- •1.Основні етапи становлення української культури
- •2.Культура первісного суспільства- доба палеоліту, мезоліту, неоліту
- •7.Запровадження християнства та його вплив на давньо руську культуру
- •5.Антична культура міст-держав Північного Причорноморя і Криму
- •13.Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості
- •8.Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі
- •1 Писемна культура Київської Русі
- •9.Архітектура Київської Русі. Культові споруди
- •12.Музична культура та народна творчисть київської русі
- •10.Монументальний живопис Русі. Мозаїка Фреска
- •11.Розвиток іконопису у х-хі ст. Київська школа
- •14.Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі україни доби ренесансу
- •16.Українські православні братства та їх діяльність у 16-17 ст.
- •17.Розвиток освіти і науки в Україні у 16 - першій половині 17 ст
- •18.Книго друкування у 16-17 ст. Острозька Біблія
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •19.Полемічна література 16-17 століття
- •21.Архітектура і оброзотворче мистецтво 16 першій половині 17 століті
- •23. Козацтво- захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- •24. Києво-Мгилянська академія- визначний центер освіти і науки в Україні
- •25.Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури
- •26.Усна народна творчість та література у другій половині 17-18 ст. Козацькі літописи
- •27.Музична і театральна культура у другій половині 17-18 ст
- •31.Література, музика, театер наприкінці 18- першій половині 19 ст. Музика та театральне мистецтво в 18 - 19 ст.
- •Література 18 - 19 століття
- •32.Архітектура у першій половині 19 ст.
- •37. Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині 19ст
- •39. Микола Лисинко- класик українського музичного мистецтва
- •40. Музична культура у другій половині 19- на початку 20 ст.
- •49.Музична культура у 1920-1940 р.
Література 18 - 19 століття
Чітко виділяється в загальному літературному потоці творчість П. Куліша. З усієї творчої спадщини особливе значення має його роман "Чорна рада" - він є класичною романтичною прозою.
Загалом спрямування післяшевченківської літератури, що слугувалося народною українською мовою, виразно реалістичне. У 1857 році (одночасно з романом "Чорна рада") з'являються "Народні оповідання" Марко Вовчок. У 1861 - 1862р.р. написані "Люборацькі" А.П. Свидницького - перший український соціальний роман (надрукований частково у 1886р.), в 60 - х роках "Марко проклятий" О.П. Стороженка, повість із селянського життя, у 1865р. - "Лукян Кобилиця" - О. - Ю. Федьковича, "Турецькі бранці" буковинського священика Сидора Воробкевича, які відкрили низьку збірок його романтичних оповідань. Наступного року вийшли "Дві московки" І.С. Нечуй - Левицького, у 1872р. - оповідання "Лихий попутав" Панаса Мирного. В цьому ж році він починає писати роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", який став класикою українського реалізму. Роман закінчено у 1875 році , а у 1876 році з'являється "Микола Джеря" Нечуй - Левицького, а ще через два роки - "Кайдашева сім я". У 1874 р. в журналі "Друг" надруковано перші твори Івана Франка, а вже у 1880 - 81 роках - "Борислав сіється". Популярними були оповідання та повісті О. Косинського. Широкої популярності набуває великий реалістичний прозовий жанр.
Проза Марка Вовчок, а ще більш Нечуя - Левицького, Панаса Мирного та Івана Франка була цілком зрілою, займала гідне місце серед реалістичних авторів тієї епохи. В цей період відбувається завершення формування післяшевченківської національної української літератури, що зіграло велику роль у подальшому розвитку культурного процесу на Україні.
Взагалі, українська література другої половини 19 століття була одним з найголовніших чинників формування української національної ідеї, рушієм національного відродження кінця 19 - початку 20 століття.
32.Архітектура у першій половині 19 ст.
Архітектура та містобудування в Україні кінця 18 поч. 19 ст.Кінець ХVІІ і поч.. ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю і класицизму. Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру. З другого боку в межах цього стилю якоюсь мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Крім того, весь пластично-образний арсенал засобів класицизму ніс на собі відлиски античності й епохи Відродження, інтерес до яких знову посилився в епоху просвітительства. У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури великою мірою зумовлюється прогресом будівельної техніки. В цей час поступового впроваджуються в будівництво металеві конструкції, проте, як і раніше поширене було дерев'яне будівництво.В розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення стилю, зрілість і занепад.Архітектура першого етапу відзначається переходом від барокко до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму набуває значення відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів.Основним досягненням другого етапу було створення великих ансамблів, а в архітектурі і застосування декоративного мистецтва для втілення значних художніх задумів.На третьому етапі поширилося багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, учбові заклади. Занепад класицизму виявився також у відході від творчого розуміння й використання форм античності у пануванні канонів і штампів, у прояві електризму.Кращі набутки зрілого класицизму знаходять підтримку, поширення у творчій практиці українських архітекторів та скульпторів.Відомі зодчі першої половини ХІХ ст.. такі як Андрій Воронихін, Андріян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасо, Вікентій Беретті доповнили основну формулу класицизму, положенням про цілісність і ансамблю та його синтез із давньою забудовою. Виняткову увагу вони приділяти єдності архітектурних споруд. Найвеличнішій будівлі за їхнім задумом, мали відповідати вимогам кругового або секторально-панорамного огляду і мати ідеальні пропорції з різних точок зору. На них мав триматися ансамбль вулиці, площ, кварталів. Одним з найбільших досягнень зрілого класицизму було втілення в практику синтезу архітектури й скульптури. В першій пол. ХІХ ст.. співдружність цих двох мистецтв досягла небувалої досконалості. Серед значних і найкращих споруд кінця ХVІІІ ст.. виділяється п'ятибанний Спасо-Преображенський собор у Новгороді Сіверському, закладений за планом петербурзького архітектора Дж. Кваренчі. Собор розміщено у центрі забудови монастиря.Нариси з українського мистецтва. Перша половина ХІХ ст.Архітектура та містобудування в Україні кінця 18 поч. 19 ст.Кінець ХVІІ і поч.. ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю і класицизму. Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру. З другого боку в межах цього стилю якоюсь мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Крім того, весь пластично-образний арсенал засобів класицизму ніс на собі відлиски античності й епохи Відродження, інтерес до яких знову посилився в епоху просвітительства. У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури великою мірою зумовлюється прогресом будівельної техніки