- •7. Економічний інтерес, його об’єкти і функції.
- •18 Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •19. Суть грошей. Функції грошей. Альтернативні теорії грошей.
- •21.Закони Грошового обігу.
- •30. Конкуренція і моделі ринків.
- •24. Витрати виробництва: сутність,види.
- •27. Попит, пропозиція, їх взаємодія.
- •28. Сутність ціни та механізм ціноутворення.
- •29. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •31.Класифікація ринків. 32.Ринок предметів споживання.
- •33. Ринок засобів виробництва.
- •35. Ринок праці та розподіл трудових ресурсів.
- •37 Проблеми формування ринків праці, землі та капіталів в Україні.
- •39 .Інфраструктура ринку:сутність.
- •40. Товарні біржі.
- •44. Банки, їх роль та функції.
- •46. Кредит ф-ції , форми.
- •48. Домогосподарства як суб’єкти ринкової економіки.
- •51. Оборот капіталу, основний та оборотний капітал.
- •52. Підприємництво:сутність види
- •53.Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні
- •57.Прибуток у розвитку підприємництва
- •59.Капітал як економічнакатегорія
- •60.Капітал і праця
- •61. Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії зарплати.
- •62. Підпиємництво в аграрні сфері.
- •63. Земельна рента та її форми.
- •64. Форми господарювання.
- •73. .Національне багатство та його структура.
- •75. Розподіл національного доходу.
- •89. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •100. Закономірності та особливості розвитку перехідної економіки
- •103. Світове господарство: його суть та структура.
- •106. .Міжнародна економічна інтеграція.
- •112.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •110. Міжнародні валютно-фінансові організації.
- •113. Економічні аспекти глобальних проблем.
- •87.Проблеми політики зайнятості у.
- •16.Товар та його властивості.
- •58. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •14.Відносини власності в системі змішаної економіки
- •4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:
- •69.Продуктивність праці та її рольу відтворювальному процесі
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •71. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки
- •79.Державне регулювання розподілу доходів
- •82.Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
- •80.Економічне зростання і його чинники.
- •83.Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •78.Споживання, національний дохід і заощадження.
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •67.Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки
- •97.Фінансова олігархія та її еволюція.
- •17.Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •56.Акціонерне товариство як сучасна форма підприємництва.
- •111.Міжнародна трудова міграція.
- •49. Організаційно-правові форми підприємництва
- •41. Фондові біржі як елемент інфраструктури ринку.
- •55.Податки та платежі з доходів підприємства.
- •1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
- •2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
- •66 Держава як суб'єкт економічних відносин.
- •9.Типи економічних систем, класифікації ек с-м.
- •11.Власність як економічна категорія.
- •96.Монополії та олігополії в умовах капіт. Зміш. Економ.
- •98.Еволюція і перспективи розвитку капіталізму.
- •99.Власність та господарський механізм соціал. Економ.
- •102.Соціально-ек. Перетворення в у-ні на шляху до зміш. Економ.
- •105.Інтернаціоналізація господарських відносин і продук. Сил
- •10.Людина як провідний елемент продуктивних сил і суб. Вироб. Відносин.
- •12.Еволюція форм власності
- •13.Особливості розвитку відносин власності в у.
- •90.Проблеми удосконалення механізму господарюваня
- •91.Податки як інструмент державного регулюваня ек. Процесів
- •92.Грошово-кредитна політика як напрям держ. Регулюв. Економіки.
- •93.Закономірності та етапи розвитку капітіліст. Екон. Системи
- •95.Економ. Систем. Сучасного капіталізму
- •74.Відносини розподілу та їх місце у відтворювальному процесі
- •76. Об'єктивні основи формування доходів населення
- •86Регулювання зайнятості населення
- •16.Товар та його властивості.
- •58. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •14.Відносини власності в системі змішаної економіки
- •4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:
- •69.Продуктивність праці та її рольу відтворювальному процесі
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •71. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки
- •79.Державне регулювання розподілу доходів
- •82.Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
- •80.Економічне зростання і його чинники.
- •83.Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •78.Споживання, національний дохід і заощадження.
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •67.Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки
- •97.Фінансова олігархія та її еволюція.
- •17.Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •56.Акціонерне товариство як сучасна форма підприємництва.
- •111.Міжнародна трудова міграція.
- •49. Організаційно-правові форми підприємництва
- •41. Фондові біржі як елемент інфраструктури ринку.
- •55.Податки та платежі з доходів підприємства.
- •1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
- •2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
- •66 Держава як суб'єкт економічних відносин.
- •9.Типи економічних систем, класифікації ек с-м.
- •11.Власність як економічна категорія.
- •96.Монополії та олігополії в умовах капіт. Зміш. Економ.
- •98.Еволюція і перспективи розвитку капіталізму.
- •99.Власність та господарський механізм соціал. Економ.
- •102.Соціально-ек. Перетворення в у-ні на шляху до зміш. Економ.
- •105.Інтернаціоналізація господарських відносин і продук. Сил
- •10.Людина як провідний елемент продуктивних сил і суб. Вироб. Відносин.
- •12.Еволюція форм власності
- •13.Особливості розвитку відносин власності в у.
- •90.Проблеми удосконалення механізму господарюваня
- •91.Податки як інструмент державного регулюваня ек. Процесів
- •92.Грошово-кредитна політика як напрям держ. Регулюв. Економіки.
