Наведемо структуру платіжного балансу України

Статті	Суми
1	2
Рахунок поточних операцій
Баланс товарів та послуг
Товари ( сальдо )
-Експорт товарів
-Імпорт товарів
Баланс послуг ( сальдо )
-Експорт послуг
-Імпорт послуг
Доходи ( сальдо)
-Надходження
-Витрати
Поточні трансферти ( сальдо )
-Надходження
-Витрати
Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
Фінансові рахунки
Прямі інвестиції
-в Україну
-з України
Середньострокові та довгострокові кредити
-одержані
-погашені
Інший короткостроковий капітал
Резервні активи
Помилки та упущення
Баланс

Основними методами регулювання платіжного балансу є:

1. Проведення дефляційної політики – скорочення внутрішнього попиту.

2. Фінансова політика держави - включає бюджетні субсидії експортерам, протекціонізм ( підвищення імпортного мита ), пільгові податки для інвесторів.

3. Податкова політика – зниження податків для підвищення конкурентоспроможності товарів за кордоном.

4. Монетарна політика – ефективна за умов плаваючих валютних курсів, що впливають на платіжний баланс.

2.4.Система розрахунків

1.Умови та принципи організації безготівкового обороту.

2.Форми безготівкових розрахунків.

3.Способи, черговість та джерела платежів.

4.Організація та прогнозування готівкового обороту.

1. Безготівковий оборот - це сукупність платежів, які здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунках у банках або шляхом взаємозаліків.

Вимоги до організації безготівкового обороту:

- забезпечення своєчасного отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги;

- сприяння прискоренню обігу коштів у розрахунках;

- створення можливостей для проведення взаємного контролю постачальника і покупця за дотриманням угоди;

- проведення банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинним законодавством.

Організація безготівкового обороту базується на таких принципах:

1. Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банки та під їх контролем.

2. Розрахунки проводяться через банки зі згоди платника або за його дорученням.

3. Платежі проводяться за рахунок власних коштів або за рахунок кредитів.

Всі безготівкові розрахунки проводяться через банки та на певних рахунках. Для цього в установі банку відкриваються поточні, розрахункові, бюджетні та валютні рахунки. Рахунки відкриваються за місцем реєстрації підприємства.

Розрахункові рахунки – відкриваються підприємствам, що прцюють на принципах самофінансування, наділені власними оборотними коштами тамають самостійний баланс.

Поточні рахунки – відкриваються організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів та громадським організаціям.

Бюджетні рахунки – відкриваються підприємствам, яим виділяютьсякошти за рахунок бюджету для цільового їх використання.

Валютні рахунки – віідкриваються підприємствам, що здійснюють розрахунки в іноземній валюті або з іноземними підприємствами.

2.Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись на підставі таких розрахункових документів:

• платіжних доручень;

• чеків;

• акредитивів;

• векселів;

• платіжних вимог-доручень;

• інкасових доручень ( розпоряджень).

Платіжне доручення – це письмово оформлене доручення клієнта банкові, що його обслуговує на переказ визначеної суми коштів зі свого рахунка.

Доручення приймаються банком до виконання протягом 10 календарних днів з момента їх виписки.

Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються слідуючими етапами:

1.-виписка платіжного доручення;

2.-перерахування коштів;

3.-надходження виписки з розрахункового рахунку про списання коштів;

4.- надходження виписки з р/р про зарахування коштів.

Вимога-доручення – це комбінований документ, що складається з двох частин:

-верхня - вимога постачальника до покупця сплатити вартімть поставленої йому за договором продукції;

- нижня – доручення платника своєму банкові переказати з його рахунку суму, проставлену у графі „ сума до оплати”.

Чек – це письмовий документ, що міститть розпорядження власника рахунку (чекодавця) банкові, який веде його рахунок, сплатити вказану в чеку суму чекодержателю.

Розрізняють слідуючі види чеків:

• чеки з лімітованих чекових книжок ;

• чеки з нелімітованих чекових книжок;

• чеки акцептовані банком;

• неакцептовані банком.

Розрахунки чеками проходять слідуючі стадії:

1-заява на отримання чекової книжки;

2-депонування коштів з р/р на чековий рахунок;

3-повідомлення про відкриття чекового рахунку;

4-відвантаження ТМЦ;

5-передача чеку постачальнику;

6-надходження чеку до банку;

7-вимога на оплату чеку;

8-оплата чеку.

Акредитив – це наказ банку від платника провести за рахунок його коштів оплату товаро-матеріальних цінностей.

Розрахунки акредитивами мають слідуючі етапи:

1-заява на відкриття акредитиву;

2-перахування коштів з р/р на акредитивний;

3-повідомлення про вівдкриття акредитиву постачальника;

4-відвантаження ТМЦ;

5-надходження документів, що підтверджують відвантаження ;

6-зарахування коштів на р/р;

7-повідомлення про використання акредитиву.

Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця оплатити вказану у векселі суму власнику векселя ( векселедержателю) з настанням терміну оплати.

Розрахунки векселями проходять наступні етапи:

1-Відвантаження ТМЦ;

2-Виписка векселя;

3-Повідомлення про настання терміну оплати;

4-Дорученя на оплату;

5-Оплата по векселю;

6-Вексель з відміткою „ оплачено”;

7-Повідомлення про оплату.

Векселі бувають:

• прості ( виписує і підписує боржник );

• переказні ( виписує і підписує кредитор).

3. Спосіб платежу – це порядок перерахуваня коштів, який застосовується для проведення безготівкових розрахунків.