Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Контрольна (в).doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
171.52 Кб
Скачать

3 Організаційна основа і структура центрального апарату мзс Франції.

На сьогоднішній день діяльність дипломатичної служби Франції, встановлення та підтримку міжнародних відносин, а також підписання мирних, торгових та інших договорів закріплені Конституцією Франціі3. ''Посли та надзвичайні посланники призначаються Радою Міністрів''. ,

''Президент Республіки акредитує послів і надзвичайних посланників у зарубіжних державах; іноземні посли і надзвичайні посланники акредитуються при ньому''. посол''представляє Президента Республіки, Уряд і Міністрів''. ''Президент Республіки веде переговори про укладення договорів і ратифікує їх. Його інформують про всі переговорах щодо укладення будь-якого міжнародної угоди, що не підлягає ратифікації''.    ''Республіка може укладати угоди з європейськими державами, які дотримуються однакових з нею зобов'язань у сфері надання притулку та захисту Прав Людини та основних свобод, в рамках яких буде встановлена ​​компетенція кожної зі сторін для розгляду поданих заяв про надання притулку. Проте, навіть тоді, коли в рамках цих угод подана заява не входить в сферу компетенції республіканської влади, вони зберігають за собою право надати притулок будь-якому іноземцю, переслідуваному за свої виступи на захист свободи або клопоче про захист з інших мотивів ". '3

Якщо Конституційний Рада, запитаний Президентом Республіки, Прем'єр-міністром, Головою кожної з палат або шістдесятьма депутатами або шістдесятьма сенаторами заявляє, що міжнародне зобов'язання містить положення, що суперечить Конституції, то дозвіл на його ратифікацію або схвалення прийнятого міжнародного зобов'язання може бути дано тільки після перегляду Конституції ".  'Договори або угоди, належним чином схвалені або ратифіковані, з моменту їх публікації мають силу, що перевищує силу внутрішніх законів, за умови застосування такого договору або угоди іншою стороною''.

Завдання Міністерства Закордонних Справ Франції полягають у:     - Інформування Президента та Голови уряду Франції про міжнародній обстановці та ситуації в інших країнах.     - Розробка стратегії зовнішньої політики Франції.      - Здійснення і координація міжнародних відносин Французької Республіки.    -  Захист інтересів французьких громадян за кордоном.

МЗС Франції несе відповідальність за зовнішню політику країни але не володіє винятковим правом на всю процедуру підписання таких договорів. Відповідальність за всі фінансові справи і за економічні питання лежить на міністерстві економіки та фінансів. Як би там не було, головну роль грає міністерство фінансів, і частіше за все воно і ставить свій підпис під документами. І знову положення економічної дипломатії особливе: з одного боку, її дійові особи це тільки дипломати, з іншого боку, МЗС не належить монопольне право на неї. Жодна держава, в т.ч. Франція, не доручає всі справи економічної дипломатії лише одним дипломатам. Воно розподіляє їх між службами, знаходячи найбільш зручний для себе спосіб вирішення поставлених перед ним завдань у сфері зовнішньої економічної політики, монополія якої належить йому, як гаранту національного суверенітета. Міністром закордонних справ Франції є в даний час Доменік Галузо де Вільпен.

Політична Канцелярія Франції включає в себе Посла та Першого радника, який є Повіреним у справах у відсутність Посла. Канцелярія здійснює керівництво і координацію діяльності всіх служб Посольства. Зокрема, щотижня, під головуванням Посла або Першого радника, проводяться робочі наради, на які запрошуються всі керівники служб для обговорення поточних справ. У функції Канцелярії входить також аналіз внутрішньої політики та зовнішніх зв'язків обох країн, відповідно до зоною компетенції. Канцелярія виступає також посередником між органами державної влади Франції, з одного боку, та іншими країнами, з іншого. У цій якості вона підтримує на постійній основі відносини з місцевими державними структурами, особливо з міністерствами закордонних справ.

