35. Функції сім’ї.

1.Господарсько-побутова (економічна) - полягає в забезпеченні матеріальних потреб сім’ї (у їжі, притулку), веденні господарства, наявності власного бюджету. Економічна функція є однією з основних. Усі попередні форми сімей (до нуклеарної) є виробничими одиницями. Усі члени сім’ї, як правило, займалися одним видом праці. При капіталістичному укладі всі сім’ї зберігають функцію накопичення матеріальних благ. Тому до економічної функції сім’ї відносять також організацію споживання та побуту. З економічною функцією тісно пов’язана проблема керування сім’єю, тобто питання головування в сім’ї.

2. Регулятивна - полягає в регулюванні стосунків між членами сім’ї на основі моральних норм шляхом первинного соц. контролю, реалізації особистого авторитету і влади. У минулому держава сприяла утвердженню в сім’ї влади та авторитету глави сімейства, який протягом усього життя був відповідальним за поведінку всіх поколінь. Були передбачені покарання за непослух. У демократичній, егалітарній сім’ї регулятивна функція здійснюється тільки за допомоги моральних норм, особистісного авторитету членів сім’ї.

3. Репродуктивна - спрямована на народження дітей і продовження людського роду. Ця функція містить у собі елементи всіх інших функцій, оскільки сім’я бере участь не лише в кількісному, але і в якісному відтворенні населення. Останніми роками ця функція привертає загальну увагу. Раніше в нашій країні був поширений тип багатодітної сім’ї, нині Більше половини сімей мають одну дитину або взагалі не мають дітей, значно зменшилася кількість сімей, які мають двох або трьох дітей.

Серед причин виникнення такої ситуації демографи називають поширення міського способу життя. Виробничу зайнятість жінок, зростання культури людей, вибух потреб. Змінюється також ставлення до дітей. Маючи невисокий прожитковий мінімум і тим більше складні житлові умова, багато батьків обмежуються однією дитиною.

Однак суспільство зацікавлене в тому, щоб чисельність населення зростала. Закладений від природи інстинкт продовження роду перетворюється в людини на потребу мати дітей, ростити та виховувати їх. Без задоволення цієї потреби людина не почуває себе

щасливою.

4. Сексуальна - передбачає реалізацію сексуальних стосунків подружжя, досягнення ними сексуального задоволення. З точки зору суспільства, важливо, що сім’я виконує при цьому регулювання сексуально-еротичної поведінки її членів, забезпечуючи біологічне відтворення суспільства.

5. Виховна - полягає в задоволенні індивідуальних потреб у батьківстві та материнстві, у контактах з дітьми та їх вихованні. Шляхом виконання виховної функції сім’я забезпечує соціалізацію підростаючого покоління, підготовку нових членів суспільства. Виховна функція реалізується в трьох аспектах - первинна соціалізація дитини; постійний вплив дітей на їх батьків, а також систематичний виховний вплив сімейної групи на кожного свого члена.

Успіх її виконання залежить від виховного потенціалу сім’ї. Він являє собою комплекс умов та засобів, що визначають педагогічні можливості сім’ї. Цей комплекс поєднує матеріальні та побутові умови, чисельність і структуру сім’ї, розвиненість сімейного колективу та характер взаємостосунків між його членами. Він охоплює ідейно-моральну, емоційно-психологічну та трудову атмосферу, життєвий досвід, освіту та професійні якості батьків. Велике значення має особистий приклад батька або матері, сімейні традиції.

Людина відчуває вплив сім’ї з народження й до смерті. Тобто сімейному вихованню властиві неперервність та тривалість. У цьому з сім’єю не може зрівнятися жодний виховний суспільний інститут.

6. Комунікативна, або функція культурного (духовного) спілкування - полягає в посередництві сім’ї в контактах її членів із соціумом та навколишнім природним середовищем, а також у задоволенні потреб членів сім’ї в спільному відпочинку та взаємному спілкуванні; відіграє значну роль у духовному розвитку членів сім’ї. Можна виокремити такі компоненти цієї функції: посередництво сім’ї в контакті своїх членів із засобами масової інформації (телебаченням, радіо, періодичними виданнями), літературою та мистецтвом; вплив сім’ї на різноманітні зв’язки своїх членів з навколишнім природним середовищем і на характер його сприймання; організація внутрісімейного спілкування.

Якщо сім’я приділяє достатню увагу виконанню цією функції, це значно посилює її виховний потенціал. Досить часто з комунікативною функцією пов’язують діяльність зі створення психологічного клімату сім’ї.

7. Рекреативна - передбачає організацію дозвілля й відпочинку. Під дозвіллям умовно розуміється позаробочий (вільний) час, який людина використовує за своїм вибором. Вільний час - одна з найважливіших соціальних цінностей, незамінний засіб відновлення фізичних і духовних сил людини, всебічного розвитку особистості. Підвищенню ролі дозвілля сприяють правильний ритм і режим життя сім’ї, розумний розподіл обов’язків між її членами, планування праці та відпочинку. У цілому, дозвілля є мовби дзеркалом зрілості людини як особистості: за характером дозвілля про людину можна багато дізнатися. Рекреативна функція із сімейного ведення може передаватися державним та суспільним організаціям. Держава забезпечує медичне обслуговування, гарантує безпеку громадян, розширює мережу будинків відпочинку та санаторіїв. Проте зростає роль сім’ї в забезпеченні морально-психологічного захисту своїх членів, а також зберігається функція надання матеріальної та фізичної допомоги дітям і особам похилого віку.

8. Психотерапевтична - реалізується у двох аспектах - «погладжування» (ласка й увага один до одного) і «резонування» (розуміння та допомога один одному в оцінюванні позицій з важливих проблем, підтримування іншого в його самореалізації й особистому розвитку).

Зазначені функції так тісно взаємопов’язані, що жодну з них не можна визнати головною.

Наприклад, виховна функція тісно пов’язана не лише з комунікативною, але й з репродуктивною функцією. У свою чергу, репродуктивна функція залежить від низки інших функцій сім’ї: сексуальної, економічної тощо. Водночас особливе значення має психотерапевтична функція, яку вважають критерієм оцінювання подружніх стосунків, а також психологічним інструментом їх регуляції.

Г. Навайтіс як найбільш важливу особливість функцій сім’ї визначає комплексність. Кожна потреба, що задовольняється сім’єю, може бути задоволена без неї, але тільки сім’я дозволяє задовольнити їх у комплексі.