- •1.Основні етапи становлення української культури
- •2.Культура первісного суспільства- доба палеоліту, мезоліту, неоліту
- •7.Запровадження християнства та його вплив на давньо руську культуру
- •5.Антична культура міст-держав Північного Причорноморя і Криму
- •13.Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості
- •8.Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі
- •1 Писемна культура Київської Русі
- •9.Архітектура Київської Русі. Культові споруди
- •12.Музична культура та народна творчисть київської русі
- •10.Монументальний живопис Русі. Мозаїка Фреска
- •11.Розвиток іконопису у х-хі ст. Київська школа
- •14.Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі україни доби ренесансу
- •16.Українські православні братства та їх діяльність у 16-17 ст.
- •17.Розвиток освіти і науки в Україні у 16 - першій половині 17 ст
- •18.Книго друкування у 16-17 ст. Острозька Біблія
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •19.Полемічна література 16-17 століття
- •21.Архітектура і оброзотворче мистецтво 16 першій половині 17 століті
- •23. Козацтво- захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- •24. Києво-Мгилянська академія- визначний центер освіти і науки в Україні
- •25.Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури
- •26.Усна народна творчість та література у другій половині 17-18 ст. Козацькі літописи
- •27.Музична і театральна культура у другій половині 17-18 ст
- •31.Література, музика, театер наприкінці 18- першій половині 19 ст. Музика та театральне мистецтво в 18 - 19 ст.
- •Література 18 - 19 століття
- •32.Архітектура у першій половині 19 ст.
- •37. Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині 19ст
- •39. Микола Лисинко- класик українського музичного мистецтва
- •40. Музична культура у другій половині 19- на початку 20 ст.
- •49.Музична культура у 1920-1940 р.
27.Музична і театральна культура у другій половині 17-18 ст
В історії української художньої культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість блискучого тріо українських композиторів: М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського. Водночас було здійснено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів - опери, симфонії, концерту, сонати, пісні-романсу. Цей кульмінаційний момент готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Епічні пісні, які український народ складав упродовж тривалої боротьби за національне й соціальне визволення, за козацько-гетьманської доби досягли вершин свого розвиткуСеред них такі виняткові особистості, як Дмитро Байда-Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Іван Богун, Данило Нечай, Максим Кривоніс, Іван Гонта, Нестор Морозенко, Олекса Довбуш, Іван Сірко, Пилип Орлик, Семен Палій, Устим Кармалюк.
Найпоширенішим жанром української музичної епіки були історичні пісні. їх тематика охоплює дві основні сфери: боротьбу козацтва проти чужоземних поневолювачів у часи татаро-турецького лихоліття і гайдамацькі й опришківські антикріпосницькі повстання. З-поміж кращих зразків історичних пісень особливої популярності набула «Ой на горі та женці жнуть», в якій оспівуються реальні історичні герої Петро , Дорошенко та Петро Сагайдачний
В іншому епічному пісенному жанрі - баладі - поєдналися особливості західноєвропейської фольклорної традиції й типові національні риси. Зазвичай історико-героїчні і соціально-побутові балади мають драматичні мелодії, що підсилюють винятковість тем і сюжетів - найчастіше романтичних, а інколи й фантастичних. Наприклад, в одній з улюблених у карпатському краї народній пісні-баладі «Довбуш» оспівано образ славетного ватажка опришківського руху на Гуцульгцині:
Соціально-побутові пісні - козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські тощо - відображували професійну спрямованість діяльності українців. У піснях цієї групи переважає тематика соціальної нерівності, несправедливості, тяжкої людської долі. Здебільшого вони розповідають про життєві поневіряння пригноблених представників трудового люду - бурлаків і чумаків, поміщицьких наймитів. Козацькі пісні глибоко ліричні й водночас драматичні. У кріпацьких превалюють сюжети тяжкої долі, лунають гостровикривальні мотиви.
Чумацькі й бурлацькі пісні пронизані тугою за родиною, яку довелося покинути, або,
ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА
На XVII-XVHI ст. припадає період розвитку українського шкільного театру. Він зародився у навчальних закладах - Києво-Могилянській академії, колегіумах, братських школах. У ті часи в межах вивчення обов'язкових предметів - поетики й риторики - учнів навчали складати декламації, віршовані панегірики у формі привітань, промов (плачів), послань на різні теми суспільного і шкільного життя. Часто вони приурочувалися до релігійних свят, днів пам'яті святих або відомих духовних осіб, військових перемог, приїзду до навчального закладу високоповажних гостей тощо. Під час церемоній декламації зазвичай виголошували гуртом в урочистому напівнаспівному тоні. Інколи частиною такого театралізованого дійства були діалоги, що складалися із запитань і відповідей. Діалоги з елементами театралізації практикувалися також під час філософських диспутів та «орацій». У такій спосіб учні набували ораторської майстерності.
ВЕРТЕП
Із Різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов'язаний національний ляльковий театр вертеп.