4

4 Особливості підготовки дипломатичного працівника в Франції

У 2000 р. вся дипломатична служба Франції, згідно бюджетних асигнувань, налічувала 9475 співробітника. З них в центральному апараті 3806 чоловік, на дипломатичної та консульської служби - 4366 осіб, у культурних закладах - 1303 людини. Це на 92 посади більше ніж у 1999 р.: зростання пояснюється закінченням у 1998 р. злиттям Міністерства закордонних справ з Міністерством у справах співробітництва.

Працівники дипломатичної служби Франції поділяються на три категорії А, В, С. Категорія «А» включає посланників, радників і секретарів Міністерства закордонних справ, перекладачів. Категорія «В» включає адміністративних секретарів, працівників шіфрсвязі, асистентів з соціальних питань. Категорія «С» включає технічний склад - стенографісток, бухгалтерських працівників, кваліфікованих робітників і т.д.

Набір на дипслужбу і заміщення посад секретарів і радників проводиться на основі конкурсних іспитів або через Школу національної адміністрації. . Звертається увага на необхідність хорошої загальної підготовки в галузі публічного права, історії, політичних чи економічних наук, а також володіння мовами

.

Кандидатів на конкурсні іспити Міністерство закордонних справ черпає головним чином серед випускників Інститутів політичних наук і особливо серед осіб, які закінчили Національну школу східних мов.

Національна школа адміністрації (ЕНА) була створена після Другої світової війни для підготовки керівних кадрів всього державного апарату Франції, включаючи й дипломатичну службу. У Національну школу адміністрації приймаються дві категорії слухачів: з одного боку, особи, не старше 26 років мають дипломи вищої освіти відповідного профілю. З іншого боку - державні службовці не старше 30 років пропрацювали не менше 5 років на государственнрй службі. Вступні іспити проводяться окремо для кожної з категорій, але надалі ніякої відмінності в процесі навчання і при призначенні на роботу між цими категоріями не робиться. Термін навчання в школі - 2 роки 4 місяці. В ході навчання слухачі проходять тривалу стажування в держустановах у Франції або за кордоном, а потім вивчають теоретичні дисципліни, іноземні мови, продовжують практику в різних адміністративних установах. Після закінчення другого курсу складається список слухачів у черговості, яка залежить від показників у навчанні. Слідом за цим відбувається розподіл слухачів на роботу. При цьому враховується як бажання слухачів, так і результати їх навчання. Слухачі цієї школи вважаються державними службовцями і отримують високу стипендію. У випадку, якщо це дозволяє їм зайняте за підсумками навчання місце, слухачі можуть обрати роботу в Міністерстві закордонних справ, отримавши призначення на посаду радника. Будь-яких конкурсних іспитів їм для цього не потрібно. У середньому кожен рік на Ке д'Орсе приймається по сім випускників Школи національної адміністрації.

Прийняті на роботу в міністерство особи проходять стажування За свою кар'єру в Міністерстві співробітнику доведеться раз дванадцять змінювати характер діяльності, залишаючись на кожному посту в середньому по три роки.

Прийняті на роботу співробітники також як співробітники, що одержали підвищення повинні проробити від 2 до 4 років у центральному апараті до їх виїзду за кордон. Потім вони проходять через одне або два призначення за кордоном, залишаючись на кожному посту три або чотири роки. При цьому пропонується чергування постів, які вважаються легкими і важкими.

У французькій дипломатичній службі діє загальноприйнята у міжнародній практиці система дипломатичних рангів з тією, однак, особливістю, що ранг надзвичайного і повноважного посла присвоюється вкрай рідко. МЗС Франції сприяє у забезпеченні роботою подружжя співробітників

5

закордонного представництва. У випадку, якщо це не вдається зробити, співробітнику на 10% збільшується покладена в країні перебування надбавка до основного окладу.

Граничний вік перебування на дипломатичній роботі, як і на державній службі взагалі - 65 років.

Семінар № 11

  1. дипл. служба Велик. та США

  2. генеза дипл. служби Велик. і США

  3. особливості організації дипл. служби в сучасних умовах у Велик. І США

  4. відбір навчання та просування по службовій драбині дипл. кадрів у Велик. і США