- •93.Закономірності та етапи розвитку капітіліст. Екон. Системи
- •95.Економ. Систем. Сучасного капіталізму
- •74.Відносини розподілу та їх місце у відтворювальному процесі
- •76. Об'єктивні основи формування доходів населення
- •86Регулювання зайнятості населення
86Регулювання зайнятості населення
В умовах, коли національний ринок праці ще тільки починає формуватись, не уникнути державного регулювання зайнятості населення. Базовим постулатом державної стратегії забезпечення зайнятості має стати принцип досягнення та підтримання повної продуктивної зайнятості..
В умовах ринкової економіки зайнятість регулюється в основному державою відповідно до прийнятої політики (концепції) зайнятості. Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці та нормативними актами про зайнятість населення в ході реалізації державної політики зайнятості потрібно керуватися такими принципами:
-
забезпечення рівних можливостей всім громадянам незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на працю і вільний вибір виду діяльності;
-
сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, яка запобігає безробіттю, створення нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;
-
добровільність праці, згідно з якою зайнятість ґрунтується на вільному волевиявленні громадян. В основу цього принципу, крім права на працю, покладено також інші громадянські права, які розширюють свободу розпоряджання працівником своєю робочою силою.
. Методи державного забезпечення зайнятості бувають:
- Прямі медоди - Непрямі методи
Прямі методи: 1.Законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили (трудове законодавство). 2.Стимулювання створення нових робочих місць та пропозиції робочої сили. 3.Заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприемствах.
Непрямі методи:
1.Державна фшансова політика (асигнування та субсидії). 2.Монетарна політика (регулювання грошового обигу). 3.Фіксальна політика (заміна податкових ставок).4.Виплати різних допомог по безробптю та ін.
81. Нагромадження,заощадження,інвестиції
Визначальну роль в обумовленості (детермінації) як типів, так і темпів економічного зростання відіграє процес нагромадження капіталу, у ході якого відбуваються суттєві зміни в структурі капіталу, пов’язані з науково-технічним прогресом. З впровадженням у виробництво досконаліших машин, обладнання та технологій збільшується кількість матеріально-речових засобів з розрахунку на одного працюючого, тобто зростає технічна будова капіталу. Це вимагає відповідного підвищення кваліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму. При цьому зростають продуктивність праці та ефективність виробництва.
Норма нагромадження (виражена у процентах) характеризує відношення між часткою чистого доходу (прибутку), яку господарюючий суб’єкт (підприємець, фермер, держава) спрямовує на розвиток виробництва або будь-якої власної справи, до загальної суми отриманого ним прибутку (доходу). Процес нагромадження капіталу органічно пов’язаний з процесами заощадження та інвестування. Вони здійснюються як юридичними, так і фізичними особами з різних причин, незалежних одна від одної.
Зокрема, заощадження роблять окремі особи, домашні господарства (сім’ї), де наміри можуть бути різними: бажання зібрати певну суму для майбутніх витрат (купити будинок, автомобіль тощо); прагнення забезпечити певний статок для дітей; потяг до влади, яку дає велике багатство; або просто індивід схильний заощаджувати «на чорний день» тощо. Але якими б не були мотиви різних осіб, що спонукають їх здійснювати заощадження, часто вони, як зазначає П. Самуельсон, мало пов’язані з можливостями інвестування, тобто «чистим капіталоутворенням».
Інвестиції — це сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою інвестування є одержання в перспективі більшого підприємницького доходу, прибутку, процента, ренти. Чисте інвестування має місце лише тоді, коли створюється новий реальний капітал. Це переважно характерно для промислових, будівельних і торговельних підприємств.
Виокремлюють фінансові та реальні інвестиції. Фінансові інвестиції в основному складають вкладення в цінні папери (акції, облігації та ін.), що випускаються приватними компаніями або державою. Ці інвестиції лише частково спрямовуються на збільшення реального капіталу, а значна частина їх залишається непродуктивним вкладенням капіталу.
Вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих запасів називають реальними інвестиціями.
84. Сутність безробіття. Зайнятість є невід’ємним і ключовим елементом відтворення сукупної робочої сили, працездатного населення. Це тому, що без зайнятості працездатне населення — суб’єктивна продуктивна сила — не
функціонує як фактор виробництва, не створює той продукт, який іде на відтворення робочої сили. Зайнята людина праці є одночасно складовою продуктивних сил і носієм усієї системи економічних відносин.Функціонуюча робоча сила забезпечує матеріальні умови життєдіяльності людини, її всебічний розвиток.
В умовах ринкової економіки повна зайнятість не означає відсутності безробіття. Західні економісти доводять, що повна зайнятість досягається тоді, коли рівень безробіття не перевищує її природного рівня. А в даний час уважається, що природний рівень безробіття дорівнює приблизно 5—6 % робочої сили. Отже, якщо 94—95 % робочої сили країни зайняті, то існує повна зайнятість. Таку форму повної зайнятості ми будемо називати нормативно ринковою. Безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, дійсно шукають роботу та здатні братися до неї.Основними його видами є природне і циклічне безробіття.Природне безробіття є добровільним, фрикційним і структурним.Якщо рівень безробіття перевищує норму природного безробіття, то вкраїні існує неповна зайнятість. Особливим видом безробіття є вимушена неповна зайнятість. До цього виду
безробіття, як зазначалось вище, відносять тих працівників, які в поточному році перебували в адміністративних відпустках без збереження заробітної плати та ті зайняті, що працювали в режимі неповного робочого дня чи тижня. Фактично вимушена неповна зайнятість є так званим прихованим безробіттям, яке у нас є масовим. У 1999 р. перебували в адміністративних відпустках 2,8 млн осіб і працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) 2,2 млн осіб, що становить чверть зайнятого населення.Соціальні наслідки безробіття. Безробіття в механізмі відтворення робочої сили — це не тільки економічне лихо, воно завдає людям великих соціально-психологічних збитків.