11.Власність як економічна категорія.

На сьогоднішній день проблему власності досліджують такі впливові напрямки як марксизм, постмарксиські концепції, неоінституаналізм, що повязували істор процес з розвитком відносин власності . марксизм і неоінституціоналізм розглядають власність з різних точок зору: марксизм застосовує категорію відносини власності, а неоінституціоналізм базовим поняттям має права власності. Згідно з м* трактовкою, власність виражає відносини між людьми з приводу привласнення речей (є ек категорією головною рисою якої є не річ і не відносини людей до речей, а те, ким і як привласнюється річ). Власність розкривається через категорії користування, володіння, розповсюдження, відчуження, привласнення.

Ек теорія прав власності виступає альтернативною концепцією, це новий, перспективний, суперечлевий напрямок, що спирається на багато різних концепцій, які визначаютсья як неоінституціоналізм. Рональд Коуз коли запропонував це понняття мав на увазі все витрати, що повязані із здійснення обміну на відкритому ринку.

Субєктами власності є фіз або Юр особи, що вступають у відносини власності, а обєктами – все те, що можна привласнити або відчужити

96.Монополії та олігополії в умовах капіт. Зміш. Економ.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі. Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця

Ринок чистої монополії – це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Головними ознаками ринку чистої монополії є: - відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста; - неможливість входження на ринок інших фірм; - велика кількість покупців на ринку; - досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Суб’єкт господарювання займає монопольне(домінуюче) становище на ринку товарів, якщо: - на цьому ринку немає жодного конкурента; - немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок; - частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб’єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.

Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі

Історія монополії сягає сивої давнини. Згадку про неї знаходимо вже у старогрецького філософа Аристотеля. Він відносить її до “мистецтва наживати майно”, зазначаючи, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.

Англійський філософ Томас Гобс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, “метою яких є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”.

Монополістичні тенденції проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, але стають явними лише в ХІХ ст

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

Наприклад: енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість монополій і тому вони посідають монопольне становище на ринку.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

Надання окремим фірмам виключного права на заняття певного роду діяльності. Наприклад: на початку XVII ст. голландській та англійській компаніям державою було надано право (виняткове) на торгівлю з Індією. Це об'єднання державних підприємств і підпорядкування їх міністерствам. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція. По суті, — це монополізована економіка, яка була в СРСР.

5. Найпоширенішою є економічна монополія. Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки:

успішному розвитку підприємства;

базується на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів

Олігопо́лія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.

Риси олігополістичних ринків

1. Усього кілька фірм забезпечують весь ринок. Продукт може бути як диференційованим, так і стандартизованим.

2. Принаймні, деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку.

3. Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність.