- •1.Основні етапи становлення української культури
- •2.Культура первісного суспільства- доба палеоліту, мезоліту, неоліту
- •7.Запровадження християнства та його вплив на давньо руську культуру
- •5.Антична культура міст-держав Північного Причорноморя і Криму
- •13.Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості
- •8.Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі
- •1 Писемна культура Київської Русі
- •9.Архітектура Київської Русі. Культові споруди
- •12.Музична культура та народна творчисть київської русі
- •10.Монументальний живопис Русі. Мозаїка Фреска
- •11.Розвиток іконопису у х-хі ст. Київська школа
- •14.Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі україни доби ренесансу
- •16.Українські православні братства та їх діяльність у 16-17 ст.
- •17.Розвиток освіти і науки в Україні у 16 - першій половині 17 ст
- •18.Книго друкування у 16-17 ст. Острозька Біблія
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •19.Полемічна література 16-17 століття
- •21.Архітектура і оброзотворче мистецтво 16 першій половині 17 століті
- •23. Козацтво- захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- •24. Києво-Мгилянська академія- визначний центер освіти і науки в Україні
- •25.Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури
- •26.Усна народна творчість та література у другій половині 17-18 ст. Козацькі літописи
- •27.Музична і театральна культура у другій половині 17-18 ст
- •31.Література, музика, театер наприкінці 18- першій половині 19 ст. Музика та театральне мистецтво в 18 - 19 ст.
- •Література 18 - 19 століття
- •32.Архітектура у першій половині 19 ст.
- •37. Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині 19ст
- •39. Микола Лисинко- класик українського музичного мистецтва
- •40. Музична культура у другій половині 19- на початку 20 ст.
- •49.Музична культура у 1920-1940 р.
9.Архітектура Київської Русі. Культові споруди
Дерев'яна архітектура, поява та розвиток кам'яної архітектури, основні риси києво-чернігівської архітектури. Пам'ятки давньої архітектури Києва: Десятинна церква, Софійський собор, Кирилівська церква, Михайлівський собор Видубицького монастиря
Розвиток кам'яної архітектури Київської Русі
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують насамперед будівлі ансамблю "міста Ярослава" в Києві. Якщо побудовані за Володимира Святославича кам'яні споруди витримані в строго візантійських традиціях, то вже за Ярослава Мудрого давньоруська архітектура набуває і достатньо виявлених національних рис. Це засвідчує такий шедевр архітектури першої половини ХІ ст., як Софійський собор (1037 р.). Взагалі, як зазначив М. Грушевський: "Ярослав любив будувати. Скоро лише опанував Київ, забрав ся до будови нової церкви св. Софії, на місце тієї, що згоріла попереднього року."
Крім Києва, монументальне будівництво першої половини ХІ ст. велося в інших містах Київської Русі. У Полоцьку й Новгороді, за прикладом Софії київської, зводяться однойменні собори (1045-1050 рр.).
У Чернігові за князювання брата Ярослава Мудрого Мстислава розгорнулося будівництво єпископського Спаського собору, який був близький до Десятинної церкви. Це була велична тринефна восьмистовпна споруда, увінчана п'ятьма банями. До північно-західного кута прилягала башта, яка нагадувала Софійські, з протилежного боку стояла хрещальня. Центральний неф храму відділений від бокових двоярусними аркадами на мармурових колонах із капітелями іонійського ордеру. Не маючи галерей, споруда набувала видовжених пропорцій по лінії схід-захід. Хрещата форма внутрішніх стовпів, не характерна для візантійської архітектури, в майбутньому стає типовим елементом давньоруської. Інтер'єр Спаського собору розписаний фресками, фасади оздоблені орнаментами, викладеними з плінфи.
Для другої половини ХІ ст. характерним є поширення культового будівництва в багатьох давньоруських центрах. У цей час масово засновуються монастирі, нові кам'яні храми. У Києві це собори Дмитрівського (пізніше Михайлівського Золотоверхого), Михайлівського Видубицького, Печерського, Кловського монастирів. Був вироблений новий тип монастирського храму, який поширився згодом по всій Русі й став особливо характерним для ХІІ ст. Першим його зразком був Успенський храм Печерського монастиря (1078 р.) Він становив собою хрещату шестистопну будівлю, увінчану однією банею. Зі сходу нефи завершувалися гранчастими апсидами, із заходу стояв нартекс - притвор, над яким розташовувалися хори. Усередині храм був оздоблений фресками і мозаїками, різьбленими шиферними плитами, по фасаду - декором із плінфи. Згідно зі свідченням "Печерського Патерика", Успенський собор будували грецькі майстри. Його надзвичайна популярність на Русі призвела до того, що за цим типом почали зводити храмові будівлі і в інших містах. Володимир Мономах побудував аналогічний храм у Ростові. У Києві за типом Успенського збудовано Михайлівський Золотоверхий храм (1108 р.). Фасади його були розчленовані пілястрами, прикрашені меандровими фризами. Декор інтер'єру складався з мозаїк і фресок, різьблених плит шиферу. Із новацій слід відзначити оригінальний метод зведення башти зі сходами на другий поверх. Вона майже повністю вписана в західний притвор храму.
Масштабне монументальне будівництво розгорнулося в Переяславській землі в останні десятиліття ХІ ст. За свідченням літопису, в стольному місті близько 1089 р. було побудовано комплекс споруд єпископського двору. Архітектурною його домінантою став Михайлівський храм, оздоблений мозаїками і фресками, майоліковими плитками, шиферними плитами. Поруч стояв єпископський палац, інтер'єр якого не поступався своїм багатством храмовому. Крім мозаїк і фресок, у його опорядженні широко використовувався мармур, інкрустовані шиферні плити. Двір оточувала кам'яна стіна, в якій були в'їзні ворота з надбрамною церквою св. Федора.
Новий архітектурний стиль найвиразніше проявився в П'ятницькій церкві (початок ХІІІ ст.) Чернігова. Це - чотиристовпна баштоподібна споруда з трилопасним стрілчастим завершенням. Усі фасади розчленовані складнопрофільними пілястрами, аркатурними поясами, поребриком, нішами. Перспективні портали церкви заглиблені в товщу стін. Всередині вона була розписана фресками, мала майолікові підлоги. Придніпровський архітектурний стиль кінця ХІІ - початку ХІІІ ст. справив помітний вплив на архітектуру Смоленська, Полоцька, інших центрів Русі. Як вважає Ю. Асєєв, новий стильовий напрямок еквівалентний західноєвропейській готиці.
Михайлівський собор Видубицького монастиря.
Кирилівська церква.
Софійський собор.
Десятинна церква.