- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі»
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони України в галузі охорони праці.
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці. Принципи їх кодифікації
- •4. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Стандарт Соціальна відповідальність 8000 (sа8000
- •5. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соц.Відповідальності . Стандарт iso 26000
- •6. Законодавча основа Європейського Союзу з питань охорони праці. Рамкова директива 89/391/єс "Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників"
- •7.Органи державного управління охороною праці та державного нагляду за охороною праці
- •8.Система управління охороною праці в галузі,її складові та функціонування.
- •9.Основні підсистеми системи управління охороною праці,що необхідні для ефективного її функціонування.
- •10. Фінансування оп та економічні аспекти оп
- •11. Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці
- •12. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначеність та періодичність
- •13. Відшкодування збитків робітникам у випадку пошкодження їх здоров‘я
- •14. Штрафні санкції відносно підприємств
- •15. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни
- •16. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •17. Класифікація фаткорів виробничтого середовища і трудового процесу, які впливають на працівника в процесі трудової діяльності.
- •18. Шкідливі та небезпечні виробничі фатори (їх загальноприйнята класифікація).
- •21.Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •22. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •23. Принципи нормування мікроклімату та його гігієнічні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності
- •24. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних компютерів
- •25. Принципи визначення холодо- та повітропродуктивності спліт-систем кондиціонування
- •26. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •27. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності
- •28. Принципи розрахунку природного і штучного освітлення
- •29. Фізичні характеристики шуму. Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування. Гігієнічні нормативи шуму в приміщеннях з робочими місцями сфери розумової діяльності.
- •30. Вплив шуму на організм людини. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •31. Основні параметри та види вібрації. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні нормативи рівнів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності.
- •32. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації
- •33. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •34. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •35. Сучасні уявлення про вплив сотового зв’язку на організм людини.
- •36. Порядок атестації робочих місць
- •40. Розслідування та облік нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •41. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •42. Відповідальність працівників із порушення законодавства з питань охорони праці.
- •43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
- •44. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відео дисплейних терміналів.
- •45. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •46. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •47. Основні види електричних травм
- •48. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •49.Надання медичної допомоги при враженні людини електричним струмом
- •50.Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені персональні комп’ютери та відео дисплейні термінали
- •51. Пожежна безпека. Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі чинники пов’язані з пожежами
- •52. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні вимоги для виникнення горіння.
- •53. Показники пожежовибухонебезпечності. Категорія приміщень за вибухо та пожежонебезпечністю.
- •54. Пожежна безпека у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними персональними комп’ютерами та відео дисплейними терміналами.
- •55. Система протипожежного захисту
- •56. Установки та засоби гасіння пожеж
- •57. Організація пожежної безпеки. Зу « Про пожежну безпеку».
51. Пожежна безпека. Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі чинники пов’язані з пожежами
Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.
Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.
основними причинами пожеж на виробництві є:
— необережне поводження з вогнем;
— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушенн5 правил їх монтажу та експлуатації;
— порушення режимів технологічних процесів;
— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.
Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт. Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов'язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей, устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин. До вогневих робіт належать: газо- та електрозварювання, бензино- та газорізання, паяльні роботи, варки бітуму та смоли, механічна обробка металу з утворенням іскор.
Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки і після цього видається підписаний наряд — допуск на проведення робіт. Такий дозвіл дається на одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварювальник зобов'язаний оглянути місце роботи, полити водою горючі конструкції. Місце проведення робіт необхідно неодноразово перевірити протягом 2 годин після їх закінчення. Перед зварюванням ємкості, в котрих зберігалося рідке пальне, горючі гази, слід очистити, промити гарячою водою з каустичною содою, пропарити, просушити, провентилювати, зробити аналіз повітря. При зварюванні люки та пробки повинні бути відкритими.
Пожежі через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електронагрівальних приладів складають більше 25% всіх випадків. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції.
Небезпечні та шкідливі чинники пов’язані з пожежами
Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів згорання. Так при горінні пінополіуретану та капрону утворюється ціанистий водень (синильна кислота), при горінні вініпласту — хлористий водень та оксид вуглецю, при горінні лінолеуму — сірководень та сірчистий газ і т. д. Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст в повітрі оксиду вуглецю.
Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадки його безпосередньої дії на людей досить нечасті. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200—1400 °С і у людей, що знаходяться у зоні пожежі випромінювання полум'я можуть викликати опіки та больові відчуття. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум'я приблизно складає R=1,6H, де Н — середня висота факелу полум'я в метрах. Наприклад, при пожежі дерев'яного будинку, висотою до гребеня покрівлі 8 м, ця відстань буде близько 13 м.
Дим являє собою велику кількість найдрібніших часточок незгорівших речовин, що знаходяться у повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимлених приміщеннях внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім не можливо.
Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21%).
Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей та трубопроводів з небезпечними рідинами та газами
Руйнування будівельних конструкц ій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів.
Паніка, в основному, спричинюється швидкими змінами психічного стану людини, як правило, депресивного характеру в умовах екстремальної ситуації (пожежі). Більшість людей потрапляють в складні та неординарні умови, якими характеризується пожежа, вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки щодо цього. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то остання може піддатись паніці