і вмінням ефективно вирішувати тактичні завдання.
Запитання та завдання для самоконтролю
-
Навести визначення таких понять: метод, методика, методологія.
-
Яке значення має знання методології навчальної дисципліни для формування фахівців у галузі менеджменту персоналу?
-
Що собою являє менеджмент персоналу?
-
Назвати основні методологічні аспекти менеджменту персоналу як процесу, сфери практичної діяльності.
-
У чому полягає мета менеджменту персоналу?
-
Пояснити поняття об’єкта й суб’єкта менеджменту персоналу.
-
Розкрити суть змісту й форми менеджменту персоналу.
-
Що є субстратом у менеджменті персоналу?
-
Які функції покладаються на менеджмент персоналу?
-
Назвати й пояснити принципи менеджменту персоналу.
-
Розкрити основні зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем.
-
Що собою являє стратегія менеджменту персоналу?
-
Що собою являє політика менеджменту персоналу?
-
Назвати основні завдання менеджменту персоналу в організації.
-
Що є продуктом менеджменту персоналу?
-
Розкрити мету й завдання навчальної дисципліни «Менеджмент персоналу».
-
Що є предметом навчальної дисципліни?
-
Що є об’єктом навчальної дисципліни «Менеджмент персоналу»?
-
З якими дисциплінами навчального плану логічно пов’язана дисципліна «Менеджмент персоналу»?
-
Назвати й пояснити основні аспекти методології менеджменту персоналу як галузі науки.
-
Які методи використовуються в наукових дослідженнях менеджменту персоналу?
-
Навести тлумачення ключових понять навчальної дисципліни: «менеджмент», «персонал», «організація».
-
Як класифікується персонал за професійними категоріями?
-
Що собою являє структура персоналу?